наверх
24.05.201809:11
Курсы валют НБУ
  • USD26.08+ 0.01
  • EUR30.54- 0.21

Саакян: речи Порошенко в Стамбуле сложно анализировать

Миротворцы в Донбассе: надежда на перемирие (623)

(обновлено: )61801
Встреча в Стамбуле была взаимовыгодной как для Эрдогана, так и для Порошенко, поскольку способствовала усилению дипломатических позиций обоих стран, полагает политолог.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Анкара поддержала развертывание миротворческой миссии ООН на Донбассе и готова принять в ней участие, сообщила пресс-служба президента Петра Порошенко по итогам его встречи с президентом Турции Реджепом Эрдоганом и министром иностранных дел Турции Мевлютом Чавушоглу в Стамбуле.

Помимо этого в интервью газете Handelsblatt Петр Порошенко заявил, что в вопросе миротворцев ООН на Донбассе есть определенные сдвиги. Мол, в 2015 году все были против "голубых касок" на Востоке, сейчас же ситуация поменялась.

К слову, президент 10 апреля прибыл в Берлин с рабочим визитом. С канцлером Ангелой Меркель Петр Порошенко будет согласовывать четкие шаги для развертывания миротворческих сил ООН на востоке нашей страны.

Последствия международных визитов Порошенко в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Олег Саакян.

(текст публикуется на языке оригинала)

Це дійсний результат і дійсний прогрес в питанні миротворців на Донбасі? Або це чергова риторика, щоб про цю тему не забували?

— Поки що це риторика. Оскільки, коли ми говоримо, це просто звучить дуже добре, і всім вигідно говорити про миротворців, оскільки це мир, це добре продається електорально, я зараз не тільки про українську владу, а в цілому в світі, для європейських політиків — це знову ж таки добре. І це зрозуміло європейському виборцю, але ж на правду миротворці миротворцям — рознь. І що буде написано в мандаті, і які це будуть миротворчі сили, в якій комплектації, задля яких цілей, чи то як Росія наполягає, для проведення виборів, чи то, як в українській інтерпретації — задля встановлення миру і деокупації територій. Поки що не зрозуміло. І так само тут можуть бути будь-які заяви по підтримці миротворців від будь-яких країн. Туреччина, само собою, в цьому випадку є доволі цікавою точкою, і я думаю, ця зустріч Порошенка з Ердоганом була виправдана саме цим геополітичним становищем і роллю Туреччини і самого Ердогана. Оскільки це, з одного боку, країна НАТО, але з іншого боку, це країна, в якої є певні власні суб'єктні відносини з РФ як регіонального лідера, які будуються далеко не завжди на дублюванні прозахідної позиції, НАТОвської позиції. Тобто це такий собі балансер між російською позицією і західною. І Росія не може в цьому випадку сказати, що Туреччина — це є, умовно кажучи, агент Вашингтону. І Вашингтон не може сказати, що Туреччина — це є, наприклад, проросійський суб'єкт. Тому це посилення дипломатичних позицій України і гра в посилення в ролі Ердогана, взаємовигідна зустріч як для Ердогана, так і для Порошенка.

Враховуючи те, що в Берліні президент збирається обговорювати "Північний потік-2", чи торкалися в Туреччині питання реалізації проекту «Турецький потік»? Чи варто очікувати, що тут Анкара буде готова йти на певні поступки, щоб допомогти Україні?

— Я думаю, що на поступки очікувати не варто. Але може бути взаємовигідний обмін. Багато в чому цей візит Порошенка, мені здається, продиктований зокрема і темою «Турецького потоку», і можливістю добудовуватися у перешийку до Європи. Бо на сьогоднішній день є вся інфраструктура для того, щоб постачати російський газ майже до Стамбулу, і відповідно використовується ця труба не для прокачки газу у Європу, а тільки для забезпечення того, що є. А якщо там добудувати маленький перешийок, то може використовуватися для поставок в Європу. Інша справа, що і Туреччині не хочеться потрапляти в повну залежність від РФ з точки зору транспорту вуглеводнів. У такому випадку вони стають інструментом, і з країни з умовним нейтралітетом і своєю «золотою акцією» відносно США і Росії, вони перетворюються в гравця з російської команди в очах багатьох країн.

Чи варто чекати, що зараз, коли активно обговорюється наступна фаза обміну полоненими, Ердоган також може зіграти свою позитивну роль?

— Може зіграти, але я не певен, що це відбудеться. Фокус добре, коли він один раз, так саме, як і жарти. І в цьому випадку я не певен, що зараз і російській стороні вигідно повторювати цей фінт, оскільки коли один раз, це поступка, а з такого собі милостивого царя-батюшки. Якщо це створює системність, якщо це другий, третій раз відбувається, то в такому випадку це може трактуватися як слабинка РФ, як цей зламаний механізм. Відповідно, я думаю, Росія не піде на те, щоб через Ердогана це відбувалося на постійній основі.

