наверх
27.05.201812:46
Курсы валют НБУ
  • USD26.11+ 0.03
  • EUR30.62+ 0.08

Власть покрывает убытки банков за счет налогов - Зимовец

(обновлено: )14910
Банковское дело — не присущая для государства функция в рыночной экономике, а поэтому решения в госбанках принимают из политических, а не экономических соображений, считает эксперт Владислав Зимовец.
Владислав Зимовец

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Мошенничество – вот одна из проблем банковской системы Украины. Соответствующее заявление сделала глава представительства Всемирного банка в Беларуси, Молдове и Украине Сату Кахконен. По ее словам, в Украине были случаи, когда сотрудники банков собирали депозиты у людей и потом клали эти деньги себе в карман. А еще могли эти средства выдавать в виде кредитов собственным компаниям и связанным лицам. В итоге, подчеркнула Кахконен, значительная часть денег, которые люди клали на депозиты, была фактически украдена и затем осела на счетах в Кипре и в других офшорах.

Но это далеко не единственная проблема банковской системы Украины. Еще одна, не менее важная – не эффективная кредитная политика банков. Как говорит Кахконен, в Украине очень высокий уровень неработающих кредитов —  более половины от общего кредитного портфеля банков. Эту проблему надо решать и сделать так, чтобы банки вели свой бизнес честно, кредитовали домохозяйства и компании по разумным ставкам.

Читайте также: Ассоциация с ЕС это навязывание нам статуса сырьевого придатка — Загородний

Помимо этого, глава представительства Всемирного банка заявила, что экономика Украины может вырасти за счет так называемого "отложенного роста". И одна из сфер, которая может этому способствовать – сельское хозяйство. Весь потенциал нашей страны в этом сегменте еще не реализован, а все из-за того, что нет рынка земли, считает Кахконен.

Подробнее о ситуации в банковской системе и оправданы ли опасения, высказанные Всемирным банком, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец.

(текст публикуется на языке оригинала)

Що таке відкладений ріст і які перспективи в цьому?

— Шановна пані мала на увазі ще, що у попередні роки у нас було не економічне зростання особливо, 2016 рік, 2015 рік, а падіння. І оцей відкладений ріст, думаю, що йдеться про надолуження цього, тобто, повернення до попередніх позицій. Зростанням це не можна назвати, це просто післякризове відновлення.

Наскільки зараз банківська сфера України вразлива і схильна до шахрайства?

— У нас банківська система докорінно інша, ніж була три роки тому. Три роки тому у нас була переважно українська приватна банківська система, зараз у нас система державна і з великою часткою іноземного капіталу, а приватні банки практично не відіграють ніякої ролі в банківській системі. Тому з цього треба починати. Вразливий хто? Пані приводила приклад, що у нас непрацюючих активів більше половини, так от, якщо ми уточнимо цю статистику, то побачимо, що з цієї половини державні банки мають майже 75% проблемних непрацюючих кредитів, а приватні — лише 25%. Тому бачимо, що хто працює неефективно, і створює таку картину, яка для Світового банку видається дуже проблемною стосовно того, що у нас такі шахрайства в банківській системі? Це державні банки.

Читайте также: Из Кропивницкого: медицинский ужас начнется уже 2 апреля

Чому саме така ситуація у державних банках, 75% непрацюючих кредитів?

— Оскільки державні банки не мають ніякої мотивації стосовно зростання капіталу. Банківська справа —  це не притаманна функція для держави в ринковій економіці. Приватні банки дбають про своїх акціонерів, намагаються вести зважену, розсудливу кредитну політику, а в кредитній політиці державних банків є велика складова політичного елементу, тиску, відповідно рішення приймаються не з економічних, а з інших міркувань.

А топ-менеджери не несуть відповідальності?

