РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Правила регистрации проживания могут измениться. Накануне Министерство экономического развития и торговли обнародовало соответствующий законопроект, отметив, что этот документ — не правительственный. Его разработал Офис реформы административных услуг. В ведомстве отмечают, что проект закона не предусматривает штрафы за проживание не по месту регистрации, штрафовать на 1700 грн хотят за представление ложных сведений. Однако, если совсем нет регистрации — тоже собираются наказывать финансово — за такое документ предусматривает штраф в размере 340-850 гривен.
Также среди нововведений, предложенных законопроектом, являются:
— для регистрации места проживания достаточно будет подать онлайн или лично только один документ — декларацию;
— регистрация должна осуществляться в момент обращения;
— отменяется внесение сведений в паспорт, как обязательное условие регистрации;
— также предусматривается введение проверок — проживают граждане там, где они зарегистрированы.
О том, почему стоит изменить институт прописки, рассказала в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель сектора политики и реинжиниринга Офиса реформы админуслуг Людмила Рабчинская.
(текст публикуется на языке оригинала)
На сьогодні інституту прописки як такого в Україні не існує?
— Абсолютно правильно. В 2003 році було прийнято закон України про свободу пересування і вільний вибір місця проживання, відповідно до якого слово прописка не вживається більше в Україні, а вживається словосполучення реєстрація місця проживання. Проте, якщо ми проаналізуємо те, що було, саме правовий режим прописки і правовий режим реєстрації місця проживання, який зараз у нас є в Україні, по суті, нічого не змінилося, крім слова. В 2003 році законопроект вводив, що для реєстрації місця проживання необхідно буде подати тільки заяву, але підзаконні документи, які регулювали це питання, не змінилися. Особи мали все одно доводити, що вони дійсно проживають, що в них є право на проживання, що в них є відповідні документи і дозволи. І через 10 років, через 9 років ВРУ внесла зміни до цього закону, який фактично не діяв в тій редакції, в якій його прийняла ВРУ у 2003 році, і теж додав до нього перелік документів, які особи мають подавати для того, щоб зареєструвати своє місце проживання.
Це ускладнення для людини, яка має зареєструватися чи полегшення?
— В діючому законодавстві зазначено, що реєстрація місця проживання нам потрібна для того, щоб отримати офіційну кореспонденцію. Але насправді ми всі з вами стикаємося з такою ситуацією, що вона нам, наприклад, потрібна для того, щоб проголосувати на місцевих виборах. І це питання постійно піднімається у суспільстві напередодні виборів, наприклад, це питання дуже актуальне для Києва, проживають фактично в Києві, в них центр життєвих інтересів знаходиться в Києві, але вони не можуть проголосувати, тому що мають реєстрацію десь в іншому місці. Насправді, дуже важливо мати можливість впливати на рішення, які приймаються Київською міською владою. І таких людей насправді дуже багато. За підрахунками деяких соціологічних дослідників, ця цифра коливається до 30-36% всього населення України, якщо ми припускаємо, тому що офіційних даних в нас немає, що в Україні проживає 42 млн осіб, то це відповідно 10 мільйонів людей, які проживають не за місцем реєстрації. І ці люди діляться на різні групи і категорії. Одні взагалі не мають жодної реєстрації. В них в паспорті немає жодної відмітки, де вони зареєстровані. А інші просто не можуть скористатися послугою реєстрації, довести органу реєстрації, що вони проживають у цьому місті. В них є якісь підтвердження, але вони є недостатніми для особи, яка приймає рішення про реєстрацію.
Щодо сплати податків?
— Так, ідуть до місцевого бюджету податки. Наприклад, податок на доходи фізичних осіб іде до місцевого бюджету. Тобто, наприклад, знову ж таки ви проживаєте в одному місці, отримуєте заробітну платню тут, але податок на доходи фізичних осіб відправляється за місцем проживання. Відповідно, бюджет іншої місцевості отримує ці кошти, і він розпоряджається так, як він вважає за потрібне для громадян, які проживають саме там, де ви зареєстровані, а не тут, де ви поживаєте. Відповідно, дитячих майданчиків буде менше для ваших дітей саме в тому місці, де ви проживаєте, а вони будуть побудовані для інших громадян, які проживають на місцевості, де ви колись були зареєстровані.
Які ще аспекти в підтримку думки про реєстрацію?
— Ще є ряд послуг, які держава надає, і вони прив'язані до реєстрації місця проживання. Наприклад, паспорт громадянина України ви зможете отримати саме за місцем реєстрації. Тобто знову ж таки вам потрібно поїхати до того міста, де ви були зареєстровані, подати документи для того, щоб змінити паспорт або отримати новий паспорт. В залежності від тих послуг, які ви потребуєте.
Читайте также: Диктатура возвращается. Портнов о тотальной слежке за украинцами
Чим може зашкодити такий механізм реєстрації?
— Ви розумієте, це нонсенс. Насправді громадяни, бізнес, він розуміє, що є значний, великий такий обсяг людей, які проживають в одному місці, а зареєстровані в іншому місці. Тому парадоксально, коли ти заповнюєш дві графи — місце проживання і місце реєстрації. Для чого не зрозуміло ти заповнюєш місце реєстрації, якщо ти там не проживаєш. Що саме цікавить установу, яка в тебе запитує. Їх цікавить, де тебе можна знайти, якщо їм потрібно буде якимось чином з тобою зв'язатися.
Наприклад, викликати в суд або стягнути заборгованість.
— Так, як варіант. Або, наприклад, якусь для вас дуже цінну звістку повідомити. Наприклад, що стосується спадщини. І з вами мають зв'язатися, повідомити, що ви вступили в своє право. Є як позитивні, так і негативні повідомлення, які ви можете отримати. І насправді вони для вас бувають дуже цінними. Якщо ви їх не отримаєте у строк, ви можете не скористатися якоюсь можливістю. Наприклад, як під час спадщини.
Яка мотивація людини реєструватися і добровільно повідомляти комусь про своє місце перебування?
— Ми насправді цього не повідомляємо, тому що це складно. Є багато досліджень, що говорять про те, що якщо держава хоче, щоб громадянин, особа, яка проживає на її території, зробила щось, треба це допомогти їй зробити дуже просто в один клік. Тому відповідно, якщо дійсно держава хоче знати, як знайти людину, знати, де вона дійсно проживає, відповідно і таким чином впорядковувати свої бюджети для того, щоб на користь спрямувати ці кошти особам, які сплачують податки, вона має зробити такий механізм, який дозволить людині дуже швидко повідомити державі, де вона зараз проживає для того, щоб держава могла переформувати свою політику таким чином, щоб максимально задовольнити потреби своїх громадян. Відповідно ми і пропонуємо декларативний принцип реєстрації, який зараз вже діє в багатьох країнах, що зарекомендував себе як дуже гарний механізм саме задовольнити потреби як держави, так і громадян.
Ранее политический эксперт Светлана Кушнир заявляла, что проверка по месту прописки поможет налоговой выявить квартиры в аренде.
А адвокат Елена Карнаух отметила, что проверки по месту прописки — нарушение базовых прав человека.
