РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
На складах боеприпасов усилили охрану: Минобороны внедрило систему противодействия беспилотникам.
Кроме того, Министерство обороны настаивает на увеличении финансирования охраны хранилищ боеприпасов с 500 до 800 миллионов гривен в год.
Об уровне защиты военных складов в стране, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал военный эксперт Игорь Левченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як зараз повинні охоронятися сховища боєприпасів?
— Як і в більшості інших аспектів забезпечення національної безпеки, функціонування ЗСУ до початку військових дій на Донбасі, в цій сфері приділялася мінімальна увага з боку держави, і відповідно було мінімальне функціонування. Тому до 2014 року ми підійшли в достатньо такому сумному стані, особливо що стосується системи зберігання боєприпасів, ці величезні склади, які лишилися з радянських часів, це весь час був головний біль і для центральної влади, і для керівництва військових, але знову ж таки, основне питання тоді стояло не щодо збереження, а щодо утилізації, і так далі. При цьому ж треба розуміти, що практично всі склади на території України були критично переповнені і такими, що вийшли терміни зберігання боєприпасами, які були перевезені на територію України з різних контингентів радянських військ в Східній Європі.
Читайте также: Танки непригодны, боеприпасов — дефицит. Реалии украинской армии
У принципі з 2014 року навіть в силу того що українська армія почала вести бойові дії, відбувалися процеси, які були спрямовані на покращення ситуації в цій сфері. Як мінімум, з метою забезпечення військ проводилася банальна інвентаризація боєприпасів, найбільш цінні переміщувалися в найбільш підготовлені і захищені сховища, відбувалося активне перевезення боєприпасів між різними базами зберігання, але в той же час в умовах війни різко збільшилася загроза терактів та диверсій проти об'єктів таких от важливих, як бази зберігання. Звичайно, з 2014 року Міноборони ведеться досить активна робота щодо покращення технічного оснащення, інфраструктури, умов зберігання на базах зберігання, і знову ж таки ми повинні розуміти, що все впирається у фінанси, тому що забезпечити ефективну безпеку і збереження в умовах такої розрухи, яка була, це досить складно і це потребує великих коштів, які не завжди є.
Але все ж таки: все впирається в кошти і фінанси чи все впирається в людський фактор?
— Людський фактор завжди має певний вплив. Але в той же час, більшість надзвичайних подій, які відбувалися на базах зберігання боєприпасів ЗСУ з 2014 року, вони все ж таки мали фактор втручання зовнішнього. І це Сватово, в принципі, наскільки я розумію, це було визначено як диверсія. Потім це склади зберігання меншого масштабу, які розгорнуті безпосередньо близько від зони бойових дій, з яких здійснюється безпосередньо забезпечення бригад. Та ж сама Балаклея, як я розумію, там мова все ж таки йде про диверсію, але не за допомогою дрона, тобто технічних засобів, а як я можу робити висновки з тої інформації, яка є, бо я не володію якоюсь інсайдерською інформацією, там мали місце агентурне вербування працівників цього складу, і організування диверсії з залученням співробітників цієї бази зберігання. Тому диверсійний фактор не можна виключати. Можливо, ситуація яка була в Калинівці, там саме такий ось людський фактор зіграв злий жарт, можливо, персонал, керівництво цієї бази зберігання, воно було трохи розслаблене, вважало, що знаходиться досить далеко від лінії фронту, і вважало, що у них нічого не може трапитися. Тому це можуть бути різні фактори, але знову ж таки, фактор терористично-диверсійної загрози, він виріс в рази і повинен враховуватися одним з перших при організації і самих умов зберігання, системи зберігання, а також охорони і оборони таких об'єктів.
Ранее народный депутат Андрей Тетерук подчеркнул, что к сожалению, только трагические разрушения складов боеприпасов заставили правительство обратить на внимание на их надлежащую охрану.
