РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Вопрос освобождения заложников — одним из приоритетных и ключевых во время встречи министров иностранных дел в "нормандском формате", которая состоится на этой неделе во время конференции по вопросам безопасности в Мюнхене. Также будет обсуждаться выход представителей России из Общего центра по контролю и координации в декабре 2017 года. Об этом заявила представитель Украины в минских переговорах по Донбассу Ирина Геращенко. Накануне в Мюнхен прибыл и президент Петр Порошенко.
Каким будет предмет переговоров в "нормандском формате" в случае их проведения, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(текст публикуется на языке оригинала)
З якою позицією їдуть Україна та Росія на конференцію та чи буде конкретний результат?
— Я думаю, що в значній мірі міністри закордонних справ будуть виконувати певну технічну, експертну функцію, тобто вони будуть обговорювати певні варіанти, які все одно треба буде затверджувати главам держав. Що стосується України, Україна наполягає на звільненні заручників, причому не тільки тих людей, які утримуються в Донецьку та Луганську, але і тих людей, які захоплені в Криму, на інших територіях Росії, тих же прикордонників, яких президент згадував нещодавно, це сьогодні є ключовою такою українською позицією. Росія також нібито підтримує обмін полоненими, але при цьому обіцяє сприяти лише обміну тими людьми, які знаходяться на території Донецька і Луганська та захоплені у зв'язку з конфліктом на Сході. Без врахування кримських заручників, інших осіб. Тут є суттєві розбіжності. Крім того, дійсно, сторони хвилює питання — особливо європейців — вихід Росії зі спеццентру по контролю та координації, адже цей вихід в Європі сприймається як елемент можливої ескалації конфлікту, чого не хочуть бачити в ЄС, і тому вони, безумовно, намагатимуться переконати і Україну, і Росію про необхідність відновлення цього формату і про створення належних умов для функціонування цього формату. Але ключовим питанням все ж таки буде питання миротворців — яким чином, як це синхронізувати з політичними кроками в частині виконання Мінських угод, які будуть гарантії, хто буде в цьому брати участь. Тобто політичне питання миротворців стане взагалі одним з ключових питань Мюнхенської конференції з питань безпеки, це — головне, навколо цього крутитимуться всі політики.
Читайте также — Мюнхен-2018: опасная конференция по безопасности
Чи йтиметься про повернення РФ до цього центру? Бо представники Росії недавно сказали: ми повернемося, якщо повернуться представники ОРДЛО.
— Я думаю, це сьогодні є предметом для торгів, тому що нагадаю, що представники ОРДЛО в цьому центрі формально не працювали раніше. Взагалі, спеццентр по контролю і координації — це структура, яка створена першими Мінськими угодами, після Іловайська, в вересні 2014 року. Вже потім була тристороння група і все інше. Але це перша структура, завдання якої було припиняти ескалацію бойових дій на тій чи іншій ділянці фронту, якщо вона виникає. Тобто це — найпряміший елемент деескалації конфлікту. Нагадаю, Росія вийшла, обгрунтовуючи це тим, що Україна створює нестерпні умови для російських представників, російських військових, в рамках роботи цього центру на території України.
Тільки з цієї причини представники РФ вийшли з центру? Адже вони також говорили про новий порядок в'їзду росіян до України.
— Є формальні і неформальні причини. Все ж таки, я думаю, вимога, яка стосується представників ОРДЛО, це висока ставка. Це не те, що хоче насправді Росія, але це максимально висока ставка, щоб потім торгуватися десь посередині. Реально, чого хоче Росія, вона на першому етапі хотіла привернути увагу до ступору у виконанні Мінських угод, тобто знову ж таки в якійсь мірі трошки привернути увагу Німеччини і Франції до цієї проблеми, це — як мінімум, а як максимум, Росія хоче створення умов, при яких російські офіцери на території України можуть поводитися більш вільно. В даний момент, умовно кажучи, компроміси політичні в рамках Мінських угод — можливі. Путін може йти на будь-які поступки, тому що його владі нічого не загрожує. Компроміси для України сьогодні, навіть малесенькі, вкрай ускладнені впливом наших правих, тому це — така гра. Це гра не на результат, а гра на процес.
До яких поступок максимум Росія може дійти?
— Росія готова прийняти введення миротворців, дати більшу свободу українським офіцерам в рамках СЦЦК, в обмін, наприклад, на голосування питання амністії, чи особливого статусу Донбасу.
Але ж це і так є в Мінських угодах.
— Немає реальних дій стосовно їх виконання. Я просто ілюструю, що Росія може йти на поступки, у них є така можливість. Нам реалізація навіть Мінських угод — це компроміс. Нам також доведеться йти на поступки, а для нас ці поступки, навіть найправильніші, вони недоступні. І от усвідомлюючи це, мені здається, певні сили грають на створення політичної кризи всередині України, використовуючи Мінські угоди, як певний підважувач політичної ситуації. Тим паче, класичним інструментом — створив проблему сам, рішив проблему. А вже торги якісь є, діалог якийсь є. Все ж таки російські зобов'язання згідно мінських угод, їх там — як кіт наплакав. Там один пункт від сили можна вважати російським зобов'язанням, а так Росія з формальної точки — це країна-гарант виконання Мінських угод, але не учасник її виконання, що б ви не думали, читаючи Мінські угоди.
Читайте также — Украина: между молотом и наковальней. Эксперты подвели итоги недели
Напомним, политтехнолог Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что попытки вносить в законодательство изменения, предусмотренные Минским протоколом, вряд ли бы помогли президенту победить на следующих выборах. По словам эксперта, выполнение "Минска" только вредит Порошенко.