Щодо впливу Ердогана на кримських татар, виникають занепокоєння, що Туреччина може заявити про свої претензії на Крим. Наскільки такі занепокоєння мають під собою підґрунтя? Чи можливий взагалі такий сценарій?

— Гіпотетично такий сценарій можливий, якщо брати в розрізі довгострокової перспективи на десятки років. Оскільки в цьому поколінні ми за Крим сперечаємося точно з РФ. У разі продовження російської окупації на одне-два покоління, вже не факт, що не буде точки напруження вже між російським і турецьким, наприклад, стосовно Криму. Але тут побоювань рівно ж стільки, скільки побоювань в Анкарі стосовно того, що кримські татари далеко не завжди сповідують турецьку позицію. І принаймні в неофіційних розмовах з багатьма колегами турецькими я дуже часто чув закиди на бік кримських татар стосовно того, що от якось недостатня лояльність до Турції проявляється і занадто суб'єктність. Тому я би не казав би про те, що кримські татари — це фактор турецького впливу. Це, навпаки, малий народ, який дуже багато чого пережив, і який як ніхто інший зацікавлений в тому, щоб не розчинитися ні в кому. І повірте, кримським татарам набагато легше бути абсорбованими Туреччиною, ніж Україною, і вони це добре розуміють.

На зустрічі Порошенка з Ангелою Меркель питання щодо "Північного потоку-2" буде одним з найбільш обговорюваних. Чи вдасться українському президенту якимось чином змінити думку Ангели Меркель?

— Те, що Кремль занервував, відбувся позачерговий цей дзвінок Путіна прямо напередодні візиту Порошенка, вже свідчить про те, що не все так добре на "північнопоточному" фронті. Все ж таки маємо розуміти, що є позиція ЄС, є ряд країн європейських, які виступають всупереч цього. Але сподіватися на те, що після візиту Порошенка щось дійсно кардинально зміниться, я б також не сподівався. Перш за все напряму це не лежить в полі відповідальності Меркель. Своїм вольовим рішенням вона цього змінити не може. Вона може вплинути дуже серйозно, але це компетенція все ж таки парламенту, по-перше. По-друге, є дуже серйозне економічне лобі фінансово-промислових груп Німеччини в розрізі побудови "Північного потоку-2", десь продиктоване інтегрованістю з російським істеблішментом економічним, десь продиктоване суто економічними інтересами, ринковими. Але, тим не менше, це лобі дуже серйозне, і воно присутнє дуже серйозно і в політиці Німеччини. Тому це фактор внутрішньої політики.

По-третє, є геополітичний фактор — Німеччині дуже не хотілося б потрапляти в залежність на заміну російській залежності від газу, в залежність від США. Оскільки з Росією Німеччина для себе ще уявляє паритетні відносини певні, все ж таки прямих військових загроз для Німеччини Росія не представляє, співмірність економіки — просто несіпвмірна, оскільки Німеччина, дивлячись на своє невелике населення, невеликий розмір, але є більш економічно сильною, ніж РФ. Відповідно, тут вони загроз для свого суверенітету вбачають набагато менше, ніж, наприклад, у впливі опосередкованому через вуглеводні з боку США. Тому вони балансують. І це третій фактор.

Я думаю, що по результатах зустрічі про "Північний потік-2" буде говорити виключно Порошенко, Меркель якщо і буде про це говорити, в публічній площині, мається на увазі, то виключно клішованими і окремими малими фразами, оскільки для Меркель, скоріше за все, це все ж таки є питання внутрішньої політики Німеччини, в якому вона може зовнішніх гравців виключно інформувати і прислуховуватися до них. Але в жодному разі не дискутувати з ними стосовно суверенного рішення Німеччини.

Яку увагу будуть приділяти питанням боротьби з корупцією?

— За закритими дверима, я думаю, це буде першою з трьох топ-тем. Перші три теми будуть — миротворці, і Меркель звернеться до Порошенка, скоріше за все, з тим, що Петре, дай мені аргументів у спілкуванні з Путіним, де ці червоні лінії, це те, за що ми не заходимо, тощо. Друге — це тема антикорупції, третє — це «Північний потік». В антикорупції можливі навіть і публічні заяви Меркель, я думаю, на тлі доволі жорсткої позиції Порошенка. По «Північному потоку» Меркель може це парувати якраз темою електронного декларування в Україні, і не завжди проєвропейською, з точки зору стандартів позиції Петра Олексійовича і його партії. Тут ми можемо побачити обмін шпильками.

Читайте также: Тренд дня: "слово война мелькает чаще, чем слово весна"

К слову, директор информационно-аналитического центра "Перспектива" Павел Рудяков считает, что договоренности с Турцией - преждевременные, и хотя визит Порошенко в Стамбул, безусловно, важен, но этими вещами должен заниматься не президент, а чиновник более низкого ранга.

Самое читаемое
    Темы дня