наверх
06.12.201902:16
Курсы валют НБУ
  • USD23.88- 0.05
  • EUR26.49- 0.03

Потапенко: энергопотребление сокращается за счет... дороговизны

(обновлено: )28310
Сфера восстановительной энергетики в Украине не переживает кризис, но ввиду отсутствия благоприятных условий не является трендом, как в Европе, отметил эксперт.
Солнечная фотоэлектрическая станция во Львовской области

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Накануне в Японии вспомнили минутой молчания около 18,5 тысячи жертв землетрясения, цунами и аварии на атомной электростанции "Фукусима-1". Через семь лет после трагедии десятки тысяч людей все еще не могут вернуться домой. На фоне этого в мире сейчас набирает популярности тренд на отказ от традиционных источников энергии и переход на альтернативу — солнечные, ветровые и гидроэлектростанции. 

Читайте также: Deutsche Welle: о безопасности АЭС Украины

Например, Германия до 2022 года собирается остановить все свои АЭС. А Италия от ядерной энергии отказалась в принципе — все АЭС в стране с 1990 года закрыты. А вот Франция планирует до 2022 года предоставить 700 миллионов евро для развития проектов солнечной энергетики в развивающихся странах. Эту инициативу поддерживают и в Индии. 

О мировых тенденциях и эффективности возобновляемых источников энергии рассказал директор института зеленой экономики, доктор экономических наук Вячеслав Потапенко в эфире радиостанции Голос Столицы.

Вячеслав Потапенко

(текст публикуется на языке оригинала)

Наскільки на сьогодні ми можемо говорити про масовий перехід на альтернативні джерела енергетики?

— Треба сказати, що ми спостерігаємо в останні десятиліття, тобто років сім, таке стрибкоподібне зростання інвестицій у так звану зелену енергетику. Тобто зелена енергетика — це відновлювальні джерела. Нафта — це не відновлювальне, а сонячне світло, вода проточна, вітер, і те, що виростає з землі, здебільшого це залишки сільгоспвиробництва — це відновлювальна. Тобто на сьогодні, наприклад, навіть в Україні не було кризи і падіння у цих галузях. У світі це є трендом. Чому? Завдяки тим умовам, які створені. Завдяки так званим зеленим тарифам. Тобто зелена економіка як така передбачає те, що держави на підставі міжнародних угод створюють умови, преференції для розвитку певних галузей, які не використовують природні ресурси, які можуть бути вичерпані, і мінімально впливають на навколишнє природне середовище. 

Наскільки це може змінити стан світової енергетики?

— Скажемо так, на сьогодні в Україні, звичайно, ми розуміємо, що в короткостроковій перспективі це не змінить генерацію електроенергії для промислових підприємств, які споживають її дуже багато. Але поруч з відновлювальною енергетикою, іде такий напрямок, як енергоефективність. Тобто це скорочення споживання енергії, впровадження нових більш ефективних технологій. На сьогодні, на жаль, в Україні для вироблення одиниці продукції використовується втричі більше енергії, ніж в Німеччині, і вдвічі більше ресурсів.  Тобто у нас є досить серйозні можливості потенційні для енергомодернізації. Принаймні, вдвічі ми можемо скоротити взагалі енергоспоживання в країні. 

Чому це не відбувається? 

— Це відбувається. Ми на сьогодні, з 2014 року скоротили споживання газу десь на 6 млрд кубометрів. Тобто це відбувається. Це відбувається завдяки підвищенню цін. Просто, розумієте, тут питання в чому? Що, звичайно, для споживача краще за все нічого не робити — чи це промислові підприємства, чи це ми з вами, як звичайні споживачі теплоенергії. Краще за все нічого не робити. А енергомодернізація відбувається тоді, коли в цьому є економічна ефективність. Крім того, впровадження відновлювальної енергетики в світі дуже залежить від кліматичних умов, і тому саме в країнах з теплим кліматом, прибережних країнах, де сонце, це починають дуже активно використовувати. 

Що стосується безпосередньо виробництва, потужностей для відновлювальної енергетики, перш за все, наприклад, майже всі панелі для сонячної енергетики виробляються в Китаї. І Китай на сьогодні фактично за абсолютними значеннями випереджує всі країни щодо впровадження сонячної і вітрової енергетики. В Європі країни, які давно цим займаються, це країни, які традиційно дуже ощадливо ставляться до ресурсів. Це Німеччина, це Нідерланди, це Данія. І на сьогодні Норвегія дуже активно застосовує гідроенергетику. І якщо хтось їздив по Західній Європі, особливо, якщо їдеш автомобілем, видно, що дуже багато цих вітрових станцій побудовано всюди. В південних країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Ізраїль тощо, всі такі локальні точки енергоспоживання взагалі переведені на сонячну енергію. І вони є автономними. Тобто на сьогодні в країнах з великою сонячною радіацією активно використовується сонячна енергетика саме там, де не потрібно велике енергопостачання, і де вести лінію електроспоживання значно дорожче, ніж поставити ці станції. Тобто зелена відновлювальна енергетика дуже ефективна для диверсифікації, для розподіленого споживання, там, де його дуже багато не потрібно. 

