РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Депутаты парламента предлагают новое повышение минимальной зарплаты. Группа нардепов внесла представление в Верховную Раду, предложив изменить нормы закона о бюджете на этот год. В частности, предлагается увеличить размер минимальной зарплаты до 5 тысяч гривен уже в марте. Также планируется установить минимум почасовой оплаты на уровне 30 гривен, что почти на десять гривен больше, чем сейчас.
Также нардепы предложили существенно повысить размер прожиточного минимума для различных групп населения. Например, установить размер прожиточного минимума на одного человека с марта на уровне почти четырех тысяч гривен. Сейчас же он меньше в два раза.
Читайте также: Рост минималки. "Левые" конверты станут толще – Лановой
Свои инициативы парламентарии объясняют тем, что хотят повысить уровень жизни граждан и компенсировать рост цен, который произошел в последние годы.
Какое влияние повышение минимальной зарплаты окажет на экономику и малый бизнес и действительно ли это улучшит уровень жизни населения, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал экономист Центра социально-экономических исследований "Case Украина" Владимир Дубровский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки взагалі реально підвищити мінімальну зарплатню до 5 тисяч гривень вже в наступному місяці?
— Якщо можна, я почну з певної корекції. Ви сказали, підвищення зарплат. Так от, підвищення мінімальної зарплати і підвищення зарплат – це зовсім різні речі. Підвищення мінімальної зарплати означає, що зросте зарплата для низькокваліфікованих працівників, а для всіх решти вона, скоріше за все, не зростає. Нещодавно було опубліковано дослідження впливу підвищення мінімальної зарплати. Там якраз всі ці прогнози, теорії справдились, тобто, зарплата низькокваліфікованих працівників, дійсно, зросла. За рахунок цього зросла середня зарплата, але насправді зарплата середньоплачуваних працівників зростала дуже повільно і вона ледь-ледь покрила зростання інфляції. Це сталось саме тому, що довелось більше платити низкокваліфікованим.
Якщо говорити про електорат депутатів, які це подавали — "Опоблок" — наскільки я знаю, то там люди з радянським мисленням, які вважають, що уряд їм встановлює зарплату і що від уряду, закону залежить, наскільки вони будуть добре жити. Це може бути справедливо лише для бюджетників. Для всіх решти це, навпаки, погіршення ситуації. По-перше, у нас зросло безробіття, навіть попри те, що в країні економічне зростання, не бум, але якесь повільне зростання, безробіття точно не повинно було б зростати, але воно зросло саме за рахунок цього. Це, фактично, гальмо на шляху розвитку економіки, тому що до цієї мінімальної зарплати прив’язані податки на працю, так зване ЄСВ, і податки, які сплачують приватні підприємці, єдиний податок першої, другої групи і фіксований ЄСВ. Так от, фактично цей захід – це спосіб більше взяти грошей з економіки і більше їх розподілити через бюджет, а це гальмує економічне зростання, тобто нам всім від цього жити буде здебільшого гірше. Виграти можуть тільки ті, хто зайняті переважно в бюджетному секторі на низкьокваліфікованих роботах. Причому я хочу нагадати, що колись у нас вся сітка бюджетників була прив’язана до мінімальної зарплати, тобто, скажімо, прибиральниця отримувала мінімальну зарплату, професор отримував, умовно кажучи, три мінімальні зарплати. А з минулого року у зв’язку з таким підвищенням мінімальної зарплати, оскільки бюджет не зміг би витримати такого підвищення зарплат бюджетникам, то цю прив’язку відмінили, і зараз виходить так, що зростають витрати на оплату низькокваліфікованої робочої сили, але на чомусь треба заощаджувати, а заощаджують на висококваліфікованих працівниках. Відповідно, професор отримує стільки, скільки прибиральниця.
Щодо ініціативи встановити мінімум погодинної оплати на рівні 30 гривень. Як взагалі встановлюється цей рівень?
— Він встановлюється суто законодавчо, так само, як і мінімальна зарплата, і це має фактично такі самі наслідки. Єдине, що для працівників, які зайняті на неповний робочий день, працює принцип годинноного мінімума, а для тих, хто зайнятий повний робочий день, працює принцип мінімальної зарплати. До цього мінімуму не прив’язані жодні штрафи чи, скажімо, податки.
Від яких чинників, крім політичного рішення, зараз залежить розмір зарплат у реальному секторі?
— У реальному секторі якраз від політичних рішень він залежить дуже мало, а залежить здебільшого від двох факторів — це реальна продуктивність праці, тобто, коли вона зростає, то з’являється ресурс для підвищення зарплат і, головне, він залежить від конкуренції між роботодавцями. Тобто, якщо робітник може вибирати між різними працедавцями, то він, відповідно, має більшу переговорну силу, він може піти від того, хто платить менше, до того, хто платить більше. Коли починається конкуренція за кваліфікованих працівників, тоді зростають зарплати. Зараз у нас така конкуренція виникла, але, на превеликий жаль, вона виникла не між вітчизняними роботодавцями, а між вітчизняними і польськими роботодавцями. У Польщі за рахунок того, що там набагато кращий бізнес-клімат, бізнес теж розвинувся більше, там є більше підприємців з більшою продуктивністю, вони можуть сплачувати більші зарплати, відповідно, у нас зараз на певних спеціальностях виник навіть дефіцит кваліфікованих працівників. От така, бачите, суперечність, з одного боку, є безробіття серед малокваліфікованих, з іншого боку, є нестача висококваліфікованих.
Тобто, тема підвищення зарплат, пенсій – це, здебільшого, популізм?
— Це здебільшого популізм, бо, дійсно, особливо депутати від опозиції можуть обіцяти багато чого, бо не їм це виконувати, а обіцяти – це завжди підвищення своєї популярності. Безумовно, треба підвищувати пенсії настільки, наскільки це може витримати економіка, безумовно, обов’язково треба підвищувати утримання для непрацездатних, але мінімальну зарплату я як економіст взагалі б відмінив і залишив би тільки для тих підприємств, які на своїх ринках є монополістами. Тобто, вони не мають конкурентів, до яких можуть піти працівники і для них це, дійсно, актуально, так само, як будь-яке регулювання зловживань монопольним становищем. А для всіх інших краще було б, якби це просто встановлювалось за контрактом між працівником і роботодавцем, як воно фактично зараз і працює.
Читайте также: Экономический рост. Как Польша оказалась на пятом месте в ЕС?
З огляду, що в 2019 році відбудуться вибори, чи можуть депутати підтримати цю ініціативу?
— Дуже сподіваюсь, що ні.
Тобто, для малого бізнесу виходу при такому підвищенні не буде, крім як піти у тінь?
— Так. Особливо в депресивних регіонах, там, де доходи низькі, і доходи бізнесу, відповідно, низькі. Там просто саме так і трапляється. Це було передбачувано, коли підвищували до 3200. Так само можна сказати і про подальші підвищення.
Напомним, экономист Виктор Лисицкий считает, что повышение зарплат — лишь фокусы статистики.
