наверх
19.09.201812:57
Курсы валют НБУ
  • USD28.15+ 0.02
  • EUR32.93+ 0.10

"Военный Шенген" НАТО: за и против

(обновлено: )253
Из-за бюрократии и вопросов финансирования "военный Шенген" НАТО заработает только через два года, как минимум, отметил руководитель Центра военно-правовых исследований.
Граница в Европейском союзе

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Министры обороны членов НАТО договорились создать аналог "военного Шенгена". Его намерены развернуть в европейских границах Североатлантического альянса. Об этом сообщают СМИ со ссылкой на военно-дипломатические источники в Брюсселе. Также было одобрено учреждение командного штаба по переброске сил в Европе.

Первым такую идею выдвинул экс-командующий сухопутными войсками США в Европе генерал-лейтенант Бен Ходжес. Он заявлял, что союзнические войска и военная техника должны перемещаться "столь же быстро, как и мигранты". По его словам сейчас, например, переброска американских войск из Польши в Германию требует пятидневного срока уведомления. При этом специалисты указывают на ряд инфраструктурных проблем для передислоцирования войск: дороги и мосты в странах Евросоюза не рассчитаны на вес тяжелой военной техники, туннели недостаточно высоки, а взлетно-посадочные полосы не предназначены для обслуживания военной авиации. 

О создании "военного Шенгена" высказался в эфире радиостанции Голос Столицы  руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.

Руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Можете нам пояснити, наскільки ця проблема комунікацій між європейськими країнами НАТО, узгодження щодо пересування військ, техніки, готовність інфраструктури до такої передислокації дійсно є на сьогодні глибинною?

— Ця проблема надзвичайно важлива, і вона стала ключовою як раз в час, коли Ходжес був командувачем сухопутних сил США в Європі, як раз це припало на початок анексії Криму і на повернення США поступове в Європу, на активізацію НАТО. Тому питання стало надзвичайно актуальним. Для Ходжеса кульмінацією стало те, що коли він прилітав в Румунію або в Угорщину, то в них забирали паспорти, і вони могли чекати тривалий час паспортного контролю. Це теж була одна із проблем, коли він каже, що навіть генерал, командувач силами США в Європі не може спокійно переміщатися, коли потребуються бюрократичні процедури з паспортними контролями тощо. Крім того, є бюрократія в частині переміщення військ завчасно, те, про що ви сказали, за п’ять днів. А були випадки, коли потрібно було транспортувати з Нідерландів через Німеччину і Польщу танки і бронетехніку, це займало до десяти днів. Тобто уявіть собі, на випадок якоїсь воєнної ескалації, коли потрібно перекидати оперативно техніку, потрібно ще й погоджувати бюрократичні процедури. Крім того, не всі країни НАТО входять в шенгенську зону. Це також викликає певні труднощі, оскільки є певні розбіжності в стандартах. Тому, безумовно, проблема надзвичайно актуальна. Крім Ходжеса, який хоч уже і не є командувачем сил США в Європі, він пішов з посади в 2017 році, але разом з тим ми бачимо, що він активно любіює це питання, крім Ходжеса, це активно лобіюється італійською стороною і Нідерландами. Ми бачимо, зараз підключилася Німеччина до цього.

Читайте также: Политолог: у референдума по НАТО сложное будущее

Хто може бути проти такої ініціативи серед країн НАТО або серед країн, які входять до Шенгену?

— Проти будуть ті, хто не хоче витрачати на це кошти. Інфраструктурні проекти, їх приведення до тих стандартів, про які говорять в США, а вони говорять про те, що в Європі має бути шосе, як від Флориди до Вірджинії, щоб все було чітко, широкі дороги, тощо — це ж все потребує значних коштів. Так, як ми бачимо, що рішення 2014 року про фінансування оборони членами НАТО на рівні не менше 2% ВВП, на сьогодні виконує п’ять членів із 29. А Столтенберг — генсек НАТО, каже, що ми сподіваємося, що до 2024 року вже більшість членів НАТО буде виконувати це рішення. Тобто лише через вісім років, то безумовно проти лише ті, хто не хоче це фінансувати, ті, хто не витрачає 2% ВВП. А 2% ВВП витрачає Британія, США, Естонія  і Греція. Інші країни відстають. А їм безумовно потрібно це все фінансувати. І будуть проти ті, хто проти збільшення оборонних видатків.

Видатки на все це будуть входити до тих 2%, які необхідно зараз витрачати країнам-членам НАТО на оборонні видатки?

— Судячи з того, про що домовляються міністри оборони членів НАТО, в тому числі і на вчорашній зустрічі активно про це говорили, то мова йде як раз про збільшення цих 2%, і в ці 2% мають входити і ці видатки. В принципі, наскільки зрозуміло із цієї інформації, що такий консенсус досягнутий. Тепер питання в його реалізації.

Скільки часу може знадобитися на реалізацію такої ситуації?

— Звичайно, американцям би хотілося, щоб це було якомога швидше. Іншим країнам, я думаю, таким, як балтійські країни, в які як раз найбільше перекидаються війська з Німеччини, з Італії, де повітряна база велика НАТО, вони теж мали би бути в цьому зацікавлені якнайшвидше. Нідерланди зацікавлені в цьому. Але є окремі країни, які кажуть, що можна почекати. Тобто це гра в довгу, поки буде виділено фінансування, поки розкрутиться ця бюрократична машина. Одні лише переговори щодо цього тривали з 2015 року. А до його реалізації може пройти ще два-три-чотири роки, не менше, з таким успіхом. Тому що крім того, що погодили на рівні міністрів оборони, ще ж потрібно погодити всередині своїх країн, ще ж потрібно ухвалити відповідні бюджети, пройти парламенти своїх країн. А це теж час. А потім реалізація вже безпосередньо теж займає час. Тому відрізок, я думаю, від двох до п’яти років — це не менше.

В НАТО домовилися створити окремі два командування. Навіщо?

— Це потрібні дійсно реформи, тому що це веде до ще більш поглибленого обміну розвідданими, що стосуються кіберзагроз і не тільки. Тобто це ще більше поглиблення співпраці, оскільки, не зважаючи на те, що начебто члени НАТО мали діяти спільно, вони не на належному рівні обмінювалися розвідінформацією. Зараз це поглибиться. Крім того, збільшується введення проміжних ланок командування, вони посилюють координацію підрозділів різних країн, що є надзвичайно важливо при виникненні якихось воєнний дій і воєнних умов. Тобто це посилення координації для того, щоб інтенсифікувати співробітництво в разі виникнення воєнної загрози і в разі передислокації.

Столтенберг заявив, що цього року близько восьми країн НАТО будуть витрачати не менше 2% свого ВВП на оборону. Але він ці країни не назвав. У вас є розуміння, які вісім країн зараз готові витрачати не менше 2% ВВП на оборону? 

— В мене поки що немає такого розуміння, тому що Німеччина, я знаю, підтягується, там не 2%, менше, але поступово підтягується. Але немає до кінця розуміння, хто ж це буде. Почекаємо, подивимося на статистику. Поки що таких даних немає.

К слову, директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко заявлял, что членство Украины в НАТО отдаляют две проблемы.

А военный эксперт Игорь Романенко в свою очередь, подчеркнул, что Украина в НАТО для ЕС — сплошные убытки

Самое читаемое
    Темы дня