Ще такий новий тренд, який, до речі, почав в Україні теж активно розвиватися — це встановлення енергогенеруючих потужностей безпосередньо на приватних будинках. Тобто в Україні за рік кількість сонячних панелей зросла втричі. Фактично в такому випадку будинки використовують площу свого даху та землі, яка не дуже ефективно використовується, для енергогенерації. Вони продають її в загальну мережу за зеленим тарифом, який є вищим за звичайний, і таким чином люди на генеруванні енергії заробляють, а не витрачають кошти. На сьогодні в залежності від природних умов в деякі сонячні і вітряні дні генерація відновлювальної енергії в Німеччині перевищує інші потужності. Більше того, у нас ціни є фіксованими, в країнах Європи, там різне законодавство, в принципі, існує ринок, і в деяких випадках доходить до того, що енергія дуже і дуже стає дешевою, опускається фактично до нуля, тому що її треба якось споживати.

Повідомлення від слухача: "Рахував проект на свій дім — 10 квадратів, окупається трохи більше дев’яти років. Це дорого. Нормально — рік". Як швидко такі проекти можуть окупатися? 

— Окупність сонячних генеруючих потужностей пов'язана з обсягами інвестицій. Ми розуміємо, чим більше ви інвестуєте, тим швидше вони окупаються. Якщо мова йде про середньорозмірні електростанції, які займають, умовно кажучи, декілька гектарів, вони окупаються за 5-6 років. Якщо мова йде про приватний будинок, так, термін окупності більше. Треба просто сказати, що, на жаль, чи на щастя, але ці трансформації, які відбуваються в нашій країні, ми вже не можемо говорити про доходність бізнесу 100%, 50% чи навіть 30%, як норму, як це було 10 років тому. Тому що наша економічна система так чи інакше інтегрується до європейської. І тут відбуваються і здешевлення за рахунок дешевих кредитів, скажемо, кредити ЄБРР видаються під 7-8% річних. І відповідно така нома прибутку. Звичайно, це є не надрентабельним бізнесом, але в тих умовах, в яких ми зараз знаходимося, приватній капітал активно інвестує у відновлювальну енергетику. Щодо світових тенденцій, то на сьогодні фактично в більшості країн, що розвиваються, відбувається активна заміна у фермерському господарстві, на сільських територіях, тобто повсюди, крім великих промислових підприємств, відбувається заміна традиційних джерел енергії, там навіть освітлення, енергоспоживання, де використовувалося дизельне пальне, керосин тощо, на сьогодні виключно всі переходять на відновлювальні джерела, перш за все на сонячну енергію.

Наприклад, є США, які зараз не хочуть відмовлятися від вугільних ТЕС, від АЕС, не хочуть збільшувати частку сонячних батарей і інших альтернативних джерел енергетики. 

— Тут ситуація подвійна. Питання в тому, що США це була велика індустріальна держава, потім вони почали переносити індустріальні потужності в Китай і інші країни Азії. На сьогодні громадська думка, яка підтримала Трампа, базується на тому, що в США потрібно робити реіндустріалізацію, розвивати традиційні індустріальні галузі, і саме тому про це вони досить багато говорять. Що стосується впровадження в реальному житті відновлювальної енергетики, то і у відсотках, і в абсолютних значеннях це набагато більше, ніж в Україні є на сьогодні. Реально США нас в цьому, звичайно, випереджають. Просто вони, ставлячи перед собою мету індустріального розвитку,  насправді не бачать, як саме ці потреби можна закрити за рахунок зеленої енергетики. Але що стосується фермерських господарств, що стосується створення енергоефективного житла, що стосується збільшення потужностей вітроенергетики і сонячної енергетики, тощо, в США це відбувається. Тобто вони звичайно продовжують будувати потужності відновлювальної енергетики. Але вони говорять про те, що вони, як і Франція, наприклад, не хочуть відмовлятися від атомної енергетики. Я ще скажу по секрету, але це досить відома інформація, що, в принципі, деякі АЕС є одночасно заводами по напрацюванню сировини для атомної зброї. Таким, наприклад, був Чорнобиль. Саме того його і закрили, коли Україна відмовилася від ядерної зброї. Тобто США і Франція є ядерними державами, легальними, звичайно, вони не збираються відмовлятися від ядерної зброї, і як наслідки —  від ядерної енергетики. А Німеччина, наприклад, не є ядерною країною, і вона може це собі дозволити, тому що ризики ліквідації наслідків ядерних аварій і кошти, які треба витрачати на це, абсолютно перекривають тимчасові вигоди, які можна отримати від АЕС, якщо не мати ядерної зброї.

Ранее исполнительный директор Центра глобалистики "Стратегия ХХ" Андрей Чубик заявлял, что увеличение доли зеленой энергетики в Украине зависит от бизнес-климата.

А главный редактор журнала Деньги.ua Александр Крамаренко отметил, что украинцы переплачивают за зеленую энергию.

Самое читаемое
    Темы дня