наверх
28.03.202423:53
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Эксперт назвал наибольшую проблему Рады

(обновлено: )316
Политическая элита выступает против перехода власти из рук президента в парламент, поэтому не поддержит реформирование Рады, считает эксперт Александр Солонтай.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Количество парламентских комитетов может сократиться. На следующей пленарной неделе Верховная Рада Украины рассмотрит два соответствующих законопроекта. Об этом в ходе пресс-конференции, посвященной реформе парламента, заявил председатель Рады Андрей Парубий.

По его словам, на повестке дня — законопроект о количественном составе комитетов и законопроект о распределении комитетов между фракциями по методике, которая внедрена в европейском парламенте.

Читайте также: Рада в окружении митингующих и усиленной охраны

Подробнее о реформировании парламента и будет ли оно успешным, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал эксперт Института политического образования Александр Солонтай.

Эксперт Института политического образования Александр Солонтай

(текст публикуется на языке оригинала)

Що саме передбачають ці два законопроекти?

— Насправді, який вони кінцевий вигляд матимуть, невідомо. Але так, загалом ми говоримо про парламентську реформу. Тобто, давно назріло питання, щоб Верховна Рада реформувала не тільки всіх і вся в Україні, але і саму себе. У свій час після буремних подій, власне, обрання цієї влади був зроблений крок. Наша влада, зокрема ВР, стала більш прозорою, документів з'явилося більше в Інтернеті, більші процедури, доступ до людей. Навіть екскурсії є у Раду, навіть на пленарне засідання можна потрапити, по Інтернету записують. Тобто, такий великий прогрес був зроблений у доступі до інформації. Але найбільші проблеми криються у питанні структури прийняття рішень, як взагалі працює парламент. І ці законопроекти відкладають. Одна з найбільших проблем – це взагалі завелика кількість комітетів і неефективність їх роботи. Тому законопроекти направлені, з одного боку, на те, щоб зменшити їх кількість, а з іншого боку, зробити так, щоб вони працювали краще. 

Ця методика дійсно запроваджена в Європарламенті? 

— Насправді, у європейських країнах є більш ефективні методи вирішення парламентської ефективності депутатів. Це, в першу чергу, подолання корупції і недопущення сумісництва. Бо в нас насправді найбільше джерело проблем Ради — не так самі процедури, сам механізм, хоча там теж є проблеми, а те, що сам народний депутат насправді не є народним депутатом. Типовий народний депутат ВР – це бізнесмен під прикриттям народного депутата. У нього корочка, мандат нардепа, у нього навіть на його бізнес-офісі висить табличка «приймальня народного депутата». Але займається він бізнесом. Дійшло до того, що у минулому місяці навіть з'явився офіційний депутат-сумісник. У нього бізнес, він ректор університету, і він  публічно, офіційно заявив, що одночасно буде  і нардепом, і ректором. Співаковський такий є в Херсоні. Тобто, це найбільша проблема, яка є. Поки народний депутат, парламентар є не на 100% парламентарем, до того часу всі ці процедури будуть тільки частково покращувати роботу ВР, але ефективної Ради ми все одно не отримаємо. У світі ж такої проблеми немає. Якщо людина обралася народним депутатом, то вона народний депутат. Ніхто не записує бізнес на дружину, на сім’ю, на дітей тощо, а реально людина прощається з минулим життям і працює парламентарем. 

Що дасть зменшення комітетів? 

— За найкращих обставин хоча б у нас не буде дірок у парламенті. Хоча б не буде вакансій. А станом наразі у деяких парламентських комітетах взагалі немає керівників. Наприклад, комітет аграрної політики не має керівника вже три роки. Антикорупційний комітет – з минулого року не має свого керівника, коли звільнили Соболєва, а аграрний комітет втратив керівника Кутового три роки тому, коли він пішов працювати міністром в уряд Гройсмана. І з того часу Рада не спромоглася призначити голову комітету. І, відповідно, як наслідок, законопроекти в цій сфері провалюються, вони не пріоритетні, не розглядаються, земельна реформа відкладається. Навіть там, де є компроміс у суспільстві, навіть у тих аспектах все відкладається. І одна з причин – це відсутність лідера напрямку. Бо хто такий голова комітету? Це лідер напрямку в парламенті. 

Який розподіл по політичних силах? Хто зацікавлений у зменшенні кількості комітетів?  І хто проти? 

— Насправді зараз зацікавлені у тому, щоб переформатувати комітети, всі. Тому що і опозиція нарікає на те, що у неї недостатня кількість комітетів, і влада нарікає на те, що змінилися пропорції, які розподіляли діючій владі та опозиції. Ситуація така, що хотіли би змін усі, але задовольнити всіх одночасно неможливо. Тому може бути така ситуація, що на першому етапі всі політичні сили будуть підтримувати парламентську реформу чи якісь зміни по комітетах, а вже на другому етапі може статися так, що будуть незадоволені. Такий сценарій вимальовується.  

