РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Украине впервые со времени революции Достоинства 2014 года зарегистрирован спад показателей демократических процессов. Всего в 2018 году зарегистрирован наибольший спад показателей демократических процессов за всю 23-летнюю историю исследования положения в странах переходного периода. Об этом свидетельствует доклад под названием "Страны в переходном периоде 2018. Противостояние нелиберализму", обнародованный международной неправительственной организацией Freedom House.
Авторы доклада отмечают, что украинские политики пользуются чувствами патриотизма, чтобы нападать на неправительственные организации и журналистов, обвиняя их в подрыве военных усилий.
С чем связано такое падение индекса демократии и насколько это важно для рядовых украинцев, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Василий Мокан.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи могли би Ви назвати це дослідження репрезентативним? Наскільки воно таким може бути?
— Я особисто завжди такі дослідження відношу до певного такого суб'єктивного погляду на ті внутрішні процеси, які відбуваються у кожній із держав. І, як на мене, вони мають певний суб'єктивний і такий відносний характер, хоча чітко фіксують ті позитивні чи негативні тенденції, які відбуваються у державі. І стосовно України. Те, що вперше за стільки років відзначено спад демократії у державі пов'язано, на мій погляд, із останніми подіями, які у нас відбувалися. Зокрема, у антикорупційній, судовій сферах, коли затягувалося рішення про створення Антикорупційного суду і не скасували норми про обов'язкове електронне декларування для громадських активістів. І на цьому у звіті особливо наголошується. Тому що один з основних показників, який береться до уваги, це права людини, це вободи і в тому числі рівень корупції та незалежність судової системи. На жаль, у нашій державі з цим проблеми. І також наш рейтинг ще погіршує, безумовно, військовий конфлікт на сході. Хочу сказати, що те, що падають показники демократичності, є фактично сигналом нинішній владі, яка має велику спокусу на фоні зниження довіри і рейтингів до неї з боку суспільства, рухатися трошки у напрямку авторитаризму. І це, напевно, є найбільшою загрозою напередодні виборчого циклу в 2019 році.
На які пункти орієнтуються, коли роблять такі дослідження?
— Знову ж таки, це захищеність прав громадян, це свобода преси, це свобода соцмереж, інтернету, віртуальна свобода. Це незалежність судової системи. Це дуже багато показників. Це, до речі, чесність і прозорість виборчих кампаній, виборів, обрання влади в державі. Тобто, там дуже багато чинників, які впливають на цей рейтинг. І, на жаль, нашу державу за шкалою, яку вона отримала цього року, віднесли до категорії "невільні держави". Тобто, де не забезпечені права і свободи на тому рівні, які би дозволяли говорити про демократичність нашої держави.
Чого можна чекати від передвиборчих кампаній кандидатів у президенти на тлі таких показників?
— Ви знаєте, насправді, якщо аналізувати потреби та інтереси самих українців, то це добре. Я знову ж таки нагадаю, це фіксує певні тенденції. І більше є сигналом владі задуматися, чи у правильному напрямку рухається держава. Але самі українці зазначають у соціологічних опитуваннях, що все-таки їх більше турбує, безумовно, безпека і задоволення в першу чергу економічних, матеріальних потреб. Тобто, на мій погляд, ми можемо довго говорити про необхідність забезпечення демократії, але поки в кишені українця не буде достатньо коштів, щоб нормально утримати свою сім'ю, то його мало буде хвилювати, наскільки в нас висока свобода слова чи який у нас рівень демократії. Загальновідомо, що психологи вже давно довели, що є певна ієрархія потреб у людини, а забезпечення саме фізіологічних і безпекових потреб людини — їжа, житло, безпека, захищеність — це ключові. І мені здається, саме ці тренди будуть визначати майбутню виборчу кампанію.Ті з політичних сил і політиків, які у цій ніші запропонують найбільш зрозумілі і прийнятні суспільству рішення, ті й отримають найбільші електоральні бонуси.
Читайте также: Кравец: Украина движется к тоталитарному государству
Наскільки великий запит електорату сьогодні на той же патріотизм?
— На патріотизм? Безумовно, високий. На фоні агресії. Але це ідея все менше і менше буде давати свої електоральні бонуси і менше буде експлуатуватися. Наприклад, якщо порівняти з 2014 роком, де вона стала ключовою у виборчих кампаніях ряду політиків, в тому числі і нинішнього глави. Безумовно, вона експлуатуватися буде, безумовно, є певна ніша виборців, які готові на фоні патріотизму голосувати за ті політичні сили. Але знову ж таки певна зміна зараз відбудеться. Мені здається, що виборець проголосує за ті пропозиції у економічному, соціальному плані, які будуть для нього зрозумілими.
Українські політики, як зазначається у дослідженні, користуються почуттям патріотизму, щоб нападати на неурядові організації і журналістів, звинувачуючи їх у підриванні воєнних зусиль. Чим би Ви пояснили кволість населення у цих питаннях?
— Знову ж таки пояснив би тим, що пересічного українця турбує у першу чергу те, як сьогодні прогодувати свою сім'ю, у що вдягнути своїх дітей і як вижити взагалі в даній ситуації, а не те, зобов'язані чи не зобов'язані громадські активісти декларувати свої статки та доходи чи не зобов'язані. От мені здається, що те, що зараз говорять про наступ на громадянське суспільство, це якраз стало результатом того, що ці норми не були скасовані, попри обіцянки на найвищому політичному рівні з боку керівництва нашої держави. І має свої негативні наслідки не тільки у формі різких заяв міжнародних партнерів, але й у формі таких чітких звітів. От якщо вони будуть скасовані, якщо буде проголосований Антикорупційний суд, якщо в нас продовжаться зміни саме у сфері боротьби з корупцією, то ці звіти будуть демонструвати позитивнішу динаміку. А пересічний українець знову ж таки турбується у першу чергу на даному етапі про власне виживання.
Цим, можливо, пояснюється і коротка пам'ять виборців? Те, що популісти постійно очолюють рейтинги соцопитувань.
— На жаль, так. Це проблема, і це проблема не тільки України, але і, як ми бачимо, Європи, де пройшла низка парламентських, президентських виборів, і ми бачимо, що популізм також користується досить серйозною популярністю. Але в даній ситуації чітко треба відрізняти популізм і все-таки конкретні пропозиції. Я особисто переконаний, що в нас не тільки коротка політична пам'ять, а в нас і є запит на підкуп виборців, тому що якби не було попиту на це, то відповідно не було б збоку політиків пропозиції у різних формах. У нас є запит на популізм у тому плані, що виборець хоче чути саме хороші обіцянки, а не аналізувати, наскільки реально їх виконати. І результати виборів є наслідком не тільки того, як проводять політичні партії і кандидати свої виборчі кампанії, скільки вони коштів витрачають, а і того, наскільки серйозно до цього ставиться виборець, і наскільки він активно готовий брати участь безпосередньо у виборчій кампанії. І не тільки як виборець, але як людина, яка аналізує наслідки свого вибору.
К слову, директор социологической группы "Рейтинг" Алексей Антипович высказал мнение, что Украина станет демократическим государством через одно поколение.
