РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Кабмин обнародовал на правительственном портале перечень контролирующих органов, которые смогут проводить проверки, несмотря на мораторий. Среди них Нацбанк, ГФС, Минприроды, Антимонопольный комитет и Госпродпотребслужба.
Чиновники подготовили документ еще год назад. Но он вступил в силу с 22 февраля и будет действовать до конца 2018 года.
Из-под действия моратория вывели почти всех ключевых ревизоров страны — около двух десятков структур. Чиновники объясняют, что таким образом обеспечивают контроль за «наиболее уязвимыми и рискованными сферами общественных отношений и выполняют международно-правовые обязательства Украины».
Подробнее о том, на что повлияют такие изменения, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал председатель Ассоциации франчайзинга Андрей Кривонос.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як бізнес сприймає це рішення?
— До цього рішення є дещо двозначне відношення, бо якщо розбиратись з формулюванням «мораторій майже скасовано», то, відповідно, всі реагують максимально негативно. Але якщо вдаватись в деталі, подробиці, які регулятори насправді отримали можливості своїх перевірок, то, в принципі, вони формально і так мали це перевіряти, просто-напросто їх перевірки називались трошки іншими діями, той же НБУ, АМКУ, НКРЄ і ряд інших, тобто вони не завжди зачіпали своїми діями перевірки безпосередньо власника кіоску, який торгує молоком ввечері.
Це може призвести до негативу?
— Це може призвести, Коли органи, яким дозволили вийти з-під цього мораторію, чи які собі виторгували можливість таких перевірок з різноманітними поясненнями, в тому числі, поясненням, що їх працівники нічим не зайняті, будуть намагатись всіляко розширити свої повноваження і дорегулювати свої можливі перевірки чи розширити можливості проведення своїх перевірок за рахунок внутрішніх положень, інструкцій тощо. Тому ризик є через те, що формально зафіксовано, що вони не підпадають під мораторій, не підпадають під закон про проведення перевірок суб’єктів господарювання.
Який зиск з цього споживачам? Чи виграють споживачі від підвищеного контролю?
— Єдине, що, дійсно, може спрацювати, але має інший мінус – це можливі перевірки Держспоживзахисту, по-різному який називається на сьогоднішній день, той, хто перевіряє якість продуктів, якраз можливість його виведення із перевірок є можливість щось якось забезпечити, хоча б реакція на ті проблеми, які виникають періодично. Сьогодні ми говоримо про ресторан в Києві, до цього був Миколаїв, Львів тощо. Тому до цих моментів можливі. Але є інше застереження. Бюджети цих установ не передбачають проведення можливих аналізів, перевірок безпосередньо і аналізу тих продуктів. Тому вони формально повинні будуть зробити перевірку, але не можуть це зробити, тому що не вистачить грошей на проведення відповідного аналізу, а підприємець відмовиться його компенсувати. Тому, як на мене, ми граємось просто в формулювання з приводу мораторію і перевірки. Раніше у нас був мораторій із можливістю проведення перевірок, тепер у нас в значній мірі немає мораторію, але і перевірок нормальних не буде.
Як в ідеалі все потрібно було б зробити?
— В ідеалі треба повернутись до філософської дискусії про взагалі перевірочну діяльність суб’єктів господарювання і знову ж таки, привести всі органи влади в єдину можливість, єдину канву спілкування з суб’єктами господарювання. У нас є поняття «ризики», у нас є поняття «класу ризиків», і відповідно до цих класів, відповідно до підходів, які забезпечені дією відповідного регулятора, у нього є можливість за відповідним класом робити відповідну перевірку. Тобто якщо це пожежа, і ми перевіряємо відповідне місце можливої пожежі, то це одні правила, якщо це податкова перевірка касової дисципліни, то інші правила, якщо це перевірка виданих раніше ліцензій, то треті правила. Але вони всі побудовані за одним принципом – всі органи виконують одну процедуру, виведення будь-яких регуляторів із загального кола законодавства про перевірочну діяльність призводить до того, що кожен придумує свої правила, і більш-менш серйозному підприємцю, підприємству, заводу, мережі ресторанів, магазинів є постійна необхідність думати про те, який наступний орган перевірки до нього прийде, і як з ним треба спілкуватись, чи готувати звіти, чи отримувати звіти, чи писати звіти тощо.
Читайте также: Установка платежных терминалов угробит малый бизнес — эксперт
Для чого взагалі потрібен мораторій?
— Мораторій – це доволі цікава річ для преси. У пресі написали: в нас є мораторій, а далі ми працюємо по-іншому, бо щоб зробити мораторій, якщо, дійсно, ми бажаємо зробити мораторій в країні на проведення перевірок, давайте звільнимо працівників державних органів, які займаються перевірками. Ось у вас виникне автоматичний мораторій. У нас є кілька органів, які уповноважені проводити перевірки, але при цьому у них немає працівників це робити. Відповідно, вони не роблять перевірки, в результаті в них — реальний мораторій, але якщо податкова служба чи фіскальна служба має відповідні підрозділи, відповідних працівників, то вони постійно будуть намагатись виключити себе з якогось реєстру мораторію, списку тощо. Якщо, дійсно, говоримо про мораторій, прибираємо з регуляторів контролюючої частини — все. По-іншому мораторії не виникають.
Якщо мораторій фактично не діятиме, то, напевно, доцільніше було б його відмінити?
— Я ж знову зазначаю, що слово «мораторій» цікаво читати в газеті, коли їдеш в транспорті, там прочитав, що мораторій для перевірок. Насправді контролюючі органи в значній мірі знайшли можливість здійснення контролюючих заходів, не перевірок в тому форматі, які були, а контролюючих заходів, які відповідають їх правилам функціонування. Тому мораторій, як на мене, пройшов. Давайте говорити про організацію нового закону про перевірки суб’єктів господарювання.
Що ви можете сказати стосовно організації цього закону?
— Як на мене, перше філософське завдання для нього – всі органи, всі державні регулятори мають бути в ньому. Далі ми визначаємо правила складання списку класів ризику, далі оприлюднення планів перевірок, і третя частина чи четверта частина – правила проведення позапланових, негайних чи якихось тимчасових перевірок, які, дійсно, в деяких видах органів можуть існувати. Ось і все. Всі органи, ризики, план і далі можливості для негайної перевірки, якщо, дійсно, виходячи з компетенції цього органу вона потрібна.
Напомним, менеджер комитетов Европейской бизнес ассоциации Игорь Гоцик отметил, что контролирующие органы и силовики постоянно давят на бизнес.
