РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Нацбанк обязан стремиться к стабилизации инфляции около заданного уровня. И этот уровень должен быть в диапазоне однозначных чисел — ближе к 5%. Об этом заявил председатель Совета НБУ Богдан Данилишин.
По его мнению, инфляционное таргетирование может варьироваться от жесткого, когда Центробанк вообще не волнуют проблемы реального сектора экономики, к гибкому, когда он проявляет о нем определенную заботу. По словам Данилишина, сейчас в Украине действует облегченное инфляционное таргетирование.
О сдерживании инфляции сейчас рассказал экс-министр экономики Украины, президент "Центра рыночных реформ Украины" Владимир Лановой в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що таке таргетування інфляції у принципі, як воно впливає на її зростання?
— Інфляційне таргетування – термін, придуманий для діяльності національного банку, не тільки в нашій країні, а й у інших країнах для того, щоб відслідковувати інфляцію і добиватися якомога нижчих значень зростання цін на споживчі товари і послуги. І в нас теж використовують цей термін представники Нацбанку, науковообразно пояснюють свою діяльність і бездіяльність, але, на жаль, назвавши себе грибом, вони не стрибнули в корзинку. Тобто говорять вони давно про інфляційне таргетування, цільову інфляцію, а нічого, на жаль, не робиться для того, щоб у нас була низька інфляція, однозначні числа зростання цін. Скажімо, в минулому році у нас було 14%, хоча вже 3 роки говорять про таргетування, так що це тільки поки що розмови. Це одна сторона. Інша сторона – Національний банк тільки частково впливає на зростання цін або незростання цін через свою специфічну діяльність, коли він впливає на ціни зі сторони грошової маси, сторони монетарної, тобто, якщо він добре управляє монетарною системою, то тоді ціни достатньо стабільні. А всі інші фактори лежать поза діяльністю Національного банку. Наприклад, такі фактори, як адміністративне підвищення цін і тарифів, які, ми знаємо, як монопольні зловживання і підвищення цін різними постачальниками бензину чи фруктів чи ще когось. Як сама діяльність Національного банку, наприклад, на валютному ринку, коли він допускає стрімке падіння курсу гривні до іноземних валют, на цьому фоні постачальники на всіх ринках, на споживчих ринках підвищують ціни, потім укріплюють гривню, потім повертають назад, але ціни вже не повертаються. Так що дуже багато складових, які впливають на інфляцію, дуже мало роблять і урядовці, і банкіри Центрального банку для того, щоб інфляція була низькою.
Читайте также — Паника в НБУ: Украина может остаться без кредитов МВФ
Власне цей процес ми зараз спостерігаємо в українських реаліях, коли гривня укріплюється, але ціни при цьому не падають?
— І ніколи не будуть падати, тому що ціни мають свої механізми, свої правила утворення, а динаміка курсу – свої правила, але в той же час між ними є кореляція. Якщо всі очікують, що гривня впаде, то всі наперед закладають більш високі ціни, всі продавці, всі постачальники закладають це очікуване, можливе падіння купівельної спроможності гривні в майбутні ціни.
Інфляція на рівні 5% – таке можливо в нашій державі за наших економічних умов?
— Я так скажу, за цього уряду, за цього парламенту, за цієї олігархічної економічної моделі, не може бути ні стабільної грошової одиниці, ні доступних кредитів, ні стійкої платоспроможності банків, ні низьких цін, ні високого інвестиційного потенціалу країни. Все працює навпаки проти цих законів, проти нашого зростання, оздоровлення економіки і стабілізації грошової системи. Навпаки, оця девальвація гривні дає можливості олігархам, які качають товари закордон, збільшувати свою доходи, зменшувати свої витрати в середині країни. Тобто за цієї економічної моделі, за цієї політичної групи, яка знаходиться при владі, на жаль, нічого доброго нам не варто чекати.
В чому головна проблема?
— В тому, що у нас утворений олігархічний лад, який має свою специфіку, коли декілька груп бізнесменів захопили основні об’єкти виробництва в країні, керують ними і мають основні потоки капіталу через свої системи, холдинги, корпорації, використовують впливи політичного характеру для того, щоб збагачувати свої підприємства і банки, і знижувати грошові доходи всього населення, всіх соціальних груп в країні фактично. Тобто у нас створена модель, за якої працюють на 2-3% багатіїв, олігархів, які правлять бал в нашій країні, і одночасно постійно скорочується рівень життя, платоспроможність населення.
Читайте также: Еда и сигареты как роскошь. Цены в Украине растут с космической скоростью
Але будучи власниками, вони дбають про власний бізнес, платили б податки і збільшували б державний бюджет, а значить забезпечували б населення України. Чому ні?
— Хто вам сказав, що вони збільшують відрахування податків до бюджету?
Чому цього не відбувається?
— Тому що вони хочуть зекономити і отримати додаткові прибутки, різного типу надприбутки, монополістичні, за рахунок впливів на владу, коли вони підвищують тарифи на свої послуги, за рахунок впливів на податківців, коли ті їм прощають зобов’язання по оподаткуванню або передають їм більше повернення ПДВ, ніж ті заслужили. Тобто вони поставили на свою користь всі ці інститути держави.
Те що в уряду зараз немає коштів, принаймні про це відверто говорять, і в НБУ до речі також, на підвищення мінімальної заробітної плати, це позитивний сигнал для зменшення ризиків уповільнення інфляції?
— Воно не має прямого співвідношення, залежності. Мінімальна зарплата – це соціальний інструмент, який дбає про те, щоб люди, які найменш кваліфіковані, які не можуть працювати за високими окладами, вчиняти якісь доходи великі, щоб вони не голодували, щоб вони мали хоч мінімум, за якого можна існувати в нашій державі, в наших умовах. Це соціальний інструмент.
Але гроші для цього соціального інструменту?
— Якщо його звичайно дуже швидко піднімати, то це штучне підвищення, не обґрунтоване матеріальними засобами, і воно може впливати на інфляцію. Те, що вони захотіли підняти там на 30%, так вони це захотіли, вони хотіли на 100% підняти, в економіці так не буває, треба, щоб вона працювала, а не щоб чиновники розписували кому скільки там поставити.
Ранее исполнительный директор общественной организации Transparency International Украина Ярослав Юрчишин заявлял, что инфляция в Украине переплюнула даже коррупцию.
А заслуженный экономист Украины Игорь Полховский спрогнозировал, что к концу года инфляция может составить порядка 20%.
