РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент Петр Порошенко заявил, что Украина готова активно участвовать в миротворческих миссиях ООН. Конечно, если в этом будет необходимость, добавил он.
Президент надеется, что реализация этой инициативы будет способствовать появлению "голубых касок" на Донбассе.
Читайте также: Рудяков: ООС в Донбассе станет новой "победой" Порошенко
Реально ли Украина готова увеличить свое присутствие в миротворческих силах других стран, и поможет ли это ускорить появление миротворцев ООН на востоке Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Института политического анализа и международных отношений Сергей Толстов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи готова Україна до участі в миротворчих місіях ООН, чи ця заява була лише дипломатичною відповіддю на слова президента Австрії щодо готовності Відня зробити свій посильний внесок в розгортання миротворчої місії на Сході України?
— Загалом участь тієї чи іншої країни в миротворчих операціях ООН — це є елементом позитивного іміджу. З іншого боку, в Україні була певна традиція брати участь в таких операціях, Україна і зараз бере участь в окремих операціях в Африці, які ще не закінчились. З іншого боку, це багатоаспектний напрям. Це і підготовка відповідна ЗС офіцерського корпусу, і набуття певного досвіду, і заробіток певних грошей. Тому з точки зору іміджу, краще називати свої підрозділи за участі у миротворчих операціях, аніж купувати, наприклад, американське вугілля чи тепловози американського виробництва, які виробляються в Казахстані, то це ліпший спосіб. Але тут не буде абсолютно чіткої позиції, тому що для того, щоб це коментувати, треба розуміти цю справу. Наприклад, якісь американці кажуть, що Україна під час конфлікту на Донбасі продає зброю, виробляє зброю на замовлення. Але є вони просто не беруть до уваги, що в США бюджет воєнний задовольняється на 100% або навіть на більше, якщо сенатор бачить, що треба збільшити видатки, а в Україні просто на виробництво зброї немає відповідних коштів. Тому, якщо Україна продасть десять танків, то вона три танки може зробити для своїх ЗСУ. Тут багато таких питань. Але загалом це означає позитивний імідж і можливість вимагати від інших країн все ж таки, щоб вони враховували інтереси України.
Імідж якого характеру?
— Це імідж країни, яка поділяє цінності і цілі статуту ООН і бере участь у достойній, високій і морально абсолютно виправданій, визнаній міжнародним правом діяльності щодо припинення конфлікту на інших територіях. Раніше була популярна теза, що Україна є донором європейської безпеки, оскільки Україна не суперечила розширенню НАТО, сприяла ініціативам західних країн щодо розбудови системи безпеки. Зараз, коли ця система рухнула, обвалилась, то цей внесок України як донора європейської безпеки не був на сьогоднішній день достатньою мірою оцінений, тому що західні країни зайняли позицію невтручання під час кримських подій, хоча, звичайно, вони засуджували це, однак не вдавались до виконання Будапештського меморандуму, досить мляво НАТО реагувало на анексію Криму, і принаймні до Іловайської операції, до вересня фактично і не впроваджувався в повному обсязі режим санкцій. Але таким чином, якщо Україна є контрибутором і європейської безпеки, і бере участь в миротворчих операціях на глобальному рівні, то тут, справді, можна ставити питання про симетричну реакцію і зацікавленість з боку інших країн, щоб вони не ухилялись від тих питань, які ставляться щодо розміщення миротворчої місії на Донбасі і наполягали на застосуванні і припиненні воєнної фази конфлікту за допомогою сил ООН.
Яким чином участь України у миротворчих місіях у світі може пожвавити переговори з приводу миротворців на Донбасі і пришвидшити їх появу?
— Україна тоді матиме свій голос і в штабі миротворчих операцій ООН, і матиме можливість неформально і формально взаємодіяти з іншими країнами під час цих переговорів, таким чином впливаючи на позицію делегацій тих чи інших країн, тому що, на мій погляд, все ж таки потенціал і Радбезу, і апарату ООН не повною мірою був використаний українською стороною, тобто важливо було все ж таки більш активно взаємодіяти з представництвами різних країн ООН, проводити діалог, доводити свою позицію і таким чином впливати на ставлення різних країн світу до українського питання.
Якщо ви говорите, що участь у місії підвищує імідж країни, яким країнам було б цікаво підвищити свій імідж за рахунок участі у місії у нас на Сході?
— Якщо брати взагалі європейські країни, які мають традиції миротворчої діяльності, то головним чином позаблокові або країни нейтральні пишаються цим, тому що вони участі у війнах безпосередніх не брали і не беруть, а в миротворчій діяльності вони приймають активну участь. Тут Ірландія, Швеція, Фінляндія є країнами, які досить потужно брали участь у цій діяльності. Але ж саме Швеція, Фінляндія, Австрія і називаються як країни, які можуть створити, принаймні, кістяк, штабні структури можуть утворити, якщо буде ухвалена резолюція щодо розміщення миротворчої місії на Донбасі. Ці країни мають найбільшу довіру, оскільки вони є незаангажованими у воєнній сфері, і таким чином вони мають імідж країн, які дотримуються максимальної об’єктивності і неупередженості.
Хто обирає, яка країна має брати участь у миротворчій операції?
— Та чи інша країна дає згоду на участь у тій чи іншій операції, і вона подає заявку, що вона може виставити певну кількість військ для участі в тій чи іншій операції. Ці операції оплачуються не з бюджету країни, яка бере участь, вона оплачується з бюджету миротворчих операцій ООН. Але країна має надати підготовлений персонал офіцерів, які володіють англійською мовою, обізнані з технологіями миротворчих операцій, рядовий склад, який також може керуватись штабом миротворчої місії знаючи мови, знаючи команди. Вона має надати відповідне озброєння, яке вимагає той чи інший контингент. Україна виставляла стрілецькі контингенти, механізовані контингенти і вертольотні частини, зокрема. Відповідно, заступник генсека ООН і штаб миротворчих операцій займаються всією технологією, включаючи відбір, реєстрацію, направлення різних багатонаціональних миротворчих контингентів до тієї чи іншої країни включно зі створенням штабу командування і розподілом в цьому штабі, відповідно.
Напомним, военный эксперт Сергей Грабский отмечает, что Украина должна самостоятельно инициировать восстановление масштабов своего вклада в миротворческую деятельность по всему миру, поскольку эта сфера представляет собой конкурентный рынок.
