наверх
19.10.201800:18
Курсы валют НБУ
  • USD28.04+ 0.12
  • EUR32.26+ 0.07

Южанина: государство нарушает Налоговый кодекс

(обновлено: )55831
Председатель комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина отметила, что мораторий на изменения налогового законодательства можно вводить только после полноценной реформы.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

В Государственной фискальной службе предложили ввести мораторий на изменение налогового законодательства. Такая инициатива поступила от исполняющего обязанности главы ведомства Мирослава Продана. Он считает, что из-за частых смен налогового законодательства, бизнес не успевает адаптироваться и не может планировать долгосрочную стратегию развития. Поэтому Мирослав Продан предложил ввести временный запрет на изменение налогового законодательства хотя бы на три-пять лет.

Предложение Мирослава Продана проанализировала в эфире радиостанции Голос Столицы председатель комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина.

(текст публикуется на языке оригинала)

Ваша особиста думка стосовно цієї ініціативи?

— По-перше, я хотіла би наголосити, що це не була ініціатива, це була думка виконуючого обов'язки голови ДФС. І вона була сказана в контексті того, якби він вважав за необхідне поступити найближчим часом. Я хочу пояснити і вам, і суспільству, що такий мораторій може бути лише після виконання певних кроків, які ми маємо зробити. І однозначно це не може бути зараз аж ніяк.

Тобто спочатку певна податкова реформа, а потім — мораторій?

— Ви розумієте, податкова реформа — це вже таке слово, яке не всі розуміють до кінця. Мені здається, що в той час, коли у нас економіка перебудовується, шукає нові ринки, коли ми маємо сформулювати спочатку економічну політику, а потім уже сформулювати і визначитися в Податковому і Митному кодексі щодо податкової політики, адже податкова політика існує для того, щоб стимулювати розвиток економіки. Ми маємо усвідомлювати, що у нас необхідно багато етапів пройти для того, щоб сказати, що ми готові оголосити мораторій на зміни до податкового і митного кодексів. І це в тому числі і реформування, структурна реформа ДФС, яка тільки розпочалася. Вона має пройти всі етапи. Ми маємо усвідомити, що частина функцій, яка виписана і в Податковому, і в Митному кодексах, мають бути замінені. Це має бути такий еволюційний процес змін, який ми маємо напрацювати, і потім викласти в документах, які будуть діяти, і не заперечую проти того, щоб після таких кардинальних змін справді міг існувати мораторій, що надало би більше стабільності і для бізнесу, і для держави в плані контролю.

Нам і сьогодні законодавство забороняє вносити зміни до податкового законодавства пізніше, ніж за півроку до кінця календарного року. Однак, маже щороку в нас це регулярно робиться.

— Останні три роки зміни, які вносилися в Податковий і Митний кодекси, стосувалися лише найбільш необхідних моментів, які були позитивними для бізнесу. Тому в нас бізнес абсолютно спокійно сприймав і виконував всі нові норми. Адже це були покращення. Тому говорити зараз про те, що і нинішня влада не дотримується норм Податкового кодексу і вносить зміни в нього пізніше, чим за шість місяців до початку нового року, є таке явище, але всі дії спрямовані на покращення, в тому числі значні зміни відбулися в частині адміністрування.

Це є порушенням законодавства?

— Це є порушенням прямої норми Податкового кодексу зі сторони держави, це точно. Але це не завадить стабільній діяльності бізнесу. Тому говорити про те, що якісь є наслідки таких дій, не можна.

Припустимо, буде прийнятий такий мораторій. Що заважатиме і тоді порушувати мораторій і вносити зміни до податкового законодавства, пояснюючи це необхідністю покращити умови для ведення бізнесу?

