РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В "Нафтогазе" прокомментировали новое обращение "Газпрома" в Стокгольмский арбитраж. То, что российский монополист хочет разорвать с украинской компанией контракты, не отменяет их действия. Итак, "Газпром" все равно должен Украине 2,5 миллиарда долларов плюс проценты. Это объяснили в пресс-службе "Нафтогаза".
Также там отметили, что в контрактах не предусмотрена возможность остановить их действие в одностороннем порядке. Срок действия договоров на поставку и транзит газа истекает в конце 2019 года.
К слову, после проигрыша украинской стороне в Стокгольме "Газпром" решил разорвать контракты, но "Нафтогаз" на это не пошел. "Газпром" снизил давление в газотранспортной системе, что усложнило транзит газа в Европу и вызвало временный дефицит газа в системе.
В 20-х числах марта "Газпром" официально уведомил "Нафтогаз" о том, что он отказывается выполнять решение арбитража.
Как эта ситуация будет развиваться, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які перспективи у газпромівського позову до "Нафтогазу" у арбітражі зараз?
— Важко сказати, оскільки ніхто ж не бачив, що там подано "Газпромом". Якщо так говорити про сам факт, чи наскільки це перспективно, то слід зазначити, що для того, щоби дійсно розірвати контракт в односторонньому порядку, як це хоче "Газпром", то треба ж доводити не те, що він невигідний, оскільки це не є приводом, а те, що друга сторона не виконує його умови. Тому що контракт вигідний, не вигідний, треба думати до того часу, як ти його підписуєш. А коли вже підписано, то там вже є юридичні моменти пов’язані з виконанням або невиконанням, і їм треба буде доводити, що НАК "Нафтогаз" не виконує умови. А це не так, оскільки навпаки це "Газпром" не виконує рішення Стокгольмського арбітражу, але, наскільки я знаю, там подано позов, оспорено це рішення, там згідно відповідних процедур, але це окремі тяжби, тобто це оспорюване рішення щодо штрафу – це окрема тяжба, крім того, що зараз подано на розрив. Тут слід мати на увазі, що суд на період таких спорів може призупинити дію контракту, як це, до речі, було тоді, коли перший був щодо тих умов, які оспорював "Нафтогаз", на той період дію контракту було призупинено, я думаю, що, я не юрист-міжнародник, але мені здається, що така ситуація може виникнути і зараз, тоді це буде не дуже добре. Якщо суд не зробить цього, то цей контракт буде діяти допоки суд не прийме рішення, а це 2019 рік.
Але в 2019 році і так мав припинятися контракт, який сенс тоді в таких діях? Абсолютно політичний?
— Абсолютно політичний, і я думаю, що, знову ж таки немає інформації надійної з жодних джерел щодо того, які були перемовини зараз, але я думаю, що там були значить обсяги, які залишаються в українських, от ключовим моментом — це обсяги прокачки на перспективу в зв’язку з, так сказати, запуском чи не запуском "Північного потоку". І тут, я так розумію, що це проблема, в тому числі, і німецько-газпромівських стосунків, оскільки Німеччина зараз в таку недобру розтяжку попала, оскільки те, що робиться навколо "Північного потоку" взагалі-то протирічить позиції Німеччини щодо дій Росії загалом, тобто Меркель і німецькі владні структури визнають, що дії Росії, Росія – агресор, що вона порушує нинішню систему безпеки і т.д., вводять санкції, і тут же паралельно розвивають економічні стосунки в стратегічному руслі, це ж стратегічний проект, це не дуже, скажемо так, стикується. Тому з’явилася оця оговорка, що "Північний потік" не мусить, анулювати транзитний статус і т.д.
Читайте также: Страсти по "Северному потоку". Кому будет хорошо?
Тут мені вже як експерту незрозуміло, що обсяг "Північного потоку" такий, що наша ГТС, якщо ще буде турецьке, буде взагалі непотрібне. А, якщо залишати наш транзитний статус на прийнятному рівні, а це не менше 40 млрд, тоді виникає питання з окупністю "Північного потоку", тобто це в принципі економічно взаємовиключні речі, залишити український ГТС транзитний статус і паралельно побудувати і експлуатувати в повному об’ємі "Північний потік" – це взаємовиключні речі. Тому була заява "Газпрому", що вони там мільярдів 10 думають залишити, але ця цифра, вона не дозволяє експлуатувати нашу ГТС в тих режимах, який є зараз, не можна, так сказати, технічно неможливо буде експлуатувати в режимі транзиту захід-схід. Оскільки в такому випадку доведеться переводити нашу ГТС на реверс для того, щоб забезпечити Схід зі сховищ взимку газу. Тому, я думаю, що перемовини, вони точилися навколо цього, оскільки не було знайдено консенсусу, "Газпром" діє, знову ж таки це позов — юридичний, але мотивація там очевидно — політична.
