наверх
25.05.201806:18
Курсы валют НБУ
  • USD26.11+ 0.03
  • EUR30.62+ 0.08

Закон о нацбезопасности "похоронят" в Раде — эксперт

(обновлено: )217
Депутаты боятся осуждения активистов, СМИ и населения, а потому стараются голосовать за такого рода вопросы, но в парламенте есть люди, которые откровенно не хотят усиливать нацбезопасность, отметил политолог Николай Давидюк.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Сегодня Верховная Рада должна рассмотреть законопроект "О национальной безопасности", который ранее раскритиковали послы ЕС и США, о чем говорится в повестке дня на сайте парламента. Ранее президент Петр Порошенко говорил, что окончательная редакция законопроекта о национальной безопасности Украины будет содержать норму о парламентском контроле за деятельностью Службы безопасности Украины.

Также в ходе заседания депутаты рассмотрят законопроекты о реформе парламента, а позже запланировано рассмотрение проекта постановления об обращении к международному сообществу о недопустимости строительства трубопровода "Северный поток-2".

Подробнее о сегодняшнем заседании парламента и перспективах голосования за закон о нацбезопасности в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политолог Николай Давидюк

(текст публикуется на языке оригинала)

Яким буде сьогоднішній порядок денний Ради? 

— Інколи буває так, що і сам порядок денний вже є спірним. Як продемонстрував нам досвід вівторка, навіть за порядок денний депутати не можуть проголосувати. Як це, наприклад, сталося із включенням до порядку денного закону про зняття відповідальності за незаповнення декларацій антикорупційними активістами. Сьогодні розглядають питання щодо зміни самого парламенту, кількості комітетів у цьому парламенті, розглядали також закон про релігійні громади в Україні, але, зрозуміло, що одним із найважливіших буде все ж таки закон про національну безпеку, який знову ж таки повинен мобілізувати депутатів і стати об'єднуючим. Але дуже важливо звернути увагу на текст самого закону і його відповідність тим європейським і північно-атлантичним прагненням, які є в України. Тому що Україна все ж таки демонструє відданість цьому курсу. То ж, я думаю, що ці тексти повинні бути якщо не погоджені, то, як мінімум, не ставати наперекір цим прагненням України. 

А зараз вони стають? Ви стосовно критики послів США та ЄС з приводу цього законопроекту?

— У тому числі. Я думаю, що найголовніше в нацбезпеці —  це інтереси українського населення та стратегічні цілі, куди ми йдемо з нашою безпекою. На перепоні цьому стають, наприклад, такі буденні речі як зберегти, законсервувати корупцію. Оце є предметом критики. Наприклад, у європейських країнах військовими бюджетами займаються виключно цивільні менеджери, головне завдання яких найефективніше витратити гроші, зробити якомога обороноздатнішою країну і на все це витратити якомога менше. І зробити це ще й прозоро. Ось це є ціль для України, це є ціль для тих країн, які хочуть приєднатися до НАТО. І це саме ті принципи, які має сповідувати Україна, а не намагатися грати в якісь пострадянські принципи, що, мовляв, ми особливі, і те, що ми хочемо, повинно бути прийнято.

А стосовно законопроекту, є якісь перестороги в тексті, що не відповідають тому що Ви сказали? 

— Зараз найголовніше, щоб він був винесений у зал, там розглянутий і вже походу того, як депутати будуть розглядати і вносити правки, ми зможемо зрозуміти, наскільки він буде відповідати цим принципам і заявленим меседжам. Наразі говорити досить важко через те, що не завжди і депутати отримують ці тексти вчасно, друге питання, що інколи найідеальніший текст у залі Ради може бути спотворений до невпізнаваності, третє, як ми знаємо, навіть проголосовані тексти інколи правляться по дорозі на підписання президенту, поки їх туди доносять. Власне, треба рахувати циплят по осені, вже коли побачимо, що буде готово і як воно буде подаватися, тоді вже можна буде робити певні висновки. Поки що є певні наміри голосувати і посилювати нацбезпеку України.

Ви кажете, законопроект має мобілізувати і об'єднати ВР. А в чому об'єднати? Надати парламентський контроль за службою безпеки? Це має потішити депутатів?

— До речі, в тому числі. Насправді, це досить серйозна така, я б навіть сказав, державницька передача частини обов'язків і влади, на даному етапі вони підзвітні фактично тільки президенту. Тому депутатів це потішить. Друге, виключно на рівні гасел депутати завжди голосують за питання, які стосуються нацбезпеки, армії і всього, що до цього відноситься. Тому якщо депутати можуть спускати на гальмах будь-які інші питання, то питання все ж таки армії і безпеки завжди були пріоритетними. Депутати все ж таки бояться і осуду активістів, і ЗМІ, і самого населення, тому в час війни вони, зрозуміло, завжди мобілізуються на питання такого от штибу. Тому я більш ніж впевнений, що це їх мобілізує. Хоча не виключаю жорстку дискусію. У парламенті є люди, які відверто не хочуть посилювати нацбезпеку, які відверто працюють на ворога, і вони можуть дуже хитрими та розумними питаннями відводити від правильних рішень і затягувати процес або навпаки топити сам закон. 