— От ще раз тому наголошую, ми маємо зробити все, що необхідно, виходячи із економічної політики на найближчу перспективу, наприклад, на п'ять років. І тільки тоді влада, яка дає таку обіцянку, може стримати своє слово, адже це буде збалансований підхід і виважений підхід. Зараз говорити взагалі про такі речі не можна. У нас попереду дуже багато змін. І те, що, наприклад, навіть Асоціація платників податків України говорить про те, що треба написати і впроваджувати взагалі новий Податковий кодекс. В цьому, в їх думці є раціональність в тому, що ми зараз стоїмо на порозі кардинальних змін в податковій сфері. Нам в решті решт треба забути про правоохоронний орган в складі ДФС. Нам потрібно залишити цю службу виключно для роботи, для надання сервісних функцій платнику податків, і для контролю за платником податків в рамках законодавства, як це робиться в усіх європейських країнах. Тобто для того, щоб говорити про мораторій, до цього треба  зрозуміти, наскільки комплексно реформоване податкове законодавство і митне законодавство, про що не треба забувати. В нас ще попереду значна кількість кроків, які треба зробити по відношенню до змін і в митній сфері. Тому зараз говорити просто можна відносно того, що звісно, хотілося б надати, підсилити розуміння для бізнесу, сказати, що ми можемо накласти мораторій на внесення змін. Але це дуже рано сказано, і як раз невчасно. Поки що невчасно.

Які конкретні зміни податкового законодавства не сьогодні необхідно прийняти в Україні?

— Адміністративні функції контролюючого органу повністю переглянути. Все контактування з платником податків і надання сервісних функцій має бути безконтактним. А це — перший розділ, другий розділ податкового кодексу. Нам треба абсолютно чітко відмежувати і видалити із податкового кодексу роль і функції податкової міліції. Для цього необхідно створити єдиний правоохоронний орган по боротьбі з економічними злочинами — національне бюро фінансової безпеки України. Нам необхідно абсолютно точно зрозуміти, в якому стані, в якому складі буде знаходитися митниця. Чи це буде національна митна служба окрема, підпорядкована Кабміну, чи вона буде в складі ДФС. Ми говоримо про те, що нам треба замінити третій розділ податкового кодексу — податок на прибуток податком на виведений капітал. Нам необхідно значні внести зміни стосовно надання різних пільг, які вже себе вижили, і які являються лише сферою для зловживань. Нам треба включити по податку на доходи фізичних осіб величезну кількість виключень, тобто повернень платнику сплаченого податку на доходи фізичних осіб протягом року в разі, якщо ми будемо стимулювати за навчання, за лікування, за інші соціальні такі потреби, які має надавати держава. Але має надавати держава тим, хто сплачує податок, і повертати його за результатами річної звітності.  Тобто ми мажмо імплементувати багато новел, які широко застосовуються в Європі, і насправді таку продукують велику податкову культуру, а не зловживання в податковій сфері, як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Антиофшорне законодавство так зване. Як з цим справи?

— Це також обов'язкова частина внесення змін в податкове законодавство. Це великий пакет законодавства по боротьбі з розмиванням податкової бази. Я думаю, що найближчим часом цей проект закону буде внесений в стіни ВРУ і  буде розглянутий обов'язково.До речі, як раз два роки найближчими днями відбувається з того часу, коли був напрацьований повністю цей пакет законодавства по боротьбі з розмиванням податкової бази.

Два роки він вже напрацьований, а досі не внесений до ВРУ?

— А тому, що він пов'язаний дуже з багатьма іншими етапами, які необхідно провести для того, щоб цей закон чи проект закону, чи норми, які будуть прийняті, запрацювали. Це пов'язано з тією боротьбою, які ведуться в рамках рекомендацій ОСР, як раз де країни об'єдналися і поєднали свої зусилля в боротьбі з цими офшорними гаванями із уникненням оподаткування в країнах, де додана вартість складається. Ми можемо діяти в рамках, коли світова практика набуває широкого значення і широкого впровадження в національне законодавство. Тому що те, що ми говорили до цього, це було таким приблизним бажанням України протидіяти цим офшорним гаваням, які діяли з 90-х, мабуть, два чи три року по всьому світу. Тому ми зараз як раз знаходимося в ключі змін, які проводяться усіма країнами, і буде доречно, оскільки з 2019 року почне діяти система автоматичного обміну інформацією, і Україна буде отримувати інформацію стосовно всіх бенефіціарних власників, які отримують доходи за межами України, і зможе здійснювати конкретні кроки щодо стягнення податків.

Читайте также: Налогоплательщики в Украине чувствуют постоянный гнет – Южанина

Ранее вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей Юлия Дроговоз заявляла, что изменения Налогового кодекса прошлого года — праздник лоббизма.

А эксперт по вопросам таможенной политики Юрий Федчишин отметил, что ограничения в Налоговом кодексе отразятся на приграничном населении.

Самое читаемое
    Темы дня