РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В понедельник Киев посетил министр обороны Швеции Петер Хультквист. В рамках своего визита он провел переговоры с украинским министром обороны Степаном Полтораком.
О чем говорили министры, официально не сообщается, но есть информация, что одной из тем стало введение миротворческой миссии на Донбассе. Отметим, ранее Петер Хультквист заявлял, что Швеция готова участвовать в миротворческой миссии на Донбассе только при условии, если Россия и Запад согласятся на это.
Подробнее о повестке дня встречи министров обороны Украины и Швеции и возможном сотрудничестве в военной сфере в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
То ж чого чекати від зустрічі Степана Полторака та Петера Хультквіста?
— Я думаю, найпершою темою будуть обговорювати перспективу участі шведських військових у миротворчій місії на сході України. Але я думаю, що цим не обмежиться, оскільки зі шведами можна багато про що говорити, тому що це надзвичайно цікава і перспективна країна в плані ВПК, в плані того що у них є два великих навчальних центри на території Швеції, де тренуються військові НАТО і не тільки, у рамках програми "Партнерство заради миру". Тобто, я думаю, що коло питань мало би бути дійсно надзвичайно широким. Але наскільки я розумію, то пріоритетність буде віддана питанню миротворців.
Також вiдбувся візит міністра закордонних справ Фінляндії. Чи означає така щільність міжнародних візитів, що на міжнародному рівні все активніше опрацьовується варіант введення миротворців на Донбас?
— Абсолютно так. Причому опрацьовується це питання реально. Навіть присутність якраз шведів і фінів свідчить про те, що це реально, оскільки шведи, мабуть, є чи не найчисельнішими учасниками всіх миротворчих операцій ООН серед європейських країн. Тобто, шведи з 1964 року як поїхали на Кіпр миротворцями, там були майже 30 років, потім Індія, Пакистан, Балкани і так далі. Тобто, шведи долучаються практично до всіх міжнародних миротворчих місій під егідою ООН. Так само фіни останній час почали це робити, тому що в принципі Швеція і Фінляндія мають тісну оборонну співпрацю, як в ВПК, так і в питаннях свого військового оборонного співробітництва. Тому природно, що саме представники цих двох країн приїжджають, це свідчить про те, що реально йдуть уже предметні переговори і розмови.
А для того щоб це вийшло за межі лише розмов, що необхідно?
— Безумовно необхідно потім виходити з конкретними пропозиціями на майданчик ООН. А ми ж прекрасно розуміємо, хто ухвалює відповідні рішення, Радбез ООН. Але перед тим як виходити туди вже з якимось конкретним проектом резолюції, потрібно, щоб були досягнуті відповідні домовленості. Щоб не просто на голосування ставити резолюцію, яка буде провалена, коли Росія може накласти вето, а щоб був саме проект, який буде проголосований. Саме тому я думаю, що зараз, можливо, будуть домовлятися, скажімо так, узгоджувати позиції, щоб врахувати пропозиції сторін.
Але я так розумію, що до президентських виборів у Росії не варто очікувати якогось зрушення?
— Та я думаю, що ні. В принципі, тут і до виборів залишилося десять днів. Але просто бодай зрушення сталися у цьому році. Скажімо так, вже конкретні зрушення. Я вважаю, що це було б добре і це вже було б досягненням.
У плані поставок зброї Швеція може бути чимось корисна для ЗСУ?
— Безумовно. Як я вже казав, у Швеції є великий навчальний центр, там прекрасно навчаються не тільки проведенню військових операцій, а й гуманітарних операцій, ліквідації стихійних лих, розмінуванню і так далі. Мені здається, питання розмінування як ніколи зараз актуальне і важливе. Ці питання теж можна обговорювати. Якщо говорити про військову співпрацю, то Швеція має величезний оборонно-промисловий концерн, який виробляє від літаків до гранатометів і патронів. Тобто, шведи — європейська країна, яку можна в плані ВПК назвати однією з найбільш самодостатніх. Тому що вони або самостійно, або в кооперації з фінами чи американцями виробляють, практично забезпечують себе зброєю. Тому я думаю, що якщо буде запит Міноборони і Генштабу на ті чи інші одиниці зброї, то я думаю, що можна вести перемовини. І чому ні, якщо Швеція входить у десятку країн по постійному експорту зброї.
Але Україна також входить до топ-10 країн-експортерів зброї.
— Саме так. Ми входимо. Але якщо говорити зараз конкретно про Швецію, чи могли би ми з ними взагалі співпрацювати, то я думаю, що абсолютно можливо, чому б не дозволити співпрацю з якимись українськими оборонними підприємствами, побудувати у нас бодай патронний завод, про який ми так багато говоримо, і, на жаль, ще не побудували. Або на базі якогось іншого нашого підприємства виробляти якесь озброєння. Як на мене, це абсолютно реально, і про це потрібно вести перемовини.
Що заважає цей завод побудувати і чим тут допоможе прихід шведів?
— Просто прихід шведів, як на мене, це питання набагато більше би дисциплінував. Все-таки, якби ми тим же шведам віддали перевагу і більше прав, то вони б активно зайнялися цим питанням, без розмов, без спекуляцій, як у нас люблять, без заяв, а дійсно займалися б справою. А так виходить, що ми концентруємо і цементуємо у вітчизняному ВПК величезний державний концерн, понад 100 підприємств, але ми бачимо, що щось йде не так, безумовно, щось треба змінювати. І як на мене, ця зміна полягає у тому, щоб ми провели повний аудит у нашому державному концерні "Укроборонпром", виявили, які підприємства є ефективні, які неефективні, що потрібно зробити для того, щоб вони стали ефективними. І передбачити створення спільних підприємств, в тому числі зі шведами. І тоді я впевнений, що ми побачимо як іншу якість роботи цих підприємств, так і іншу якість українського озброєння.
Наскільки може впливати питання корупції на таке співробітництво України і Швеції у військовій галузі?
— Питання корупції, на жаль, може впливати на будь-яку галузь, але не є воно таким аж кричущим і ключовим, тому що коли продається зброя у країни Африки, наприклад, де ми прекрасно розуміємо, який рівень корупції, то ці питання настільки гостро не стоять. Але безумовно, що з корупцією треба боротися.
Чи готові представники української влади до демонстрації такої прозорості, чи поточний стан речей є більш вигідним, бо у мутній воді краще рибку ловити?
— Безумовно, так. Тому що для того, щоб все це зрушити, це ж треба ліквідувати або реорганізувати таку державну монополію як "Укроборонпром". Де все засекречено, де все таємно. До речі, це ж країна, яка одна з найбільш прогресивних у Європі по цивільному контролю за сектором оборони і збройних сил. Ми від цього відстаємо в рази. А якщо вони подивляться, що ми від цього відстаємо, що у нас все таємно, все засекречено, що у нас "Укроборонпром" зводиться на президентську вертикаль, то тут, безумовно, те, про що Ви говорите: мутна вода, і в ній дуже добре працювати, тому що немає прозорості, яка б мала би бути.
К слову, директор Института анализа и прогнозирования Юрий Лесничий считает, что о нормальных выборах на Донбассе без миротворцев ООН нет и речи.
Международный эксперт по миротворческим миссиям ООН Яакко Оксанен подчеркнул, что миротворцы ООН не должны направляться без информирования местных жителей.
