РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В воскресенье, 18 марта, в России прошли выборы президента. В Украине избирательные участки были открыты в четырех городах: Киеве, Харькове, Одессе и Львове. При этом дата проведения выборов совпала с четвертой годовщиной крымских событий.
Читайте также: Насилие против неугодных. Шокирующий доклад ООН о журналистах в Украине
В столице полиция и Нацгвардия ограничили доступ в дипломатические представительства РФ, на территории которых расположены избирательные участки для проведения выборов президента России.
Министр внутренних дел Украины Арсен Аваков накануне голосования заявил, что граждане России не будут допущены на избирательные участки. Кроме того, блокировать проведение голосования ранее обещали украинские националистические движения.
Ситуацию с вмешательством в проведение выборов президента РФ на территории Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки провокаційним сьогодні може бути день виборів в РФ на території України враховуючи заяви націоналістів?
— Я думаю, що все ж таки ці заяви і ці рішення — це є більш елементом політики, ніж елементом правової дійсності, адже вже на виборах в Державну Думу, які відбувалися 18 вересня 2016 року, в Україні проголосувало всього лише 369 російських громадян. Це враховуючи те, що зареєстровано, на консульському обліку знаходиться понад 70 тисяч російських громадян. І тоді не було якогось такого серйозного блокування, були конфлікти, були зіткнення, але не було офіційного рішення про недопуск громадян до тих дільниць. Вже давно на цих дільницях голосує тільки дипломатичний консульський персонал, який приблизно складає оці кілька сотень осіб і якому сьогодні не буде перешкоди для доступу в консульські і дипломатичні установи РФ. Тому я сьогодні очікую насправді повторення приблизно тих же самих цифр про кілька сотень осіб, це, передусім, представники посольства і консульств РФ, які знову ж таки проголосують. Те, що сьогодні прийнято офіційне рішення про недопуск російських громадян, воно, безумовно, на російські вибори не впливатиме, в Росії мають право голосу сьогодні понад 100 млн осіб, і навіть якби в Україні хтось голосував, а давно вже не голосує, як я показував, то навіть вони не мають влив насправді на результати виборів.
Наскільки таке рішення України впливатиме на її міжнародний імідж?
— Справа в тому, що взаємне голосування громадян, які знаходяться на консульському обліку, це є предметом регулювання Віденських дипломатичних угод і є предметом міжурядових угод. В даній ситуації, безумовно, Росія подаватиме це як факт порушення Україною цих угод, але я не думаю, що світ зверне на це якусь дуже глибоку увагу, і що це призведе до якихось реальних негативних наслідків для України.
Україна не пускає росіян на вибори, а вони українців — в Росії. Хто з цього матиме користь?
— Питання абсолютно логічне і правильне, адже насправді українців в Росії проживає набагато більше, ніж росіян в Україні, і неучасть українців в Росії, при тому, що в нас менше в цілому виборців, матиме більший ефект, ніж росіян в Україні. Просто правильне абсолютно запитання на сьогодні. Я все ж таки думаю, що це рішення офіційне — це вже подих українських виборів, сьогодні багато хто з політиків, в тому числі і голова міністерства внутрішніх справ, намагаються боротись за патріотичний електорат і тому намагаються виглядати найбільшими патріотами. Це намагання, до речі, ще прикрити в якійсь мірі той факт, що все одно Володимира Путіна прийдеться визнавати президентом, незважаючи на те, що вибори проходять і в Криму. Тобто це намагання інформаційно хоча б просто прореагувати на необхідність визнання Путіна президентом Росії, якої все рівно не уникнути.
Є кілька великих країн, які сказали, що не визнаватимуть голосування саме в Криму. Чи можуть до них приєднатися нові країни, і яких результатів можна таким чином досягти?
