РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Национальный банк принял решение прекратить чеканить монеты мелких номиналов — одна, две, пять и 25 копеек. Об этом сообщил исполняющий обязанности главы Центробанка Яков Смолий. При этом все эти номиналы разменных монет будут и дальше находиться в обращении, однако в дальнейшем новые монеты поступать не будут.
Причем для упрощения расчетов будут устанавливаться правила округления общей суммы покупки: сумма, которая заканчивается от одной до четырех копеек, округляется в сторону уменьшения до ближайшей суммы, которая заканчивается на ноль копеек, а сумма, которая заканчивается от пяти до девяти копеек, округляется в сторону увеличения до ближайшей суммы, которая заканчивается на ноль копеек.
К слову, в связи с тем, что регулятор вводит новые оборотные монеты номинальной стоимостью одна, две, пять и 10 гривен, Нацбанк намерен прекратить печатать соответствующие бумажные банкноты.
Читайте также: Хозяйке на заметку. Как укрепление гривны скажется на ценах
Целесообразно ли такое решение НБУ, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чим зумовлена відмова від копійок?
— Із одного боку, те, що зараз відбувається — це суто технічна заміна, наприклад, паперових купюр дрібних на монети. Це зручніше для використання, наприклад, в різних автоматах, там, де ми просуваємо паперову купюру, тепер це буде зручніше робити з монетами. Але, з іншого боку, це не суто технічна процедура. Це і певний психологічний такий момент, фактично, НБУ цими діями визнав провальність грошово-кредитної політики. Зокрема, грошової політики. Перш за все, курсової політики. Тому що подібні дії говорять про те, що гривня як грошова одиниця знецінюється. І очевидно, подається психологічний сигнал, що вона буде знецінюватися і надалі. І тому немає сенсу вже в дрібних копійках, і немає сенсу в паперових дрібних гривнях. Це фактично НБУ сам собі виписав вирок абсолютно провальної грошової політики за час існування гривні як грошової одиниці.
Я нагадаю, що гривня вводилася в обіг при стартовому курсі 1,6 гривень за долар. Зараз порівняно дуже короткою історією гривні біля 20 років, ми маємо курс вже майже 27 гривень за долар. Це підсумок провальної курсової політики, коли НБУ разом з урядом за всю цю історію 20 років девальвували гривню під аргументацією, що це потрібно для наших експортерів, а потім наші експортери, заради яких ми девальвуємо гривню, будуть витягувати українську економіку на неймовірний рівень розвитку. У підсумку що ми отримали? Неймовірний рівень розвитку української економіки є таким, що в нас зараз середня зарплата найнижча в Європі, вже навіть нижча, ніж у сусідній Молдові. І при цьому ті ж експортери не стали провідними компаніями світу і нікуди не витягнули українську економіку. Тобто ми девальвували гривню, знижуючи постійно свої доходи заради цих експортерів, а вони в підсумку для країни нічого не дали. Тому фактично це є вирок багаторічній абсолютно помилковій грошовій політиці. І фактично вона перекреслила саму суть, заради чого гривня вводилися в обіг в свій час на заміну тимчасовим українським карбованцям.
Читайте также: Степанюк: дефолт для Украины — лучший выход из долговой ямы
Чому не вигідна відмова від копійок і перехід на монетну гривню?
— Я говорив, що це технічна заміна, вона виправдана. Тому що дійсно вже немає сенсу в дрібних копійках, і як торговці, так і самі споживачі, покупці, вже давно пристосувалися, і вже не рахують ту одну, дві чи п'ять копійок, залишаючи навіть при покупці ці дрібні копійки, не беручи навіть їх до здачі. Тому ця технічна заміна зараз виправдана. Але так якщо оцінювати глобально, то це вирок неправильній багаторічній грошовій політиці уряду і НБУ.
Що в результаті ми побачимо? Як через це зміняться ціни в магазинах?
— Звичайно, що ті, хто продають товари, вони хочуть заокруглити в більшу сторону. Споживачам цікавіше було б, якби заокруглення було в меншу сторону. Але ми побачимо ситуацію на ринку, і вона буде залежати від ступеню конкуренції на кожному окремому ринку тих чи інших товарів чи послуг. Там, де конкуренція вища, там, звичайно, не буде можливості у торговців особливо розігнатися. Там, де ситуація не конкурентна, монопольна чи близька до монопольної, там, звичайно, торговці і цей момент використають, щоб хоча б на декілька відсотків підняти ціни.
Ціни на українську продукцію сильно залежать від курсу? Скільки треба часу для реагування продавців і постачальників на курсові коливання?
— Це залежить від запасу конкретного товару, у виробника чи торговця. Тобто від цього залежить часовий лаг, коли йдуть закупівлі, наприклад, імпортного товару. Якщо запасу є багато, то різниця в курсі буде відображатися пізніше. Якщо запасу товару менше, то найближча закупка вже буде здійснюватися за новим курсом на той момент.
На скільки можуть подорожчати товари споживчого кошику напередодні великодніх свят?
— Залежить, на які товари. Ті, які є традиційні до споживання до цих свят, звичайно, що треба очікувати підвищення цін. У нас ситуація така трошки перевернута, порівняно з святковими днями, наприклад, в тій же Європі чи США, де напередодні різдвяних свят і великодніх йдуть серйозні великі знижки практично по всій товарній групі. У нас навпаки, цей момент як виробники, так і торговці використовують для того, щоб трошки більше заробити на підвищеному попиті на ті чи інші продукти, які характерні для споживання у ці свята.
Читайте также: Выборы президента РФ в Украине: выборы, которых не было
Напомним, по мнению главреда журнала "Деньги.ua" Александр Крамаренко, необходимость заменить мелкие бумажные банкноты монетами назрела давно.