Але основний настрій буде позитивний і підтримка законопроекту, бо це ще й політичні бонуси принесе?

— Так. Як мінімум, участь у цих законопроектах не призводить до політичних штрафів. Тому всі будуть приєднуватися, бо у зворотньому випадку вони можуть дійсно ці штрафи понести. Виявиться, що хтось з депутатів не голосував за цей закон, бо був у Монако, чи хтось з депутатів не голосував за цей закон, бо був десь на пляжі, то це зрозуміло, що для нього будуть і іміджеві, і політичні втрати. А присутність для них як мінімум  більш позитивно відзначиться, ніж відсутність чи не участь у цьому прийнятті.

Читайте также: Все "угрожатели" нацбезопасности Украины: от Пенкина до Бледанс

Які будуть наслідки запровадження парламентського контролю за СБУ?

— Я не думаю, що це призведе до безкарності, як мінімум, це призведе до більшої кількості закритих засідань, коли інформація, яка не має права бути розголошена, буде представлена депутатам виключно в закритому режимі і без участі преси. Але наприклад НАБУ підзвітне, САП підзвітне, НАЗК підзвітне, але це не стало гарантією того, що наприклад НАБУ, САП чи НАЗК не працювали проти самих депутатів. Працювали, і нормально, і прокурор приходить звітувати у ВРУ, і теж це не призвело до того, що він боїться депутатів. Все рівно, дивіться, скільки зняттів депутатської недоторканості відбулося за останні два роки. В принципі, це більше ніж за всю історію незалежності України. Тому я не думаю, що спецслужби почнуть працювати, щоб задовольнити інтереси депутатів, тим більше що ці інтереси можуть бути дуже дивними і не мати нічого спільного з виконанням прямих посадових обов'язків цих силовиків, бо депутати завжди люблять викривляти ті повноваження, які вони отримують, і якщо їм дозволити десь переступити лінію, то вони просто сядуть на голову, що неприпустимо. Тому я думаю, що це багато в чому демократизує процес роботи, але не знищить ті головні принципи, що там закладені. І ВРУ скоріше буде дорадчим наглядовим органом, ніж органом, який буде давати прямі вказівки.

Нова редакція закону про дипломатичну службу на порядку денному?

— Ні, за цим я не слідкував. 

Проект постанови звернення до міжнародної спільноти про неприпустимість будівництва трубопроводу "Північний потік-2" — нагальне питання? Будуть розглядати? Буде підтримка в сесійній залі?

— Питання важливе і воно на часі. Тим більше, ми знаємо, що є свіжа заява Трампа про те, що він проти будівництва такого потоку, і Україні треба приєднуватися до цієї міжнародної спільноти, яка виступає проти монополізації поставок російських енергоресурсів на європейський ринок. Тут треба бути пильними та уважними, бо це напряму б'є по економічним, геополітичним інтересам України. Тут треба бути дуже насторожі і не пропустити гол у свої ворота. Я думаю, це питання треба виносити, треба бути ще більш активними. Не лише зверненням ВРУ, але і дипломатами, роботою нашого "Нафтогазу", інших структур — усіма можливими способами працювати проти цього проекту. Але важливий нюанс. У Німеччині припускають і дозволяють будівництво цього потоку, але стратегічно вони закладають дуже цікаві речі. До 2050 року вдвічі зменшити споживання енергоресурсів. Просто як таких. Друге — вдвічі збільшити споживання зеленої енергетики. Тобто, зараз вона — 30%, і буде —  60%. І ці 60% повинні бути ще вдвічі менші взагалі від всіх спожитих. Тому це насправді негативний тренд, який сьогодні отримує "Газпром", і цей проект, який він сьогодні будує, уже апріорі збитковий. Але тим не менш, Україні це приносить кожен рік кілька мільярдів доларів, які надзвичайно тупо було б втратити, тому сьогодні потрібно бути активними, сьогодні потрібно захищати свій інтерес у тому числі і енергетичний, і фінансовий, і потрібно робити все можливе, щоб не допустити будівництва цього потоку.

К слову, генерал-майор запаса, экс-заместитель руководителя Службы безопасности Украины Виктор Ягун высказал мнение, что закон о нацбезопасности не поддержат силовики.

Руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко заявил, что законопроект о нацбезопасности будто списан из законодательства стран НАТО.

Самое читаемое
    Темы дня