— Так, багато країн не визнаватимуть вибори в Криму, але справа в тому, що виокремити кримського виборця з загальної маси виборця і по-своєму перерахувати якось результати виборів не вдасться. Ніхто не скаже, що Путін, умовно кажучи, обраний на 95-98%, тому невизнання виборів в Криму безумовно буде, але визнання обраного президента Росії також буде одночасно. Ці заяви — це більше елемент демонстрації неприйняття подій в Криму, але це не реальний інструмент впливу на російську ситуацію.
Повертаючись до питання провокацій. В Одесі було анонімне повідомлення про замінування не тільки консульства, але й цілого кварталу. Як Ви прокоментуєте таке замінування і скільки шукатимуть вибухівку?
— Я думаю, що це на якийсь час припинить навіть доступ до об'єкту, можливо, і дипломатичного персоналу, хоча українські правоохоронні органи також не можуть зайти на територію дипломатичних установ, це буде вважатися дуже серйозним дипломатичним порушенням. Але очевидно, що якийсь певний час ця територія буде заблокована і, з одного боку, квартал буде обшукуватись українськими вибухотехніками, а територія російської дипустанови буде обшуковуватись російськими представниками правоохоронних органів. Такі провокації — невідворотні, тому що все це гарно потрапляє сьогодні в ЗМІ, хоча немає якоїсь практичної складової, але є чудовою зоною для піару.
Повертаючись до заяв Авакова, чи мав він політичне або юридичне право їх робити? Чому він, а не представник або міністр зовнішніх справ?
— Дійсно, насправді, таке рішення мало прийматись на рівні Ради національної безпеки і оборони або Міністерства внутрішніх справ, на рівні уряду України. Це просто демонстрація того, що конкретний міністр бореться за голоси правого електорату.
Ми бачили, як буквально за день до того голова уряду казав про розірвання економічних угод, ми бачимо, як президент робить свої заяви, в парламенті звучало протягом тижня багато своїх заяв, всі борються за прихильність, хоча б лояльність відносно оцього правого електорату в Україні. Безумовно, з точки зору процесу прийняття державних рішень, не справа міністра внутрішніх справ робити такі заяви и приймати такі рішення, це не його компетенція.
Чи варто чекати сьогодні заяв українських високопосадовців щодо виборів в РФ? Яких?
— Так, безумовно, я думаю, що заяви будуть в унісон іти про невизнання виборів на території Криму, заклики до міжнародної спільноти стосовно можливого посилення санкцій, привернення уваги до кримських подій, але, мабуть, сьогодні це весь можливий інструментарій застосування. Можливий інструментарій для України, мабуть, цим на сьогодні і вичерпується.
Європарламент відмовився від моніторингу російських виборів. Це може зіграти роль в ситуації з невизнанням їх результатів?
— Безумовно, це намагання знизити рівень легітимності російських виборів, але все одно обраного президента визнають в світі, тому що невизнання обраного президента буде означати вже перехід до відкритої дипломатичної форми, в кращому разі, війни, тому все одно будуть визнавати, але будуть говорити про масові порушення, будуть говорити про непрозорий, недемократичний характер цих виборів. Я думаю, що неучасть багатьох європейських, багатьох світових представників, спостерігачів на цих виборах, є і ознакою того, що насправді всі розуміли, що обрання Путіна фактично безальтернативне.
Читайте также: Визит Порошенко в Катар. Есть первые итоги
З дипломатичної і політичної точки зору, як поводитимуться представники України? Вибори в Росії не визнаватимуть чи просто не вітатимуть Путіна?
— Я думаю, привітань не варто очікувати, але вибори в Криму будуть не визнавати офіційні органи влади. Обраного президента вони, безумовно, визнають, тому що необхідно продовжувати з ним діалог в рамках «Нормандської четвірки» щодо Мінського врегулювання і інших багатьох гострих питань україно-російських взаємовідносин.
Напомним, директор Института политического анализа и международных отношений Сергей Толстов в эфире «ГС» заявил, что запрет россиянам голосовать на выборах — путь к разрыву дипотношений. По его мнению, Украине следует быть более рассудительной, ведь такие действия против РФ могут привести к зеркальным решениям со стороны России.
