РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Евросоюз присоединяется к реализации пятилетней программы поддержки энергоэффективности в Украине. Для этого создают специальный фонд и в ЕС пообещали его софинансировать. Об этом сообщил премьер-министр Украины на своей странице в Facebook. По словам Владимира Гройсмана, первый вклад партнеров — 50 млн евро. Затем финансирование будет увеличено. Соответствующее Соглашение между правительством Украины и делегацией Еврокомиссии подписали в среду.
Кто сможет воспользоваться средствами фонда и на какие цели, в эфире радиостанции Голос Столицы прояснил член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки цей Фонд потрібен уряду України, враховуючи обсяги грошей, які на нього виділяються? Чи не дивно, що ЄС виділяє більше грошей, ніж Кабмін?
— Не дивно, насправді, тому що у України просто банально немає грошей в бюджеті і немає де взяти. Фонд такий дійсно потрібен, він називається Фонд енергоефективності, але, скоріше за все, мова йде все-таки про модернізацію, таку фактично чисту заміну всіх основних інфраструктурних складових житлово-комунального сектору України, починаючи від утеплення будинків, санація, термомодернізація, не це лоскуткове індивідуальне утеплення, а цільова програма державного масштабу має бути. Заміна тепломереж і фактично додаткові інфраструктурні проекти, це водоканали в першу чергу, меншою мірою — вивіз сміття, інші комунальні послуги. Це все входить в проекти енергоефективності, це не лише стосується економії газу чи тепла, чи встановлення лічильників. Це більш широке поняття. Ідея цього фонду з'явилася ще в 2015 році, коли перший раз був конфлікт України і ЄС, коли була відома така міжнародна конференція “Підтримай Україну” і тоді європейці висловили невдоволення, і представники посольств були, і ЄБРР, і Світового банку, що Україна нічого не пропонує, ніякого плану. І от фактично цей Фонд енергоефективності, це була така пропозиція, от можете порахувати, скільки років пройшло, доки нарешті пішло перше фінансування. І можна, звичайно, посміятися, що держава дає менше ніж іноземні партнери чи Німеччина, Німеччина в основному висловлювала бажання, або напряму Єврокомісія, але треба розуміти, що взагалі в масштабах необхідних коштів там — величезні суми.
Читайте также: Потапенко: энергопотребление сокращается за счет… дороговизны
Про які суми взагалі йдеться?
— Можна просто послатися навіть на віце-прем'єра Геннадія Зубко, який підтверджував, що фактично за підрахунками, які вже дійсно реалізували, приблизна сума — близько 50 млрд євро. Там 10 млрд євро тільки на водопостачання потрібно, більше 30 млрд євро потрібно на санацію, а утеплення будинків і тепломережі, і всі інші там додаткові проекти, вони там тягнуть ще трошки до 50 млрд євро. Це програма, повірте мені, на років 30-40, не менше.
Тоді чи можуть в 2020 році не виділяти такі великі суми на субсидії, як сьогодні, в районі 70 млрд гривень, а частину цієї суми спрямувати в Фонд енергоефективності?
— Це логічне і правильне питання, його давно вже підіймали перед урядом, і знову ж таки, все впирається в те, що немає комплексної програми. Немає, дійсно. Навіть ті суми, які обраховані, вони просто обраховані по балансу. Тобто те, що є на балансі ЖЕКів, приватних різних установ, водоканалів, теплокомуненерго, тепломереж, оце обрахунок. Але коли це все вже буде стосуватися конкретних проектів, то я Вам чесно скажу, що суми будуть зростати. І не через корупцію, не через інші нюанси, а переважно така практика. Тому на 2020 рік Ви порівнюєте… я думаю, суми не будуть зростати, які будуть виділяти ЄС, Німеччина, вони залишаться на такому рівні, доволі мізерному, тобто на рівні десь до 50 млн євро, не більше, це — дуже мало. Тобто знову ж таки, немає комплексної програми і на Фонд енергоефективності, на жаль, взагалі сподіватися не треба. Тобто це, скоріше за все, такий спільний проект, для демонстрації того, що ЄС підтримує цей напрямок в Україні, а мова йде про те, що як, до речі, і при попередніх урядах, чи Азарова, якого вже забули, чи коли ще президента Януковича, також розписували подібні плани і вони переважно 80%, не менше, коштів, завжди планувалося так звані “інші джерела фінансування”. Малися на увазі, в першу чергу, кредити, залучення державно-приватного партнерства, тобто різні такі варіанти. Грубо кажучи, це все те, що потім приведе до приватизації цього майна. Тому європейці зондують цей ґрунт, підтримують на рівні подібних фондів Україну, але кінцева ціль цього все-таки буде продаж цього майна.
Хто контролює витрачання цих коштів?
— З боку Європи, безумовно, контролюють. У них є такі куратори, наглядачі, які виконують роль, в Мінфіні є, і зрештою, на рівні уряду, коли звітуються про надані і використані гроші. Плюс, по регіонам є програми, в основному вони по регіонам підтримують такі напрямки. Тобто там не можна сказати, що хтось багато вкрав чи мало вкрав, такого, скоріше за все, немає, може, зловживання є, безумовно, але це вже внутрішнє питання ЄС і їх партнерів. Але інше питання, що насправді крім України це питання ніхто не вирішить. Держава має взяти на себе навантаження. Ви згадали про субсидії, це в 2015 чи в 2014 році треба було одразу паралельно запускати з боку держави не лише програму субсидій, але і підтримку таких проектів щодо утеплення будинків, наприклад. І утеплення одного будинку це скорочення субсидій по цьому будинку на певний рівень. А цим ніхто не займався і не хоче займатися. Безумовно, вигідніше перекачувати гроші через Держказначейство до Мінфіну, далі по ланцюжку — облгази, обленерго, “Нафтогаз”, енергоринок і все. І на цьому питання завершується. Звичайно, це проблема. Її поки що не вирішили. Те, що ми чуємо часто про монетизацію субсидій, фактично це мало би наблизити до цього рівня, коли б держава дійсно вже розуміла, що вона дає гроші живі, реальні, споживачеві, і в принципі для того, щоб зменшувати це навантаження на бюджет, щоб менше грошей виділяти, треба вирішувати проблему. Тобто зменшувати втрати води, теплопостачання, втрати тепла через стіни, і лише тоді задумаються над цим.
Напомним, экс-замминистра по вопросам ЖКХ Александр Мазурчак в эфире «ГС» отметил, что 50 млн евро на энергоэффективность от ЕС — сумма, достаточная только для старта. По его словам, для того, чтобы Украина могла экономить газ, нужно вкладывать дополнительно по 5-6 млрд гривен в течение пяти лет.
