РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Украинцы осуществляли геноцид поляков. Такое заявление сделал президент Польши Анджей Дуда о событиях в селе Гута Пеняцкая в 1944 году. По его словам, тогда украинцы целенаправленно уничтожили около тысячи поляков. Дуда призвал поляков "не забывать о преступлениях в Гуте Пеняцкой".
Вместе с тем он подчеркнул, что поляки стремятся к хорошим отношениям с украинцами, но будущее надо строить снова "на основе истины, а не лжи или возражениях".
Добавим, что экс-президент Польши Александр Квасневский накануне сказал, что скандал между Польшей и Украиной никому не нужен. Он считает, что польское правительство очень серьезно занимается политизацией истории.
Как дальше могут развиваться двусторонние отношения и удастся ли договориться по дискуссионным историческим вопросам, спрогнозировала политический консультант Ирина Серова в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи є привід для хвилювання?
— Немає. Є привід для дипломатичної реакції, але не для паніки. Перше, головне для поляків у відносинах з Україною — це економіка. Економіка та безпека. І ці два фактори, які стримують їх від дурних вчинків. Щодо заяв. Ми бачимо, як розколюється польське суспільство щодо таких радикальних заяв, до речі, вони не мають повної підтримки у всього суспільства, у істориків, у багатьох виборців Польщі, і це показують їх внутрішні соціологічні дослідження. І ми бачимо реакцію опозиційних сил. Ми маємо розуміти, що і Дуда, і Ващиковський — нинішній міністр закордонних справ, належать до певної партії «Право і справедливість», яка завжди, коли у неї погані часи, електоральна підтримка падає, починає грати на питаннях історії. Причому історії пов'язаної з Україною. Дуже сумною, страшною і неоднозначною. Зрозуміло, що вони зараз грають виключно на свій внутрішній електорат і використовують навіть такі дрібні приводи. Не думаю, що це піде далі заяв, не думаю, що Дуда буде якось сильно торпедувати ці заяви у відносинах реальних, але також не думаю, що він буде відмовлятися від своїх слів, бо електорат все ж таки є і він потребує постійно популістської підтримки. Я також хочу нагадати ще раз, що справа в тому, що Польща зараз зазнала серйозних іміджевих втрат. І не лише іміджевих, але і економічних від санкцій ЄС — це вперше в історії ЄС — за поведінку відносно неконституційної процедури вибору Верховного суду. Тому це треба якось загладжувати. І якщо ми думаємо, що це не бачить польський виборець, то звичайно бачить. І плюс, скоро вибори в Польщі. 1,5 роки і будуть вибори. І буде ще більше торпедування цього питання.
Ви кажете, що це потребує реакції української сторони?
— Дійсно, це потребує реакції нашого МЗС і треба все ж таки висловити зауваження очільнику Польщі — обережно використовувати міжнародні терміни. Тому що слово геноцид, на жаль, не тільки у наших політиків, але і у іноземних політиків стало якимось популістським, вони інколи навіть не розуміють змісту цього слова. У нас, на жаль, також часто геноцид українського народу — комунальні тарифи. Тому зауваження МЗС України має бути дуже серйозним. Ми нарешті, до речі, почали використовувати тактику розумної сили у дипломатичних відносинах. Яка має на увазі: там де треба, ми жорстко реагуємо; там де також треба, ми трохи заспокійливо сприймаємо якісь радикальні заяви наших іноземних партнерів. І це ми демонстрували у відносинах з Угорщиною, яка більш радикальна в своїх і діях, і заявах, і ми маємо демонструвати у відносинах з Польщею. Тому, відповідно, я очікую заяви українського МЗС щодо того слова, яке використав Дуда. А глобально панікувати по відношенню до якоїсь радикалізації відносин України з Польщею нема сенсу і підстав.
Ви погоджуєтесь з такою думкою, що у нас дипломатична практика занепадає?
— Ні, не погоджуюсь. Я вважаю, що вона була в страшному занепаді, бо у нас фактично не було дипломатичної роботи і зараз я бачу абсолютно з нуля школа починає відтворюватися. Так, це буде дуже важко і довго робитися, але я бачу, що певні перемоги у нас є на дипломатичному фронті, я це як юрист-міжнародник відчуваю, бачу. Звичайно, ми робимо багато помилок і не завжди так, як треба, реагуємо, але все ж таки ми вчимося. Це відродження, а не занепад.
Читайте также: Нет роз для Розенко. Почему провалился визит вице-премьера в Польшу
А наскільки таке копирсання в історії важливо для самих поляків?
— Розумієте, копирсаються в історії, релігії і питаннях мови, коли є дуже серйозні питання по якимось економічним темпам. Звичайно, в Польщі зростає економіка, все у неї поки що добре, але є певні сигнали внутрішні, на які звертає увагу опозиція в Польщі. Тому влада починає відволікати увагу виборців цими питаннями. Я вважаю, що це їх серйозна помилка, тому що не думаю, що вони дуже багато реанімують своєї електоральної підтримки. Вони просто намагаються зараз утримати свій електорат, як партія, яка завжди грала історичну карту. Ось і все. Радикалізації настроїв поляків щодо українців не відбувається, я хочу тут застерегти і ЗМІ, і всяких експертів з цього питання, чому, тому що тут вже грає третя сторона — це Росія і її пропаганда. Я бачу соцдослідження поляків, і вони кажуть, що радикалізації в суспільстві немає і її в принципі не може бути, тому що кількість українців там зростає і характер відносин абсолютно не змінюється на побуті.
Ранее главный редактор портала украинцев в Польше Рrostir.pl Игорь Исаев отмечал, что отношения с Украиной заставляют польских политиков "садиться" на шпагат.
А дипломат Василий Филипчук в свою очередь заявил, что современную Польшу не приняли бы в ЕС.
