РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Комитет Верховной Рады по вопросам правовой политики и правосудия поддержал представление президента об увольнении 13 членов Центральной избирательной комиссии в связи с истечением срока их полномочий, и рекомендовал парламенту назначить 14 новых членов ЦИК, которые успешно прошли спецпроверку и собеседования с представителями профильного комитета.
Примечательно, что к рассмотрению в сессионном зале, комитет рекомендовал всех 14 кандидатов из представленного списка, тогда как вакантных мест в ЦИК только 13. Таким образом, одного претендента в Центризбирком, депутатам придется отсеять.
Каким образом будет происходить утверждение новых членов ЦИК, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Алексей Якубин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Поясніть логіку внесення 14 кандидатів на 13 вакантних місць у ЦВК? Це якось пов’язано з політичними торгами між парламентськими гравцями?
— Насправді 14, тому що був доданий, я просто нагадаю, до того попереднього списку кандидатів ще кандидат від "Батьківщини", тобто, власне кажучи, тому ми бачимо збільшення кількості кандидатів, тобто це означає насправді, що далеко не всі з них будуть обрані, якщо ми розуміємо, що є 13 вакантних місць, а є 14 кандидатур, це означає, що хтось не потрапить до ЦВК. Ми маємо просто розуміти, специфіка процедури голосування полягає в тому, що за кожного члена ЦВК має відбуватись окреме голосування, тобто за кожного окреме і, відповідно, я не виключаю, ми можемо побачити в ході таких голосувань ситуацію, коли, наприклад, за деяких членів ЦВК, і навіть з того списку, які пройшли, вони просто не отримають необхідну кількість голосів, тобто скандалу насправді вже не вдасться уникнути. Тому що, наприклад, немає кандидатур від Опоблоку, незважаючи, на те, що ця фракція є найбільшою опозиційною фракцією в парламенті, тобто Опоблок мав би, як мінімум, на дві кандидатури.
Ви сказали, що голосування відбуватиметься по кожному, то виходить, що з цих 14-ти проголосованими можуть бути, наприклад, сім, а інших до 13 будуть новим списком обирати?
— Абсолютно вірно.
Можуть за кожного з них не проголосувати і таким чином змінити кількісний склад і партійний склад?
— Абсолютно вірно, таке може бути, але якщо ми уявимо, що, умовно кажучи, "Народний фронт", БПП разом з частиною позафракційних домовиться про таке, але так чи інакше вони проголосують за своїх кандидатів, ми просто маємо розуміти, що це викличе вкрай негативний резонанс і в країні, і в світі, тому що це буде показником того, що є вже спроба на рівні, тобто в рік перед початком виборчих кампаній в Україні, з боку влади сформувати занадто лояльну до себе ЦВК, тобто, я думаю, що насправді світ не буде готовий сприйняти пізніше таку ЦВК.
Коаліція представляє логічну більшість в парламенті, то за тих представників з коаліції або пов’язаних з коаліцією можемо не переживати, що вони не потраплять до ЦВК? Тобто більшість забезпечить їм ці голоси?
— Це теж питання, наскільки "Народний фронт", БПП домовились між собою щодо цих кандидатів, тому що ми неодноразово бачили, що, в тому числі, "Народному фронту", БПП не вдається домовитись по ключових кандидатурах, тобто якраз кадрові питання, на відміну від інколи окремих законів стають ахіллесовою п’ятою в домовляннях. Насправді я не виключаю, що домовленостей поки що кінцевих немає по багатьох кандидатурах, наприклад, щодо того, хто очолить ЦВК в подальшому. Ходили різні чутки, наприклад, те, що дозволили обрати нового голову НАПК, скоріше, по квоті Банкової, що, можливо, взамін "Народний фронт" хоче отримати голову ЦВК, тобто представник, якась людина, наближена до "Народного фронту", але наскільки це може бути в реальності реалізовано, тим паче, в цій ВР, коли ми бачимо, що якраз кадрові питання постійно стають ключовими питаннями суперечок і недовіри один до одного навіть всередині коаліції.