— Там створена система без відповідальності, оскільки існують наглядові ради для прийняття рішень, тобто, ніхто ні за що не відповідає. Ми не знаємо жодного випадку впродовж останніх десяти років, щоб був притягнутий до відповідальності хоч один із топ-менеджерів великих державних банків. І поряд з цим державні банки отримують щорічно докапіталізації по десятки мільярдів гривень у формі внесків до статутного капіталу. Таким чином, за рахунок платників податків закриваються оці збитки і недолуга кредитна політика. Тобто, відповідальності ніякої немає, вже звикли без цього. В економічній теорії це називається м'які бюджетні обмеження. Тобто, як би збитково ти не працював, все рівно тобі держава все це вибачить, і твої збитки закриє за рахунок платників податків.

Ці непрацюючі кредити, переважно це юрособи чи фізособи?

— Переважна більшість, це юрособи. Великі юридичні особи. Це олігархічні кредити, які надавалися і в тому числі великим держпідприємствам, які не мають ніяких ознак і перспектив до повернення. Фізособи — це не сфера для великих державних банків.

Наведіть приклади таких великих кредитів, які є непрацюючими, для юросіб?

— Це банківська таємниця, вона не розголошується. Ми можемо лише говорити про те, що є статистика стосовно непрацюючих державних активів. Є непрацюючі кредити, видані так званими нефінансовими корпораціями в державному секторі. Так от для державних банків вони переважають у кредитному портфелі, тому ми можемо зробити припущення, що саме ці корпорації є основним джерелом цього дисбалансу в економіці, на який потім Світовий банк звертає увагу. Він не вдається до деталей, хто саме має ці непрацюючі кредити. В цілому 50%, з них 25% — приватний сектор і 75% —держава. Якщо подивитися на це питання, то ми бачимо, де саме знаходиться проблема.

Які види шахрайства в банківській сфері найпоширеніші? У Світовому банку говорять, що в Україні були випадки, коли співробітники банків збирали депозити у людей і потім клали ці гроші собі в кишеню. Чи можливо це в державних банках?

— У державних банках такі речі складніше зробити, це неможливо, тому що там відслідковується більш ефективно. Але я вже розумію, звідки йде цей меседж про "клали у кишеню". Вони вивчали історію "ПриватБанку", але там не все так однозначно, бо там дійсно були політичні рішення. Я взагалі б "ПриватБанк" не наводив як приклад. Якщо ми говоримо про інші банки, які існували на час так званого очищення, там дійсно були такі моменти, коли виводилися в офшори кошти, але ми не знаємо з якою метою — або привласнення цих коштів, але, можливо, була інша мета, просто збереження коштів на певний період, а потім їх повернення, тому що власники не були зацікавлені у знищенні власних банків. Тому, я думаю, треба більш глибоко дивитися на ці питання.

Читайте также: Рудяков: война ГПУ, НАБУ и САП будет идти до победного конца

Щодо банків, які вистояли і лишилися працювати після такої великої чистки. Наскільки впевнено вони зараз почуваються, з якими проблемами стикаються? Це ті самі проблеми,  що були три-чотири роки тому?

— Проблеми у нас ті ж, що були три-чотири роки тому, тому що у нас загальний стан фінансової системи приблизно такий самий. Лишається у нас величезний обсяг державного боргу, обслуговування цього боргу, і наші ресурси фінансової системи як пилососом висмоктуються на обслуговування цього боргу, на погашення боргів, тому вона знаходиться постійно під загрозою. І нас у наступні роки чекають величезні погашення зовнішніх боргів, тому ці проблеми нікуди не дінуться. Це є такий девальваційний тренд, всі очікують знецінення національної валюти. І друге, це є величезні ризики дестабілізації на такому достатньому рівні, як чергова банківська паніка.

К слову, директор рейтингового агентства "Стандарт-Рейтинг" Андрей Никитин считает, что в госбанки можно смело вкладывать деньги, поскольку ситуация в "ПриватБанке" и Ощадбанке на данный момент не ухудшается.

А ректор международного института бизнеса, экс-заместитель главы НБУ Александр Савченко высказал мнение, что "ПриватБанк" надо скорее передать в частные руки, но желающих пока нет.

Самое читаемое
    Темы дня