наверх
18.07.201807:42
Курсы валют НБУ
  • USD26.22+ 0.01
  • EUR30.70- 0.02

Хозяйке на заметку. Как понять, что в руках фальсификат лекарства?

(обновлено: )90403
Президент Всеукраинского совета защиты прав и безопасности пациентов Виктор Сердюк заявил, что основная масса поддельных лекарств - те, которые рекламируют.
Таблетки. Архивное фото

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Количество поддельных лекарств в Украине выросло в десятки раз — и это за последние три года. Об этом заявили во Всеукраинском совете защиты прав и безопасности пациентов.

Там говорят, что причина роста количества поддельных лекарственных препаратов — в моратории на проверку аптек, который действовал в течение трех лет. До его старта, в 2013 году данные Государственной службы Украины по лекарственным средствам свидетельствовали о том, что на рынке медпрепаратов был 1% фальсификата, хотя в реальности было до 3%.

А вот после того, как начал действовать мораторий на проверку аптек — ситуация значительно ухудшилась, так как появился соблазн завозить и продавать дешевый хлам. Сейчас же мораторий отменили, однако за месяц ситуация кардинально не улучшилась, — уверены во Всеукраинском совете защиты прав и безопасности пациентов.

Подробнее о поддельных лекарствах, их угрозе для здоровья в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал президент Всеукраинского совета защиты прав и безопасности пациентов Виктор Сердюк.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи дійсно така критична ситуація на ринку медпрепаратів, і кількість підроблених ліків зросла в десятки разів за три роки? І чому так? Через мораторій на перевірку аптек, чи є інші причини?

— Так. Питання тільки в тому, що при такому підході регуляторному до контролю фальсифікату, обігу тощо, мало б бути невідомо скільки, чи 30, чи 40%, але мало би бути, тому що подібні системи, наприклад, в Африці, призводять до подібних цифр фальсифікату. І це офіційні дані ВООЗ. Скільки в дійсності, можливо, ми зараз про це дізнаємося. Ясно, що за перший місяць початку перевірок і навіть більше про це навряд дізнаємося, тим більше що служба значно скорочена. Тобто перевіряти просто нікому. Але, крім перевірок, на жаль, у нас відсутні дуже багато таких ланок, які мали би впливати на якісь і безпеку ліків. Перше — це неналежний лабораторний контроль на вході. Тобто коли ліки поступають. Це тільки виключно маємо довіряти візуальному контролю там сертифікату виробника. Так само місцевий виробник, ми маємо довіряти його теж сертифікату якості.

Крім того, дуже важливо, щодо непотрібу, особливо ризики закупки непотрібу за кордоном, це те, що за всю історію жодного разу, я не кажу — жодного, практично не було заходів щодо перевірки, виїмки якості ліків, закуплених за державний кошт. Тобто в аптеці. І перевірялося, контролювалося дійсно десь до 3%, ми вийшли на європейські такі показники. Але все, що було уже в лікарні закуплено лікарнями, воно практично ніколи не перевірялося. Купа препаратів: це онкологічні препарати, це інсуліни, це ті ж самі, наприклад, препарати для лікування гемофілії тощо. Особливо зараз, коли масово закупаються, привозяться препарати невідомої якості по міжнародних закупках, то тут це знову ж таки — проблема. І як тут забезпечити, що робити? Напевне, якщо єдиний спосіб із доступних — це повідомляти нашу організацію, державний експертний центр, державну службу лікарських засобів про той чи інший побічний ефект лікарського засобу або відсутність ефекту. Відсутність ефекту — це дуже серйозний побічний ефект, який дозволяє зняти навіть цей лікарський засіб з обігу.

Це тільки один варіант? Можна налагодити регуляторну політику?

