РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В ночь на 13 апреля авиация США, Великобритании и Франции сбросила крылатые ракеты на научно-исследовательский центр в Дамаске, хранилище химического оружия у Хомса и командный пост, который находится неподалеку.
Министр обороны США Джеймс Маттис в специальном обращении заверил, что удары наносились точечно, чтобы избежать гражданских потерь. Дальнейшие военные операции союзников в Сирии зависят от действий Башара Асада, заявил представитель США.
Последствия этого авиаудара спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы связи эксперт украинского Института будущего Илия Куса.
(текст публикуется на языке оригинала)
Такий крок США і союзників був єдино можливий за нинішніх обставин?
— Вони розглядали щонайменше три варіанти. Перший — це просто посилити санкції і збільшити поставки озброєння антиурядовим угрупованням, як у 2013 році. Другий — це власне те, що ми побачили вночі — обмежені ракетні обстріли по кількох об'єктах, як в 2017 році. І третій — це повномасштабна операція з метою знищення військової інфраструктури Сирії та мобільних військових об'єктів проіранських сил на території країни. Очевидно, обрали другий варіант для того, щоб мінімізувати втрати для обох сторін — і для США і союзників, і для РФ і для того, щоб зберегти обличчя як Трампа, так і власне всіх залучених сторін — Терези Мей в тому числі, і інших.
Міноборони Росії повідомило, що серед цілей авіаудару також був військовий аеродром Думайр, проте всі випущені по ньому ракети були перехоплені. Як прокоментуєте цю заяву?
— Всі — це, я думаю, перебільшення. Я знаю, що принаймні дві точно вдарили по цьому аеродрому і, звісно, великої шкоди вони не задали. Наскільки я знаю, взагалі по всіх цілях, найбільше постраждав цивільний об'єкт у Дамаску, який пов'язаний імовірно з розвитком хімічної програми, він був знищений. Щодо Думайру, наскільки я знаю, була деяка там матеріальна шкода завдана, але в принципі те, що перехопили всі ракети — це трохи перебільшення.
Ви називали три варіанти розвитку подій у Сирії, натомість в експертному середовищі говорять, що саме цей варіант вирішення ситуації, самі такі точкові удари могли стати великою договірною основою, ніби Трамп після своїх гучних заяв не міг відмовитись від ударів, власне це йому зараз на руку. Це дійсно так?
— Так, я у своїй останній публікації на хвилі писав про ці три сценарії, я їх якраз описував дуже детально, з перевагами і ризиками. Я якраз і писав про те, що Twitter-дипломатія так звана Трампа — він сам себе загнав у ці рамки, коли він не міг не вдарити, тому що тоді б він був дуже слабким президентом, і його рейтинг б впав. А більш слабкий варіант він не міг теж дозволити собі, тому що він завжди підкреслює, що він не Обама і він не буде діяти як Обама. Він більш, мовляв, рішучий президент. А цей варіант, він є найменш програшним для усіх, і найбільш виграшним, тобто він не передбачає ескалації до рівня і він мінімізує ризик прямого зіткнення з росіянами тими ж, бо всі ракети, вони ж були поза зоною російських систем. Тому відповідно це був найкращий варіант для усіх, просто що, я так розумію, всередині адміністрації Трампа йшла боротьба, там була група людей, які хотіли більш радикальної військової операції, тобто більш масштабної.
Як ви прокоментуєте ініціативу Росії скликати засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації у Сирії? 
— Це буде ні про що. Вони знову зберуться, побалакають ні про що, Росія звинуватить США в агресії, і Сирія те ж саме зробить, можливо, ще Болівія те ж саме зробить, і інші країни, які підтримують таку більш позицію проросійську. США та їх союзники ще раз звинуватять сирійський уряд у тому, що він винен у хімічному інциденті у місті Дума, і вони розійдуться. Це ні про що насправді, як і показували інші засідання Ради безпеки, ні до чого не призведе.
Щодо позиції Туреччини і Ізраїлю що скажете, якими будуть подальші дії саме цих країн?
— Туреччина з самого початку зайняла нейтральну позицію, їх влаштовує статус кво, який вони сьогодні мають — це збереження ефективного контролю над північними регіонами Сирії і продовження антитерористичної операції проти курдів з метою тиску. І тому вони з самого початку не планували, скажімо так, змінювати цей баланс сил, тому що він їм вигідний, плюс Туреччина є однією з трьох країн, разом з Іраном і Росією, які по суті вирішують всі питання сьогодні на політичній арені в Сирії. І змінювати це або ризикувати змінювати це вони абсолютно не хотіли. Щодо Ізраїлю. Наскільки я знаю, ізраїльська авіація, це не підтверджено, я просто читав, що ізраїльська авіація завдала ударів по одній військовій базі Сирії на кордоні з Ліваном, тому, відповідно, вони теж були залучені, вони з самого початку заявляли, що вони будуть брати участь у військовій операції, і я знаю, що Ізраїль просував ідею теж більш радикальної, масштабної інтервенції, бо це в їхніх інтересах.
Читайте также: Ракетное перевооружение Украины: цели, средства, задачи
Щодо США і Північної Кореї. На тлі цих подій як розвиватиметься ситуація між ними?
