наверх
21.07.201807:19
Курсы валют НБУ
  • USD26.45- 0.03
  • EUR30.86+ 0.19

Зачистка майдана. Накажут ли виновных в избиении протестующих?

Зачистка палаточного городка под Радой (95)

(обновлено: )66540
Количество пострадавших, оказавшихся в больницах с черепно-мозговыми травмами, говорит о чрезмерном применении силы правоохранителями. Об этом заявляет представитель уполномоченного ВР по правам человека Михаил Чаплыга.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы 

Разгон протестующих в эти выходные под Верховной Радой привлек внимание уполномоченного Верховной Рады по правам человека Валерии Лутковской. По ее словам, во время силового разгона акции протеста были допущены нарушения конституционных прав граждан. Также она обратилась к генпрокурору с предложением обеспечить быстрое и эффективное расследование инцидента.

В то же время, глава департамента коммуникаций МВД Артем Шевченко заявил, что среди задержанных 3 марта под зданием Верховной Рады были участники боевых действий, однако, по его словам, удостоверение участника боевых действий "не является индульгенцией на нарушение закона".

Ситуацию с задержанием протестующих в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал представитель уполномоченного Верховной Рады по правам человека Михаил Чаплыга.

(текст публикуется на языке оригинала)

За версією уповноваженої Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської, під час силового розгону акції протесту були допущені порушення конституційних прав громадян. Про які саме права йдеться?

— Давайте почнемо з базових речей. Це право на мирне зібрання, гарантоване статтею 39 Конституції. Якщо говорити простою мовою, то під приводом здійснення слідчих дій, які дійсно мали право здійснювати правоохоронці на підставі відповідної ухвали суду, фактично було припинено мирне зібрання, тому що всі його учасники з незрозумілим процесуальним статусом були затримані безпідставно, оскільки жодних потім звинувачень не було вручено цим учасникам. Тепер, якщо на просту мову перекласти, уявіть собі, що йде по місту колона 100 осіб, які подали заявку, в них — мирна хода. В цій мирній ході з'являється якась особа, в якої начебто є або дійсно є — невідомо, щось схоже на гранату. Замість того, щоб припинити правопорушення шляхом вилучення цієї особи, здійснення відповідних дій по припиненню цього правопорушення, поліція каже, що всі ці 100 людей — це є начебто свідки, яких нам треба терміново опитати, тому всіх забираємо разом з цією особою, в якої начебто є чи, може, є якась граната або ще щось. Можна припинити будь-яке зібрання на цій підставі.

Штурм палаточного городка под Радой

Забрали їх не тому, що у якоїсь людини був предмет, схожий на гранату, а тому що вони чинили супротив працівникам правоохоронних органів?

— Абсолютно не всі там чинили супротив. Проте, забрали понад 100 осіб. Тепер, стосовно супротиву. Є стаття відповідна в законі про нацполіцію, в принципі, в будь-якій цивілізованій країні відповідна стаття теж є, яка забороняє прямо бити по голові або в область шиї, або по спині. Фактично, те, що ми спостерігали в лікарнях, а ми моніторили тоді цілий день і в райвідділках, і в лікарнях ситуацію, в нас — дуже велика кількість людей з черепно-мозковими травмами. Про що це говорить? Це говорить про непропорційне, надмірне застосування сили та ще й в недопустимий спосіб. Крім того, можемо говорити про порушення права на особисту свободу. Це коли затримували осіб з незрозумілим статусом. Крім того, можемо також говорити і про те, що має місце довготривала взагалі річ, про яку ми говоримо ще з 2013 року, це неможливість ідентифікації правоохоронців, які вчиняють ті чи інші правопорушення або незаконні дії. Досі лежить проект закону в парламенті, він так і не проголосований. І досі ідентифікувати, хто саме з правоохоронців вчинив ту чи іншу неправомірну дію, фактично неможливо.

Що робитиме офіс омбудсмена? Що буде далі з цими травмованими людьми?

— Звичайно, що те, що сьогодні було, це публічна відкрита заява, звернення цілої низки провідних правозахисних організацій українських і офісу уповноваженого. Звичайно, там містяться і публічні заклики і до ГПУ, до Кабміну, до парламенту. Проте, це не відміняє щоденної звичайної процедурної роботи в рамках провадження, що було відкрито за фактом подій 3 березня, відтак, в рамках цього провадження всі матеріали, які були зібрані нашими представниками, які працювали у відділках поліції, які працювали в медичних закладах, які працювали на місці, там, де відбувалися ці події, фіксували все це, і всьому цьому буде надана відповідна юридична оцінка — суха, без емоцій — оцінка уповноваженого, і відповідними поданнями зайдуть звернення і на ГПУ, на відповідні міністерства, на МВС, з пропозицією, навіть вимогою щодо проведення відповідно внутрішнього розслідування і щодо ефективності цього розслідування, з огляду на ті матеріали, які були зафіксовані нашими моніторами.

