РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
НБУ 14 марта представила новые монеты, которые призваны заменить банкноты номиналом одна, две, пять и десять гривен. Эти монеты со временем заменят банкноты соответствующих номиналов, которые сейчас находятся в обращении. В то же время украинцы смогут рассчитываться одновременно и новыми монетами, и банкнотами соответствующих номиналов, пока монеты естественно и постепенно не заменят банкноты.
Читайте также: Скаршевский: должность главы НБУ стала разменной монетой
К слову, обновление номинального ряда нацвалюты — плановое и началось со 100-гривневой банкноты образца 2014 года.
Об экономической целесообразности такой замены, мировом опыте и удобстве железных денег в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал главный редактор журнала "Деньги.ua" Александр Крамаренко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви ставитеся до ідеї поступового переходу від паперових грошей на монети? Це необхідно для зручності чи є якась економічна доцільність?
— Так, є економічна доцільність. Справа в тому, що чим дрібніший номінал банкнот, тим, як то кажуть, коротше життя цієї банкноти. Тобто гривня, дві гривні — банкноти зношуються за кілька місяців. І звісно, потім витрати несуть і на друк нових, і на вилучення з обігу і утилізацію старих. Тобто це постійні витрати. Оскільки в нас вже номінал, цей номінал — одна, дві, п'ять гривень не багато вже коштують, не багато чого можна купити, тому відбувається така ситуація, що вже виробництво і вилучення банкнот таких номіналів вже може коштувати приблизно стільки, скільки їх купівельна спроможність, припустимо.
А цей момент не вплине на те, що ми почнемо потроху скрізь округлювати до не п'яти гривень?
— Ні, я думаю, що будуть використовувати монети, наприклад, так, як це роблять в тій же самій Європі, в континентальній або Британії. В Британії, до речі, найменша банкнота — це п'ять фунтів, у Європі — п'ять євро. Тобто це нормальна ситуація, коли дрібні банкноти мають щось бути вартими. Тоді їх обіг не буде занадто швидким, і тоді вони не будуть зношуватися занадто швидко. Взагалі це вже давно потрібно було зробити. І НБУ, пам'ятаєте, він вже казав, що він не буде карбувати нові копійки, дві копійки, про це ж чули ми. Це зрозуміло, що це не варто робити взагалі, тому що вони вже нічого не коштують. Але б я хотів нагадати, що чутки про друкування банкнот номіналу — 1000 гривень, після 500, вони йдуть досить давно. І я взагалі очікую від НБУ цього кроку, але, я думаю, що до виборів цього не буде. Цього не буде, тому що цей крок буде використаний супротивниками, опонентами діючого президента, бо такий крок — показник того, що в нас надвелика інфляція, хоча, чесно кажучи, вже після девальвації 2008 року вже було потрібно запроваджувати тисячегривневу банкноту.
Наскільки часто фальшивомонетники працюють саме з монетами?
— Там я не думаю, що є сенс. Тому що це досить важке обладнання, складне, дороге. Паперові гроші підробляють значно частіше. Тим більше, що там великий номінал. Там потрібно розуміти, що виготовлення має бути на порядок принаймні дешевше, ніж номінал банкноти. До речі, це ще одна причина, чому гривню не дуже підробляють — вона дуже круто захищена, щоб відтворити, потрібні досить серйозні витрати.
Можете сказати, який строк витіснення монетами купюр, з європейського досвіду, наприклад?
— Я думаю, що вони будуть робити це безстроково. Тобто воно буде потроху потрапляти в банки, але банки будуть це повертати НБУ, інкасувати в НБУ, і НБУ буде їх утилізувати.
Скільки часу може знадобитися на те, аби монети повністю увійшли в наше життя?
— Я думаю, що повністю це може бути рік, два, три, оскільки люди будуть просто знаходити десь в заначках і виводити. Якщо б люди не ховали, а просто віддавали одразу, я думаю, що за півроку вони б вивели з обігу все.
Напомним, экономический эксперт Борис Кушнирук считает, что монетарная политика НБУ — ошибочна уже многие годы, при этом в правительстве тоже не понимают, что без сильной экономики крепкой национальной валюты — не будет.