Чи є дієві механізми примусового виконання попереднього рішення Стокгольмського арбітражу на користь української сторони?
— Розумієте, вони зараз оспорюють його у відповідних органах, але я думаю, що там нічого не буде і, якщо після того, як буде відхилено, скоріш за все, їх клопотання, то вони мусять виконувати. Наскільки я знаю, була інформація, що в бюджеті "Газпрому" там передбачені кошти якраз відповідні для… я думаю, що будуть виконувати, а, якщо не будуть, тоді є механізми, і Україна, на жаль, стикалася з цими механізмами, коли відповідні були штрафи накладені на українські державні підприємства і примушували західні судові інстанції державу відповідати, оскільки за їх законодавством держава мусить відповідати по боргах державних підприємств, накладали арешти на майно державне, це була така ситуація, бо там доволі серйозна, так сказати, виконавча служба, а в "Газпрому" є, що заарештувати.
Наскільки ми готові обходитись без російського газу взагалі?
— Ми вже обходимось два роки без російського газу, так що готові. Просто що інша справа, що там, якщо виконувалось би рішення Стокгольмського арбітражу, то десь 2,5 млрд було б більш дешевого газу, бо там ці ціни були би для нас дуже привабливі. Але з іншого боку, так сказати, газпромівський газ – джерело завжди нестабільності, не знаєш, коли, в чому звинуватять і які будуть подальші дії, бо ті ж звинувачення в крадіжках періодичні, ніхто їх не відміняв, і не знаєш, коли напередодні, кожен рік, от останні вже 5 років, кожен рік газовики чекають, що утне "Газпром" напередодні опалювального сезону – чи знизять тиск, чи знову якісь будуть звинувачення і т.д.
За транзит територією України, транзит російського газу на територію Європи відповідаємо ми перед міжнародними партнерами і перед Європою, у цьому сенс цієї розмови?
— Так-так. Розумієте, тут Європа може сказати своє слово, оскільки наша ГТС має кілька серйозних переваг перед "Північним потоком". "Північний потік" – це комерційний проект, кажуть, 10 млрд, але фахівці кажуть, що це для такого проекту мала сума, що реально буде витрачено щонайменше 15-20 млрд, це отакі проекти, вони мають тенденцію до збільшення. Звичайно, що оскільки росіяни платять фактично повністю за проект, це звичайно, що для європейського бізнесу дуже ласий шматок, і в такий ситуації, на жаль, пішли на поводу декілька держав, перш за все Німеччина. І це не дуже добре, але все ж таки, я думаю, що загальні європейські структури мусять сказати своє слово, оскільки наша ГТС, вона, по-перше, надійніша на порядок, оскільки підводні газопроводи, ремонту, якщо щось сталося, просто не підлягають в більшості випадків.
По-друге, вона дешевша, оскільки підводні газогони в експлуатації суттєво дорожчі, ніж надземні, от наша. І вона, так сказати, з точки зору надійності, по-перше, диверсифікована, була ж спроба, два теракти, значить, на ділянках, які до окупованих територій наближені, вони жодного результату не дали, оскільки не було, завжди є можливість обхідну ділянку знайти, і, по-друге, там триває десь трохи більше тижня ремонт, тому абсолютно це було позбавлено сенсу і логіки, збитки були, звичайно, але мета пряма – зупинити постачання газу, вона абсолютно недосяжна, оскільки у нас диверсифікована і дуже надійна система. Я думаю, що втрачати таку систему для європейців безглуздо, поки вони в значних обсягах споживають російський газ, я думаю, що вони мусять всі ці фактори врахувати, і відповідну позицію зайняти, оскільки ми, все ж таки, забезпечуємо надійність постачання, і це ж не одне десятиріччя, і втрачати таку ГТС, я думаю, що росіяни це теж розуміють, і вони залишають для себе маневри.
Напомним, эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский считает, что в споре "Газпрома" и "Нафтогаза" арбитраж поставил троеточие, и взаимоотношения между ними будут разворачиваться по конфликтному сценарию и дальше.