Пострадавшие во время штурма палаточного городка под Радой

Увагу привернув той факт, що поліція поставила затриманих на коліна. Цю обставину ряд експертів визнали принизливою для затриманих, однак директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко заявив, що ставити громадян на коліна є загальносвітовою практикою. Що Ви можете на це сказати?

— По-перше, в нас в нашій заяві навіть міститься окреме звернення до керівників силових відомств і не тільки щодо коректності коментарів, тому що трошки цинічно виглядали коментарі і міністра, і речника — це перше. По-друге, чи може поліція в такий спосіб зафіксувати? Теоретично, так. Для того, щоб потім зафіксувати руки. Але щоб особи довший період часу перебували, очікуючи, поки інших затримають або поки вони будуть доставлені в автозаки, такого не існує в жодній країні світу. І це дійсно може бути розцінене, як приниження. Тобто для фіксації рук, можливо, це буквально кілька секунд, і може поліція це використовувати. Але для того, щоб просто зафіксували руки, а потім отак в такій позиції чекайте, поки ми решту приведемо, або поки вас переведуть в автозак, то такого не може бути.

Смотрите также: Новая кровь под Радой. Штурм палаточного городка и задержания

Чи є інший порядок дій стосовно учасників бойових дій? 

— Дійсно, статус учасника бойових дій не дає якихось привілеїв. Але з огляду на психологічний стан цих людей, з огляду на те, що це все відбувалося рано вранці, і багато іншого, звичайно, поліція повинна приймати до уваги відповідну можливу реакцію цих людей. Уявіть собі, що ви пройшли бойові дії, наприклад, у вас — зовсім інша реакція організму на звуки, на дії по відношенню до вас. А коли це все відбувається, коли людина спить і рано-вранці почали когось витягати або ще щось, не треба бути якимось провидцем, щоб зрозуміти, що людина, яка пройшла бойові дії, може рефлексувати не в спосіб звичайної людини, яка не перебувала на фронті. Тому звичайно, що треба приймати це до уваги.

Це закріплено в якихось установчих документах? Чи це просто треба мати на увазі? 

— Я думаю, що це треба просто мати на увазі. Закріплювати це немає сенсу. Але просто мова ще повинна йти, про що ми також звертаємося в цій своїй заяві до Кабміну, про необхідність затвердження інструкції, яка б внормувала дії поліції, коли вона здійснює позитивні зобов'язання держави в частині охорони правопорядку під час масових зібрань або під час мирних протестів.

Чим ця вся історія закінчиться? 

— Далі я дуже сподіваюся, що все-таки буде ефективне розслідування. Я вітаю те, що одразу 3 березня чи наступного дня Київська міська прокуратура відкрила провадження щодо можливого перевищення службових повноважень з боку правоохоронців. Це позитивна реакція, досить оперативна. Але оскільки були, в тому числі, і від високопосадовців в ГПУ вислови про те, що все добре і нарешті ми розчистили дорогу, звичайно, що це розслідування буде тепер викликати, давати привід думати, що воно може бути необ'єктивним. Відтак, на майбутнє закликаємо взагалі не коментувати подібні речі в подібному стилі. А з огляду і на позицію правозахисників, які вимагають в тому числі і публічності такого розслідування, і ефективності його, будемо сподіватися, що все ж таки воно буде ефективним, оскільки воно буде доповнено, в тому числі і відповідними поданнями уповноваженого, де буде розкрито той фактаж, який ми встановили, працюючи в ролі моніторів, де надано буде нашу правову оцінку цьому всьому. Сподіваємося, це допоможе в ефективності і об'єктивності такого розслідування.

Була інформація, що три журналісти постраждали. Чи зверталися до офісу вони? 

— Ні, до нас до офісу не зверталися. Але ініціативно ми також звернули увагу на це в нашій заяві, мова йде про порушення права на свободу слова, фактично. Це — перше. І ми звертаємо увагу на те, що як мінімум троє журналістів заявили про те, що постраждали внаслідок здійснення своїх професійних обов'язків. На це ми також звернемо увагу в наших поданнях на ГПУ і МВС.

В такому разі, з відео можна провадження ініціювати або якусь процедуру саме офісом омбудсмена? 

— Немає сенсу відкривати окреме провадження, все це здійснюється в рамках вже відкритого провадження. Немає сенсу плодити документи. Звичайно, що на це буде звернуто увагу. І ще раз в контексті того, що наскільки складно буде ідентифікувати конкретного правоохоронця, оскільки жодної ідентифікації на них немає. Тому будемо звертати увагу і на те, що ми хотіли би встановити, хто конкретно це зробив, щоб ця особа понесла відповідальність. І це повинно бути також в рамках внутрішнього розслідування і в рамках кримінального провадження відкритого Київською міською прокуратурою.

Напомним, политический аналитик Тарас Чорновил в эфире «ГС» заявил, что снос палаточного городка под парламентом — разгон не оппозиционеров, а бандитов. По его словам, палаточный городок под ВР — это полный апофеоз незаконности, соответственно, должны быть уголовные дела и реальные сроки.

Самое читаемое
    Темы дня