наверх
20.07.201815:49
Курсы валют НБУ
  • USD26.47+ 0.17
  • EUR30.68+ 0.14

Реально ли продать ОПЗ иностранцам? Мнение эксперта

Новая волна приватизации в Украине (168)

(обновлено: )82901
Экс-глава ФГИ Александр Рябченко отмечает, что утвержденный Кабмином список объектов на приватизацию - скорее, заявка на успех, поскольку в 2018 году успеют продать всего несколько крупных объектов.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Кабмин утвердил перечень объектов большой приватизации госсобственности на 2018 год. В перечень вошли предприятия энергетической, добывающей и химической отраслей. В частности это "Центрэнерго", некоторые облэнерго и теплоэлектроцентрали, "Объединенная горно-химическая компания", "Азовмаш", "Турбоатом", "Электротяжмаш", "Сумыхимпром", Одесский припортовый завод. Этот список — неполный, однако предполагается, что продажа этих объектов принесет в бюджет более 21 миллиарда гривен.

Удастся ли Кабмину реализовать амбициозный план, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал экс-глава Фонда госимущества Украины Александр Рябченко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Юридично чи технічно наскільки ближчою до реалізації приватизації підприємств стала Україна? 

— Безумовно, зараз всі нормативні документи йдуть через затвердження, які йдуть на реалізацію нового закону. І тому уряд мав прийняти перелік об'єктів великої приватизації, якщо він планує, що в поточному році щось має відбутися. Бо без рішення уряду ніякої приватизації не могло навіть розпочинатися. Чи вони встигнуть всі ці продати об'єкти? Безумовно, ні, не встигнуть. На то немає технічної можливості. Але я думаю, що принципово для уряду пару об'єктів продати в цьому році і показати, що уряд налаштований рішуче, по-перше. А по-друге, що нова програма приватизації діє. Це одна з козирних карт уряду. Через те я сподіваюсь, що приватизація почнеться і кілька великих об'єктів, не знаю, наскільки вони встигнуть, але принаймні два-три вони мають продати в поточному році. 

Ви називаєте приватизацію козирною картою. Це тому, що там, як казав прем'єр Володимир Гройсман, англійське право, тому що там є приватизаційні радники, все начебто прописано в законі і цей закон скасовує попередні кілька законів по приватизації?

— Приходить до влади політична партія чи кілька партій. Вони показують свій підхід до багатьох питань, хтось демонструє, наприклад, реформу охорони здоров'я, це таке питання. Хтось демонструє щось інше. Хтось демонструє, що він хоче продавати об'єкти державної власності і буде приватизація, він прописує, як вона, ця приватизація, на його думку, уряду, має відбуватися. І для того, щоб перейти з теоретичних розмов до практичних, мають відбутися конкретні продажі. От коли конкретні продажі відбудуться, тоді можна говорити, наскільки ефективно була запланована приватизація, яка записана в новій програмі, в нових нормативних документах. Тому я думаю, що всім було б дуже важливо, щоб деякі об'єкти були продані в поточному році. Лише тоді можна сказати, наскільки це ефективно, наскільки це відповідає тому стану економіки, в якому зараз перебуває Україна.

Читайте также: Между банкротством и приватизацией: непростая ситуация с ОПЗ

Як змінюється механізм приватизації? Скільки часу потрібно для підготовки документації, оголошення конкурсу, перевірки потенційних покупців?

— На малих — там все просто, там знімається оцінка, там оцінка йде по балансу і вартості, і через те все, що стосується оцінки, те, що займало досить великий проміжок часу, бо треба було на кожному об'єкті оформити права власності держави, оформити земельну ділянку, угоду на земельну ділянку, провести платежі, отримати документ, що малий об'єкт приватизації дійсно з цією земельною ділянкою існує і продається. Це займало величезну купу часу і за відсутності грошей на ці операції, це було просто гальмування проведення приватизації. По малій приватизації зрозуміло, що вона піде скоріше. По великій приватизації, скоріше — це досить складно. Бо якщо без радника проводити продаж, то можна провести скоріше. Якщо буде брати участь іноземний радник, а якщо є розрахунок на іноземного інвестора, то бажано щоб іноземний радник брав участь в приватизації, там скоріше буде складно. Але це — неважливо, скоріше, не настільки важливо, важливо, щоб показати, що дійсно уряд тут рішуче налаштований на те, що приватизація буде і він хоче побачити конкретних інвесторів, які прийдуть в Україну, бажано, з розвинутих країн.

Яка роль цього приватизаційного радника?

— Радник це, зазвичай, якийсь відомий світовий банк, який професійно займається цими функціями, порадами при проведенні приватизації. І вони ці приватизації, злиття, поглинання, те, що на Заході популярні речі, радник — це банк, який обраховує абсолютно все і потім радить угоду потенційному покупцю. І покупець вірить раднику на слово, бо тут не може ніякої брехні бути, радник — це компанія, яка такими грошима крутить, що там буде все чесно. І тому іноземний покупець буде раднику стовідсотково вірити, бо те, що радник сказав, те і є. І він буде орієнтуватися не на те, що наші органи влади зробили оголошення, а на те, що йому говорить радник, і радник буде приїжджати к кожному потенційному покупцю і буде показувати йому свої розрахунки по цим об'єктам, і буде вести з ним свою розмову, як покупець бачить можливу свою участь в цьому приватизаційному процесі. А потім радник має прийти до уряду і через деякий час сказати, що треба прийняти такі і такі рішення, і тоді прийдуть на конкурс отакий, отакий і отакий потенційний покупець. Те, що хоче уряд України, щоб у нас була така приватизація, коли і іноземні інвестори приходять в Україну, це досить складно зараз і це не буде дуже швидко. Окремі об'єкти можуть бути. Наприклад, ОПЗ може бути, що він буде проданий без радника іноземному інвестору, можливо така ситуація буде існувати. Але по загальній кількості, щоб сказати, що це буде типово на всі ці об'єкти, які прийняв уряд в переліку, безумовно, ні. Там об'єкти не настільки розкручені, на них не буде такого зниження ціни як на ОПЗ, і там буде абсолютно необхідна участь іноземного радника.

Самое читаемое
    Темы дня