Це, на Вашу думку, прискорить чи сповільнить процес прийняття рішень? 

— Це прискорює. Тобто, це плюс. Будь-які зміни в цій ситуації: зменшення комітетів, підвищення ефективності їх роботи, збільшення часу, який депутат має витрачати на роботу в парламенті — це все направлено на те, щоб хоча би частково в цих умовах, в цих обставинах, які є в Україні, збільшити ефективність Верховної Ради. Бо ВР неефективна не лише в очах виборців, навіть сама Рада визнає, що так, ми неефективні. Підтвердженням цьому є те, що депутати ВР зареєстрували десятки законопроектів, направлених на покращення роботи. У тому числі, на сайті Ради висить офіційний висновок місії Європарламенту і експертів про необхідність реформування української парламенту. Тобто, ВР навіть не вчиняє спротив у дискусії про те, що у нас все добре. Вони кажуть: так, ми розуміємо, у нас проблеми. Це визнають усі. Тому будь-який законопроект у цій сфері – це хоча б часткове покращення. 

Чи налаштована Верховна Рада на розгляд цих законопроектів?

— Насправді, є небезпека того, що продемонструють налаштованість ухваленням за основу, в першому читанні, а потім відкладуть у довгий ящик, як це, наприклад, сталося зараз з Антикорупційним судом чи іншими важливими законопроектами, наприклад, про недоторканність народного депутата. Тобто, такий ризик і така проблема реально існує. 

Коли це рішення буде запроваджене? Якщо комітетів поменшає, це може викликати суперечку і боротьбу за них у Раді?

— Якщо по-чесному говорити, незважаючи на ці косметичні зміни, на косметичний ремонт, я не бачу перспективи у цієї Ради  змінитися настільки, щоб виборці сказали, що так, вони змінили процедури, і Рада як організація, як структура працює краще. Тільки наступний парламент, на мою думку, тільки обрання нового складу ВР може призвести до парламентської реформи. Тому що, незважаючи на те, що спікер цієї Ради — прихильник парламентської реформи, він же повністю обставлений навколо себе впливами тих людей, які не хотіли б парламентської реформи. Що таке реформована ВР? Це означає, що влада потрошечки почне переходити туди, у Раду. Що прийняття усіх найважливіших рішень буде відбуватися у Верховній Раді. А цього не хочуть не тільки олігархи, цього не хоче і Банкова, цього не хоче зараз не тільки президент і олігархи, цього не хоче і прем’єр, він хоче реально концентрувати владу у свої руках. І підтвердженням цьому є його участь у перемовинах так званої української політичної  «великої сімки». І цього не хоче Яценюк, який контролює найбільшу фракцію, але сам не є членом парламенту. Тобто, насправді українська політична еліта, керівники держави не готові до того, щоб легалізувати конституційний запис, що Україна — парламентсько-президентська держава. А в реальності Україна яка завгодно держава, тільки не парламентська. Поки що до цієї реформи не готова керівна еліта. А суспільство цього насправді не до кінця розуміє і не може розуміти, бо це все-таки вибір і відповідальність державної еліти. Це не виборці мають вирішувати загальними референдумами. Попри те, що Кучма таке колись влаштовував, але, тим не менш, у жодній країні світу насправді масовою дискусією таке не вирішується. Тільки єдиний випадок є, коли таке вирішується. Це якщо йде повне перезавантаження, а це нам теж не світить у найближчий час. 

Яких комітетів у першу чергу поменшає?  

— Насправді, є дискусія з цього приводу, які комітети зменшувати, які збільшувати. У нас є дубляжі між комітетами. Я приведу такий красномовний приклад: у нас у Раді є окремо комітет європейської інтеграції і окремо комітет закордонних справ. Обоє комітетів, здавалося б, про зовнішню політику. Але віддана данина пріоритетності європейського напрямку, і тому запроваджений окремий комітет євроінтеграції. Але відразу у всіх експертів постійно виникає логічне питання, тобто, у вас, крім євроінтеграції, є ще якісь пріоритети, оскільки у вас комітет закордонних справ – це окремий комітет. І таких прикладів дубляжу або перетину між собою функцій комітетів існує багато. Наприклад, в економічній, правоохоронній і в гуманітарній сферах теж така сама проблема. Тому ця дискусія не нова. Вона кожний раз проводиться на початку каденції. Плюсом цієї дискусії є те, що цього разу дискусія проходить у кінці каденції цієї Ради. Але реально нормальну структуру комітетів все одно створити не зможуть, тому що багато людей не хочуть відмовлятися від головування комітетом. Та й апарат Ради — теж не прихильник зменшення комітетів, тому що це все-таки чиновники парламенту, які переживають за своє майбутнє.

К слову, политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник заявил, что Верховная Рада перешла в заполитизированный режим. 

Эксперт Института политического образования Александр Солонтай заявил, что Рада на 8-й сессии покажет результат по минимуму вопросов.

Самое читаемое
    Темы дня