РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В среду, 28 февраля, президент Украины Петр Порошенко дал пресс-конференцию на тему "Вызовы-2018". Среди главных заявлений гаранта Конституции можно выделить следующие: роспуск парламента и досрочные выборы — не актуальны; Рада должна в ближайшие дни принять важные кадровые вопросы; поставки американского вооружения должны быть через несколько недель; до конца этой недели Украина ожидает освобождения двух заложников и реадмиссия Михаила Саакашвили из Украины была проведена юридически безупречно.
Основные месседжи президента проанализировала в эфире радиостанции Голос Столицы политический эксперт Светлана Кушнир.
(текст публикуется на языке оригинала)
Петро Порошенко сказав, що до кінця тижня буде інформація про звільнення двох заручників від РФ і взагалі протягом всієї конференції згадував прізвища двох заручників – Сущенка і Сєнцова. На вашу думку, чи можуть бути звільнені саме ці люди?
— Уже уточнення на ці закиди сказала Ірина Геращенко, яка, власне, від президента і проводить переговори в тристоронній контактній групі. Наскільки я розумію, Сєнцова не буде серед тих, кого звільнять, можливо, до кінця цього тижня. Я завжди дуже обережно коментую можливі звільнення або обміни, поки вони не відбудуться. Я вважаю, що це досить правильно, тому що будь-яка інформація, як за, так і проти, може зірвати дуже тонку тканину цих переговорів.
Для чого президент взагалі тоді таке каже, якщо він більшої інформації не має?
— Здається, це було питання взагалі звільнення заручників, тому він згадав, я так думаю, і Сущенка, і Сєнцова, кого знає весь світ, і тих, за кого Україна бореться. Взагалі у нас декілька десятків людей, за які ведуться переговори, які або відбувають уже покарання в російських тюрмах, або ще на стадії судового процесу і вироки ще не винесені.
Як ви взагалі прокоментуєте цю прес-конференцію?
— Я скажу загальне враження про роботу журналістського пулу. Я не бачила, дійсно, серйозних питань до президента. Я бачила лише намагання журналістів уточнити якісь моменти і факти з особистого життя президента. На жаль, я не бачила питань про США і співробітництво з адміністрацією Трампа. Мені б було цікаво, яким чином все ж таки дійшли згоди і після холодних відносин налагодили цю роботу. Так, не було питання в ключі того, що, можливо, президент буде балотуватись на другий термін. Дошкульних питань не було, окрім Мальдів, але, здається, президент відбивав.
Читайте также: Экономика от Порошенко: доить вас буду только я
Які ви можете назвати основні меседжі зустрічі президента з журналістами?
— Я вважаю, що одним із найцікавіших моментів, на які треба було б звернути увагу – це пропозиція президента щодо можливості призначення на посаду міністра оборони цивільної людини. Це дуже серйозний момент, тому що у нас на посаді міністра внутрішніх справ знаходиться цивільна людина і ця цивільна людина вибудовувала вертикаль і завойовувала авторитет певним чином. Так само в Міноборони, якщо прийде цивільна людина, то їй дуже важко буде вибудовувати цю вертикаль і завойовувати повагу.
Президент не може це вирішувати, адже це вимога НАТО. Він просто підтвердив цей факт. Тим паче, це підтверджено військовим бюлетенем, який, в тому числі, включений в закон про нацбезпеку, який вже в парламенті, і спікер передав його в профільний комітет.
— Я хочу підкреслити, що президент вперше про це сказав. Не дивлячись на те, що це прописано в стратегії нацбезпеки, що це домовленості з Північноатлантичним альянсом, він вперше про це сказав. І на цей момент однозначно треба звернути увагу. Тому що ті кандидатури, які будуть, можливо, представлені суспільству, ми маємо розуміти, на що вони здатні. Ми ведемо зараз фактично військову кампанію і чи зможе зараз очолити Міноборони невійськова людина, ось тут в мене є питання. Для мене це може стати серйозним меседжем.
Пан президент сьогодні відповідав на кілька питань стосовно миротворців і стосовно їх присутності на Донбасі, і в мене особисто склалось враження з відповідей президента, що це питання ніби вже вирішено. Чи, дійсно, риторика була схожою?
— Я думаю, що вона частково була оприлюднена — був прорахований розмір, кількість контингенту, який може зайти на частину Луганської і Донецької областей, які окуповані. У нас про статус цих районів прийнятий закон так званий про реінтеграцію Донбасу, де ми можемо говорити про ці райони вже як про окуповані. Тому і на Мюнхенській безпековій конференції, наскільки я розумію, Фінляндія, Швеція заявили, що вони готові направляти миротворців до місії такої в Україну, потім до цього підключилась Польща. Це три країни, про які можна говорити, що вони вже до чогось в своїй позиції мають ставлення. Однозначно ми йдемо цим шляхом, але поки що формат самої місії дискутується. І правильно було поставлено питання, чи не станеться консервації конфлікту в ОРДЛО. Я вважаю, що тут є дуже великі перестороги і над цим потрібно думати. І ще б дуже хотілось, щоб саме Україна була ініціатором формату, наскільки це можливо, не давати РФ вносити свої корективи. Хоча ми розуміємо, що без згоди РФ ця місія все одно не ввійде на Донбас.
Ранее спецкор "ГС" Александр Ивасивка сообщил, что на пресс-конференции президент так и не назвал главные вызовы 2018 года.
В свою очередь директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков отметил, что заявления Порошенко о вступлении в НАТО и в ЕС все еще популистские.
