наверх
18.06.201820:20
Курсы валют НБУ
  • USD26.32+ 0.10
  • EUR30.52- 0.24

Запад грабит Украину каждый день: доказательная база

(обновлено: )1894140
Свободный рынок с ЕС — сказки от грантоедов, которые не работают на защиту украинской экономики, подчеркнул управляющий партнер Национальной антикризисной группы.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Кабмин одобрил изменения в законы в сфере торговой защиты. Основная цель — защита национального производителя от демпингового импорта. В правительстве утверждают, что принятие этих изменений позволит расширить возможности украинского бизнеса для защиты собственного производства.

Также законопроекты должны улучшить бизнес-климат, уменьшить проявления недобросовестной конкуренции на рынке со стороны иностранных производителей и экспортеров.

О защите интересов национального производителя высказался в эфире радиостанции Голос Столицы  управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний

(текст публикуется на языке оригинала)

Як ви розцінюєте пропозицію уряду стосовно захисту від недобросовісного демпінгу?

— Я тільки вітаю, що нарешті наш уряд схаменувся і зрозумів, що потрібно підтримувати наш бізнес. Я би навіть тут сказав, не підтримувати бізнес, а звести хоча б в рівні можливості. Особливо це стосується європейських виробників. Вони знаходяться в нерівних можливостях з українськими виробниками, по-перше у них ставки по кредитам дуже низькі, приблизно 1,5-3% в євро і вони мають довгострокові кредити. По-друге, вони мають підтримку своїх урядів, як би там не розповідали нам європейці і американці, що ніхто нікого не підтримує. Є підтримка, є просування, є податкове стимулювання експорту і т.д. Тому в даному випадку я лише вітаю рішення уряду. Єдине, щоб воно не перетворилося на штучну підтримку неефективних виробництв. Але для цього потрібно, щоб преференції були не конкретним виробникам, а всій галузі. І ставити конкретні кількісні показники для того, щоб якщо ти досягнув якихось кількісних показників, як це наприклад було в Кореї і Японії, припустимо, ти виконав квоту з експорту якоїсь продукції, отримуй, наприклад, відшкодування банківського кредиту, або якусь премію. Це нормальний був підхід і, я вважаю, що це цілком реалістично і це економічна політика будь-якої країни.

Читайте также: Госконтроль – не указ. Производители взвинтили цены на продукты

Чим пояснити, що експортер постачає на ринок товар дешевше, ніж його вітчизняний аналог.

— У них нижчі відсоткові ставки, у нас в гривні сьогодні тільки облікову ставку підняли до 17% і пощастить, якщо ти отримаєш це на рік. А вони мають в євро довгострокові кредити, ще і підтримку урядів різними способами, в тому числі за допомогою дипломатичних представників, в тому числі так званої грантожерської тусовки, яка фактично захищає іноземних виробників. Я вважаю, це несправедливо, тому в даному випадку це цілком прогнозована дія нашого уряду, сподіваюсь, що вона буде ефективна.

Ініціативи нашого уряду часто піддаються критиці.

— А ким піддаються? Зазвичай так званими грантожерськими організаціями, які фінансуються транснаціональними корпораціями, в яких головне завдання не захист української економіки, а захист іноземної економіки. Тому вони починають розповідати казки про вільний ринок, хоча спробуйте щось продати, наприклад, за кордон на державні закупівлі. Я якось запитував особисто великих реформаторів, скільки у нас конкретно українських виробників продали, і скільки вони беруть участь в іноземних закупівлях, наприклад, в ЄС. Відповіді немає, там все по нулям, тому що ніхто нікого нікуди не пускає, от і все.

А на вашу думку, все ж таки, яким чином було б правильно захищати національного виробника?

— По-перше, робити дзеркальні заходи, як це робиться у всьому світі, в ЄС і США. В першу чергу, це державні закупівлі, там ніхто нікого не пускає, тому що це інструмент державної політики, там є пріоритет по локалізації в першу чергу національного виробника. Хочеш продавати в країні — будь ласка, локалізуй виробництво, 40% виробляй всередині країни. По-друге — захист внутрішнього ринку. Це стосується стимулювання експорту, що нам конче необхідно, бо у нас дуже велике негативне сальдо торговельного балансу, і платіжного балансу. Це система просування української продукції на ринки. Можливо різними способами, або компенсування відсоткових ставок, якщо виробник досяг якихось успіхів, або компенсування за рахунок досягнення якихось квот, наприклад, ти експортуєш продукцію на сто мільйонів, ти отримуєш цукерку, умовно кажучи. От тобі пільгові кредити, наприклад, від національної експортної агенції і просувай свою продукцію далі, от тобі пільгові кредити, щоб ти міг і далі розширювати виробничі потужності всередині країни. От, власне кажучи, і все. Це нормальний, дієвий механізм, який діє в усіх, без виключення, іноземних країнах. Дійсно це так відбувається, і перші в світі по захисту свого ринку — США. 

Яке ваше ставлення до ідеї, яка отримала назву "Підтримуй українське"?

— Абсолютно позитивно. Це навіть запровадження якраз європейських практик. В Європі, наприклад, по 250 позиціях фактично неможливо зайти жодному виробнику. Тому в даному випадку я абсолютно підтримую цей законопроект, якщо він буде запроваджений. Всі ці крики, які нам запроваджують всілякі іноземці, вони хочуть просто і далі грабувати нашу країну за рахунок демпінгових закупівель. Я вважаю, що потрібен конкретний, зрозумілий закон, який в першу чергу вимагає локалізацію виробництва. Хочеш у нас щось продавати, так будь ласка, локалізуй виробництво, відкривай заводи і т.д. Як це було з експортним митом. Як це було з експортним митом на експорт насіння, пам'ятаєте, скільки крику було, але тепер ми виробляємо вже хоча б олію, а не просто насіння. Тому що Захід зацікавлений в експорті максимально з нашої країни, перше, сировини для обробки на своїх заводах, яку вони нам продавати будуть за великими цінами, і експорті робочої сили, яка з нашої країни їде, тому що немає де працювати, нема виробничих потужностей.

З одного боку, угода про асоціацію, участь в СОТ зобов'язують нас робити ринок відкритими. А на відкритому ринку проводити політику протекціонізму важко.

— Це грантожери знову ж таки вам брешуть. По-перше, є чіткі і зрозумілі критерії, де можна запроваджувати захист ринку. Якщо в рамках СОТ є обвал по деяких галузях, можливо запроваджувати захисні заходи. Ніякого вільного ринку не існує, тільки двосторонні домовленості. Третє: всі ці домовленості вже давно фікція. Наприклад, Росія заборонила нам фактично транзит через свою територію української продукції. І що? І що хто зробив, які заходи були одразу запроваджені? Ніяких заходів не було запроваджено. Це саме стосується криків навколо експортного мита на ліс-кругляк. Навіть кредити нам дає Європа і каже «експортуйте до нас людей і сировину, і тоді ми будемо щасливі». Вибачте, це все просто розводки називається. 

Ранее эксперт по вопросам экономики Владимир Коновальчук заявлял, что ассоциация с ЕС повлияет на экспорт украинской агропродукции.

А экс-министр экономики Владимир Лановой отметил, что путь украинского сырьевого экспорта ведет к дефолту.

Самое читаемое
    Темы дня