РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Украина ведет переговоры с Международным валютным фондом по поводу повышениям цен на газ. Об этом сообщает премьер-министр Владимир Гройсман. По его словам, газ в Украине не может стоить 2-3 тысячи гривен, так как его рыночная цена в Европе составляет 250 долларов, а это более 6500 гривен.
Раньше сообщалось, что "Нафтогаз" увеличил цены на газ для промышленных предприятиях на 5,2%.
Чего ждать от этих переговоров, спрогнозировал эксперт по вопросам экономике Владислав Зимовец в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чомусь, коли у нас кажуть про ринкову ціну на газ в Україні, беруть за основу ціну на газ на європейських хабах. Наскільки це обґрунтовано?
— Звичайно, український газ має нижчу собівартість, але ця нижча собівартість також є умовною, оскільки ми знаємо, що була знижена рентна плата за газ, і відповідно ця складова за видобуток газу, рентна плата, вона не надходить тепер в бюджет, і відповідно український газ став, можна вважати, дешевше. Але в ринковій економіці не може бути на один і той же товар дві ціни. Оскільки є один товар, відповідно на одному ринку повинна бути одна єдина ціна. У нас ринку газу нема, у нас один лише постачальник, відповідно це насторожує.
Ви кажете, не може бути різних цін на один продукт. Але в європейських цінах, коли є кілька постачальників, вони якраз і конкурують між собою, хто найвигіднішу ціну запропонує споживачу. І споживач має право обирати. Чому у нас, незважаючи на оголошений перехід до ринку газу, зберігається монополія одного постачальника?
— Ринок газу розвивається насправді, але монополія одного постачальника, тому що ті ринкові гравці, які на сьогодні вийшли на ринок, ще займають невелику частку ринку. І на ринку поки що домінує "Нафтогаз", відповідно до своїх обсягів. А стосовно того, чи може він продавати український газ дешевше чи дорожче, я думаю, що він може продавати його дешевше, ніж по ринкових цінах, тих, які склалися в Європі, але це вже питання набуло політичного забарвлення, оскільки є постановка Кабміну, відповідно до якої уряд зобов'язався визначати ціни на газ відповідно до цін на європейських хабах. Це принцип, який був закладений на вимогу МВФ і відмовлятися від нього, це означає порушити зобов'язання перед МВФ.
Читайте также: МВФ призвал Украину к регулированию цен на газ: последствия
Якщо ми зараз говоримо про переговори з МВФ. Чи доведеться українському уряду піти на підвищення цін на газ?
— МВФ діє принципово. У нього є принцип, що ціна на газ повинна бути ринковою. Відповідно оця формула визначення ринкової ціни, яка була закладена в цю постанову, нібито всіх влаштовувала і задовольняла. Тепер уряд не виконує її, переносить виконання на майбутнє, бо дійсно, якщо виконати цю постанову, то ціни на газ для населення зростуть вдвічі, відповідно зростуть вдвічі і теплокомуненерго послуги, і т.д. І це ляже тягарем на населення, який воно не зможе оплатити і проблеми соціальні загостряться. Тому пошук такого нового підходу, він дійсно має місце і переговори ведуться в даному випадку. Але очікувати певних компромісів, я думаю, не варто, оскільки МВФ є дуже консервативним в цьому питанні і він ніколи не поступиться цим принципом ринкової ціни.
Але якщо наш уряд буде розуміти, що грошей від МВФ все одно не отримаємо, то навіщо їм тоді підвищувати тариф?
— Тоді підвищувати непотрібно, але тут вже питання те, з чого ми починали, як буде далі розвиватися ринок газу. Я думаю, в цьому напрямку треба працювати і відповідно ціна на газ на ринку буде знижуватися, тому що існування таких постачальників, які мають можливість постачати за дешевше газ, потягне ціну вниз, нижче, ніж ціна в європейських хабах. От до цього питання. Тобто повинен бути перегляд ціни, креативний, творчий підхід, а не виконання тих формул, які дає МВФ. І в цьому випадку можна очікувати на компромісні рішення. Я думаю, що два місяці навряд чи буде достатньо для уряду для того, щоб вирішити це питання.
Чи варто очікувати, що український уряд приділить увагу в тому числі і модернізації потужностей українських енергетичних?
Вартість цієї модернізації, наскільки мені відомо, досить висока, тобто тих прибутків, які отримає "Нафтогаз", не вистачить. В даному випадку потрібні іноземні інвестори і домовленості з європейськими покупцями газу, які взяли участь у консорціуми по модернізації ГТС, от до цього питання треба повертатися. Наскільки ті прибутки, які має "Нафтогаз", хоча вони і декларують, що вони майже зрівнялися нібито з "Газпромом" в попередньому році, але їх не вистачить, вони невеликі. Просто у "Газпрому" прибутки сильно знизилися, відповідно виникає така ілюзія.
Чи не дивно виглядає, що "Нафтогаз" оголошує про півтора мільярди прибутку від високих тарифів, а з іншого боку ми спостерігаємо, що на енергомодернізацію, на енергоефективність у нас з бюджету виділяється близько одного мільярду гривень. Вам не здається, що ці суми просто неспівставні, і що "Нафтогаз" міг би принаймні частину цих коштів свого прибутку пускати на модернізацію?
— Звичайно, але там проблема ще полягає в тому, що ГТС це власність держави і вона знаходиться у користуванні "Нафтогазу" по транспортуванню газу. Тобто вона не є власністю. І там фінансово "Нафтогаз" нібито і не може модернізувати її, він повинен діяти через власника, через державу. Це було зроблено для того, щоб нібито ніхто не вкрав ГТС, не захопив "Нафтогаз" і не забрав її, а щоб вона залишилася у власності держави. Міненергетики володіє цим газопроводом і відповідно через нього має йти фінансування, тому щоб "Нафтогаз" це зробив, він повинен віддати ці кошти міністерству, а воно би фінансувало. Але бюрократичні процедури, які існують, вони є нездоланними для того, щоб їх подолати, тому що дуже складно якось рухаються кошти між бюджетними і державними установами, в даному випадку потрібні будуть мільйони постанов Кабміну, урядів і т.д., що реалізувати майже неможливо. Дуже бюрократизована система руху фінансів, і вона перешкоджає.