— Це ж воно і є, те, що ми розуміємо під регуляторною політикою, це воно і є. Тобто контроль якості на вході, перевірки в аптечних мережах і в лікувальних закладах, закуплених за державний кошт. Потім належне оснащення лабораторій, реагування на побічні ефекти — це воно і є — комплекс регуляторних заходів. І якнайшвидше впровадження так званого сквозного QR-коду, коли таким спеціальним маркується кожна упаковочка своїм таким чорненьким квадратиком на виході із фармацевтичного заводу, і далі можна прослідкувати кінцевий споживач, тобто в аптеці можна на смартфон зняти цей QR-код, і зразу буде видно, що це за лікарський засіб.

Самі лікарські мережі хіба не зацікавлені в тому, щоб продавати якісні ліки, а не підробки?

— Зрозуміло, що зацікавлені продавати лікарські засоби якісні. Але тут знову ж таки питання — до чого? Субстанція, яка закупається, може бути в різну ціну, якісне — коштувати дорожче. Потім, різні додатки, які формують цей лікарський засіб. Вони теж якісні, вони більш дорожчі. І знову ж таки це має оминути жадоба наживи певну категорію людей.

Зараз, якщо брати по ліках, найбільше яких підроблених?

— Найбільше, практично основна маса підробних ліків — це ті, які рекламуються. Тобто всі ліки, які рекламуються в ЗМІ, височезний ризик підробки, фальсифікату тощо. Ці всі ліки, які рекламуються, вони всі абсолютно мають свої замінники, мають свої аналоги. І тому, коли ви хочете купити, і під впливом реклами чи якогось впливу ще цей лікарський засіб, то краще купити замінник, то буде більше вірогідності, що це буде більш якісний препарат.

Звичайний покупець може зрозуміти, що йому продали підробку?

— В жоден спосіб не зможе. Тому що підробні ліки — це вже чисто технологічно, технічно їх упакувати, зробити з них більш навіть красивіший, ніж оригінальні, це можна. Може бути такі банальні збої в етикетках, коли плутають букви. Це знамениті такі підходи, коли плутають просто букви або іншим кольором їх пишуть. Але ще раз кажу, є дуже прості форми повідомлення центру фармаконагляду. Воно є в інтернеті, і ми добилися того, що пацієнти теж можуть повідомляти про побічні ефекти, в тому числі відсутність ефекту. Єдиний цікавий теж момент, згідно дослідження в Україні до більше 80 % всіх повідомлень про побічний ефект пов'язані з неправильним, невірним застосуванням чи призначенням лікарського засобу. І тут дуже теж цікава проблема, що або людина менше з'їдає, або невчасно, або лікар призначив таким чином, що це зовсім інша хвороба, призначає від одного, а ясно, що воно не діє, не лікує тощо. Тут треба теж досить уважно підходити до цієї ситуації.

Чому в аптеках накручують ціни?

— Тут можна абсолютно чітко запитати всіх: а яка вона має бути? Скрізь однакова низька? Чи скрізь однакова середня? Чи скрізь однаково висока? Це перший момент. Другий — ще до цих пір діє постанова Кабміну з приводу обмеження цін на життєво-необхідні лікарські засоби, життєво-необхідні, ті, які є в переліку життєво-необхідних, не більше 25%. І реально аптека не накручує більше навіть 20%. Це факт. Аптек настільки багато, що конкуренція цього не дає. Інша справа, що ліки так звані комфорту, про що ми говорили, ліки, які рекламуються, ліки, які не входять в цей перелік життєво-необхідних, там дійсно абсолютно різна ціна може бути в різних аптеках, то тут, на жаль, приходиться шукати так, як, скажімо, купити кусок сала чи Бессарабці, чи на Троєщині.

Смотрите также: Эксперт назвал Минздрав филиалом международной фармацевтической мафии

Напомним, народный депутат Украины, заместитель председателя комитета Верховной Рады по вопросам здравоохранения Олег Мусий считает, что Минздрав снял с себя ответственность за лекарства для украинцев.

К слову, в столице нет проблем с финансированием программы "Доступные лекарства", и она популярна среди жителей столицы, рассказала депутат Киевсовета Юлия Лобан.

Самое читаемое
    Темы дня