РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Мораторий на продажу сельскохозяйственных земель причиняет украинской экономике ущерб в миллиарды долларов. Об этом заявила директор Всемирного банка по делам Украины, Беларуси и Молдовы Сату Кахконен, в интервью для Bloomberg.
Она отметила, что 7 миллионов землевладельцев — а это каждый шестой украинец — получают за сдачу в аренду своих земель самую низкую плату в Европе, в то время как качество сельскохозяйственных почв в Украине — одно из лучших во всем мире. Также, по словам Сату Кахконен, в случае снятия моратория на продажу земли сельскохозяйственного назначения Всемирный банк готов предоставлять больше финансовой помощи Украине, а цены на землю вырастут. Мол, сейчас 1 гектар стоит от одной до полутора тысяч, а после отмены моратория цена за гектар вырастет где-то до трех тысяч.
Плюсы и минусы рынка земли проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы председатель комитета земельного права Ассоциации адвокатов Украины Виктор Кобылянский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення — це дискусійне питання. Ваша позиція з цього приводу?
— Питання, звісно, дискусійне. І питання в першу чергу дуже заполітизоване. Тобто якби в ньому було менше політики, якби менше політиків зверталися до цієї теми, намагаючись здобути голосів виборців, я думаю, проблему можна було б вирішити давно. Те, про що ви сказали, зокрема, щодо позиції Світового банку, дуже часто противники ринку земель керуються певними фобіями. Вони бояться того, що іноземці скуплять всі землі. На сьогодні жоден законопроект не передбачає внесення змін у ст. 81 Земельного кодексу, яка забороняє не резидентам України мати у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Насправді той самий Світовий банк, МВФ, інші іноземні міжнародні донори ратують за скасування мораторію, тому що це буде сприяти розвитку економіки, і відповідно вони можуть розраховувати на те, що в Україні вистачить коштів для того, щоб розрахуватися за кредити, отримані нашої державою.
Тобто це єдина причина, чому вони на сьогодні вимагають від України скасування цього мораторію?
— Вибачте, але я не сказав, що вимагають. В них немає права від України чогось вимагати. Вони це ставлять як умову. Це не вимога, а умова для отримання чергових траншів фінансування України: доведіть, що ви зможете заробити достатньо коштів, щоб за них розрахуватися. А для цього треба робити реформи в економіці, в тому числі стосовно ринку сільськогосподарських земель.
Ви згодні з заявами про те, що у разі, якщо буде скасований цей мораторій, тоді буде великий приток інвестицій до української економіки?
— Я не вважаю це великим, як мінімум, перебільшенням. Тобто, дійсно, відкриття ринку землі призведе до більшого притоку інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх. Але на мій погляд, важливіше інше. Сільське господарство України попросту отримає потужний фінансовий поштовх. Дуже проста річ. Якщо не брати великі агрохолдинги, а звернути увагу на фермерське господарство, на великі сільгосппідприємства, їх в нас достатньо, вони двічі на рік мають проблему з фінансуванням — на час посівної і на час жнив. Дуже важко отримати ресурси, тому що часто немає або недостатньо забезпечення за кредитами, немає, що передати в заставу. Як тільки скасовується мораторій, предметом іпотеки може бути саме земельна ділянка, і фінансування аграрного сектору зростає на порядок.
Противники кажуть, що під час економічної кризи не варто запроваджувати можливу приватизацію землі, продаж землі сільськогосподарського призначення, тому що за безцінь скуплять великі конгломерати, закордонні корпорації, і український селянин нічого не отримає. Що б ви відповіли на подібні аргументи?
— В першу чергу хочу трошки погодитися, але в невеликій частині. От в нинішніх умовах кризових не варто запроваджувати продаж земель держави. От в цій частині треба мораторій зберегти, мабуть, до покращення економічної ситуації. Щодо приватних земель, вибачте, люди, які висувають такі аргументи, дуже не поважають наших селян. Вони думають, що селяни такі дурні, що погодяться продати землю за копійки. Насправді селяни добре знають вартість своєї землі. Я свого часу брав участь у видачі перших сертифікатів на земельні паї в Донецькій області, це ще в 1996 році. І не продавали, тоді був вільний обіг паїв. І до 2001 року було продано, подаровано і успадковано близько 1% земельних часток. Бо люди не хотіли продавати дешево, а дорого, вибачте, їм не пропонували. Те саме буде з землею. В нас існує ринок земель іншого призначення. Деякі сільськогосподарські земельні ділянки — для ведення садівництва, для ведення особистого селянського господарства, не обмежені в обігу. Їх можна вільно продавати. Хіба їх олігархи скупили за безцінь всі? Це не логічно попросту. І, до речі, на моє переконання, в першу чергу будуть купувати не великі компанії земельні ділянки, а малі фермерські господарства. Важливо мати надійні права на землю. А у великих компаній просто не вистачить коштів, щоб скуповувати тисячі, десятки тисяч гектарів, і їм це не вигідно, оренда з нинішніми умовами набагато вигідніша.
Щодо малих фермерських господарств, в них вистачить коштів на те, щоб купувати землю?
— Зрозуміло, що далеко не у всіх буде достатньо для цього коштів. Зрозуміло, що це буде йти поступово. Не буде такого, що скасували мораторій, і одразу всю землю розпродали. Це неможливо в принципі і юридично. В нас більшість земель перебуває в оренді. Я не буду купувати земельну ділянку, яка ще буде 5 років в чиємусь користуванні. Мені це не потрібно. Але знову ж таки завдяки скасуванню мораторію, навіть на придбання земельної ділянки можна буде отримати кредит, забезпеченням якого буде та ж сама куплена земельна ділянка.
Читайте также: Парламент не в состоянии голосовать за снятие моратория на землю — эксперт
Що необхідно в Україні ще зробити, щоб це запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення відбувалося поступово, цивілізовано і без шокового ефекту?
— Дуже часто противники ринку землі кажуть, що не на часі скасування мораторію, нам треба підготувати законодавство. Це кажуть з 2001 року, часу було достатньо. Наразі є законопроекти, які містять достатньо запобіжників і проти спекуляцій з землею, і проти латифундії і багатьох інших негативних чинників. Але ці законопроекти просто не розглядаються, не підтримуються. Варіантів я бачу три. Варіант перший — коли у нас буде новий парламент, який буде більше поміркованим, більш розумним, і вони підуть на ці зміни. Варіант другий — коли у нас зміниться ставлення до цього питання у самих українців, завдяки, в тому числі, і ЗМІ. Політики завжди дивляться, куди дме вітер, як до цього ставляться їх виборці. Сьогодні відкрито виступати за скасування мораторію політичній партії не вигідно, тому що більшість населення як раз проти цього. Тому що не знає достатньо інформації. І нарешті варіант третій, коли все ж таки економічні проблеми України призведуть до того, що парламент пристане на умови міжнародних донорів і почне поступово вирішувати це питання. На жаль, третій варіант мені здається найбільш реальним.