Читайте также: ЦИК и выборы-2019. Порошенко узурпирует власть — Бойко
Раніше представники Опоблоку якраз і звертались до послів "Великої сімки" з тим, що, мовляв, таким чином утискаються їхні права. Чи не виграє від цієї ситуації сам Опоблок?
— Юрій Бойко сьогодні теж повторив свою тезу про те, що вони знову будуть звертатись до послів "Великої сімки", до міжнародних організацій, до ОБСЄ, наприклад, щодо цієї ситуації. Але тут складається дивна ситуація, власне кажучи, мені здається, що якби влада була вкрай впевнена в результатах, в своїй підтримці серед населення, влада тут мала бути хитріше, ніж опозиція, тобто навпаки сказати: добре, ми навіть готові дати опозиційним партіям більшість ЦВК, щоб весь світ бачив, що вибори будуть чесними. У даному випадку мені все ж таки здається, що досить дивно виглядає ця ситуація з боку представників влади, коли ми якраз бачимо таке домінування представників наближених до БПП і "Народного фронту" у цих списках.
Тут схожа ситуація повторюється з комітетами ВР, де, наприклад, опозиційні партії жодного місця в комітетах, тобто в тих комітетах, які мали отримати опозиційні сили, наприклад, свободи слова або регламентного комітету, вони не отримали. Але ситуація зараз інша, я не думаю, що, скажімо так, з точки зору іміджу додасть певних плюсів Опоблоку, але я не думаю, що тут певна конспірологія, що це Опоблок на даний момент навмисне намагається не домовитись в цьому питанні. Я думаю, що якби з боку влади була готовність домовлятись, тобто готовність проголосувати за всіх поданих кандидатур, а не готовність, наприклад, проголосувати за дві-три кандидатури, які потрібно, а потім не давати голоси, я думаю, що така домовленість все ж таки відбулась в парламенті, але складається враження, що саме через таку не зовсім конструктивну позицію з боку партії більшості ми не бачимо таких домовлять.
Може, питання в тому, що Опоблок сам не подав кандидатуру, тому що вони вимагали дві кандидатури, і не подали жодної? Який вибір має бути у голови парламенту чи у представників комітету, якщо кандидатури від Опоблоку немає?
— Ми маємо розуміти, чому вони не подали кандидатуру, тому що вони вважають, що якщо вони зараз подадуть кандидатури, наприклад, одну кандидатуру або дві кандидатури, то відбудеться ситуація, коли просто представники партії більшості не проголосують за ці кандидатури, тобто якраз суть перемовин йшла про те, щоб наперед визначитись з такими кандидатурами і потім солідарно фракції як більшість, так і опозиційні фракції голосували, тобто, наскільки я розумію, такої домовленості не було досягнуто. Тому Опоблок вважає, що просто відбудеться, скажімо так, своєрідний такий кидок з боку представників влади, тобто вони висунуть, наприклад, свою кандидатуру, будуть голосувати за кандидатів від більшості, а потім за їх кандидатуру не відбудеться голосування.
Є ж інші фракції, групи, які висувають своїх кандидатів, вони також є опозиційними.
— Я думаю, що така ситуація може очікувати насправді не лише Опоблок, а, наприклад, і "Батьківщину". Я не буду здивований, якщо ми побачимо якусь схожу комбінацію, якщо взагалі відбудеться це голосування, тим паче, в цей четвер, враховуючи, що ми знаємо, що завтра буде розглядатись питання щодо звернення ВР щодо церковних речей, і плюс завтра мали б розглянути ще питання щодо створення національного бюро з фінансових розслідувань, тобто теж достатньо скандальні речі. Тому, я думаю, що може так статись, що якраз до кадрових питань, це, скоріше, кадрове питання, у парламенту не дійде часу.