— Я думаю, серйозно це не вплине на перебіг мирного процесу, просто що для Трампа однією з причин також чому він не міг не вдарити по Сирії, це показати, продемонструвати, що, мовляв, США не будуть просто так миритися з тим, якщо країна буде порушувати певні червоні лінії, які США самі будуть ставити. Тому відповідно я не очікую, що, наприклад, зірвуться переговори мирні з Північною Кореєю, просто Трамп продемонстрував і зробив сигнал їм, мовляв, дивіться, ми будемо вести переговори, але ви дивіться і начувайтеся, що ми теж можемо бути рішучими і якщо переговори проваляться, то ми можемо вдатися до певних обмежених військових дій.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш зазначив, що "холодна війна" повернулася в міжнародні відносини, проте колишніх механізмів впливу вже немає. Чи можуть бути знайдені нові механізми, і які саме?
— Нова холодна війна давно почалася в принципі, тобто просто цього року обидві держави — і США, і Росія, взяли курс на стратегічну конфронтацію і на ескалацію по всіх напрямках. США вигідно зараз тиснути на Росію, посилювати її міжнародну ізоляцію для того, щоб отримати від неї поступок, а Росія рефлексує на те і реагує, більш консолідуючи навколо російської політичної еліти населення і після санкцій вже останніх олігархів, принаймні намагається це робити. Ф відповідно це має дійти до якоїсь певної точки кульмінації, після якої, я думаю, буде спад у напруги, коли Росія нарешті проведе переговори зі США, піде на поступки. Це так, по факту це нова холодна війна. Ну як нова холодна війна (ПЕРЕБИВАЕТ)
Чи може у цій ситуації відіграти ключову роль ООН, який вплив вона зараз має у світі?
— ООН це сторона, яка найбільше програла від цієї ситуації, програє особливо від оцього епізоду з Сирією. Я про це теж писав. Чомусь у нас не підіймають цю тему. Це взагалі, вся оця політика прецедентів таких поганих міжнародно-правових, вони підривають довіру до ООН і інших міжнародних структур, які є основою поствоєнного світового порядку, який сформувався після Другої світової війни. І США, продемонструвавши, що вони по суті обстріляли суверенну країну на базі сумнівних даних щодо хімічного інциденту без мандату ООН, без попереднього розслідування, вони створили теж прецедент, яким може скористатися Росія або інший їх геополітичний супротивник типу Ірану або Китаю. Ці всі прецеденти тягнуться ще з 2003 року з Іраку, з косовського прецеденту, тому від цього найбільше програє ООН і інші організації. І дії США сьогодні, адміністрації Трампа у торговій сфері, наприклад, підривають ту ж Світову організацію торгівлі. Це все призведе до того, що ще більше дасть тріщину у цій системі світового порядку, яка і так в принципі колапсує сьогодні, і прискорить процес її падіння і переформатування світу, глобальної системи політичної світу на щось нове.
Ви говорите зараз про те, що ситуацією може скористатись Росія щодо прецеденту нападу на суверенну державу, власне маємо вже заяви президента РФ Путіна про те, що Росія скликає екстрене засідання Ради безпеки ООН. Цитата: "Путін засудив авіаудари по Сирії з боку США, Франції та Великобританії, назвав їх актом агресії проти суверенної держави, яка перебуває на передньому краї боротьби із тероризмом". Наскільки правий президент Петро Порошенко, заявляючи про необхідність реформування ООН і позбавлення Росії права вето в Радбезі?
— Щодо першого — з погляду міжнародного права, чисто по букві закону і норм міжнародного права, це дійсно було порушення суверенітету Сирії, тому що мандату ООН не було і попереднього розслідування не було. Тобто тут в цьому плані не можна це ототожнювати з чисто російською пропагандою, це дійсно порушення з погляду міжнародного права. Це не виправдовує Путіна, це просто констатація факту, який є негативним з погляду перебігу міжнародних подій. Щодо другого — заяви Порошенка — це давно треба робити. Реформувати Радбез треба, тому що там є певні юридичні питання щодо правомірності права вето РФ, бо, як ми знаємо, там є проблеми з законом про правонаступництво після розпаду СРСР, і це питання звісно треба піднімати, і Україна може це піднімати питання, і його треба обговорювати. Просто проблема — чи є політична воля у світу і у більшості членів Генеральної асамблеї, наприклад, навіть і Ради безпеки, піднімати це питання і реально його форсувати. Плюс ми маємо зрозуміти, що ми хочемо отримати на виході. Безперечно реформувати Радбез треба давно і було багато планів, просто що тут питання навіть не лише в одній Росії. Реформувати Радбез відмовляються інші країни, які є постійними членами Радбезу, бо це може зачіпати їхні інтереси. Треба розуміти, що ми хочемо отримати на виході, тобто, умовно кажучи, позбавимо ми Росію права вето у Радбезі, що далі, от що реально робить Росія, все ще залишається ядерною державою, великою країною, яка, я так просто прогнозую, якщо її позбавлять права вето, лише радикалізується і буде менш передбачуваною і менш керованою в цьому в плані, тому відповідно ми маємо розуміти, одразу думати, а що далі? От що далі реально робити? Санкції і так запроваджують проти Росії, для цього Радбез не потрібен, що Радбез буде робити? Вводити війська в Росію? Тобто я це дуже слабко уявляю і нащо це робити, тому відповідно тут треба це питання теж піднімати разом з питанням, яке піднімав президент.
Читайте также: Ищенко: США не остановятся, мир на пороге глобального кризиса
Ранее политолог Вячеслав Потапенко заявлял, что конфликт на Ближнем Востоке только начинается.
А глава Международного центра перспективных исследований Василий Филипчук высказывал мнение, что нагнетание вокруг Сирии — игра Трампа для американских телезрителей.
