наверх
26.09.201808:42
Курсы валют НБУ
  • USD28.06- 0.05
  • EUR33.05- 0.05

Конфликт в Донбассе: все дело в посреднике

Донбасс: годовщина Минских соглашений (508)

(обновлено: )1684
Заявление Макрона по Донбассу направлено на то, чтобы расшевелить урегулирование ситуации в строну конкретных действий, что выгодно Украине, отметила эксперт.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы 

Минские договоренности зашли в тупик. Так считает президенты Франции Эммануэль Макрона. Об этом он заявил во время телефонного разговора с президентом России Владимиром Путиным. На сайте Елисейского дворца приводятся слова французского лидера. В частности, сообщается, что кризис на Донбассе увеличился, а реализация договоренностей, достигнутых в Минске, уже совсем не эффективна. В связи с этим Макрон подчеркнул, что нужно принять новые конкретные меры по решению ситуации на востоке, консолидации прекращения огня и немедленного осуществления гуманитарных мероприятий, предложенных Францией и Германией.

Заявление Макрона проанализировала в эфире радиостанции Голос Столицы член правления совета внешней политики "Украинский призма" Анна Шелест.

(текст публикуется на языке оригинала)

На вашу думку, про що свідчить заява Еммануеля Макрона щодо мінських домовленостей? 

– Давайте не забувати, що наступного тижня ми очікуємо зустріч в нормандському форматі, де як раз представлена Франція, Німеччина, Україна та Росія. І така заява напередодні буде говорити, мабуть, про активізацію певних, скажемо так, критичних запитань до всіх сторін переговорного процесу щодо того, що Мінськ був якби підписаний завдяки нормандському формату. Саме вони змогли домовитися про певні речі, які потім були зафіксовані. Але, як ми бачимо, за два роки дійсно більшість пунктів, які були в Мінську, не були виконані. І президент Франції вже декілька разів говорив про те, що не треба їх змінювати. Тобто тут в нього позиція така – десь півроку тому, коли він виступив з першою заявою, він зазначив дуже чітко, що давайте зустрічатися тоді, коли ми можемо покласти щось на стіл конкретно, давайте говорити не взагалі там, припинення вогню або домовлятися і через три дні передумувати, давайте виходимо з конкретним планом, з конкретними датами виконання, з конкретними відповідальними. Тобто він ще тоді зайняв достатньо таку жорстку позицію. 

Подібні слова Макрона передусім покликані розбурхати ситуацію?

– Я думаю, так, це перша мета, стовідсотково. Тому що момент часу якраз обраний, щоб не чекати на Мюнхенській конференції, що буде ця зустріч. По-друге, дійсно просто тут треба дуже так коректно, мабуть, використовувати терміни, тому що в нас є мінський формат і в нас є Мінські домовленості. Тобто є певний документ, в якому там 12-14 пунктів, і з ними дійсно проблеми. Це там, де припинення вогню, там, де проведення виборів, там, де певний особливий статус. Тобто тут ми знаємо якби ситуацію, наскільки воно там виконується чи не виконується. А от мінський формат – це набагато важливіше, і не хотілося б, щоб за розмовами щодо невиконання Мінської угоди забували про мінський формат. Тому що мінський формат – це якраз оці робочі зустрічі, які постійно відбуваються, це саме там обговорюються питання політичних в’язнів, обмін полоненими, там є гуманітарні питання. А у разі, якщо десь проблеми, координаційний центр не може працювати так, як працював. Фактично, цей мінській формат, оці робочі групи залишаються єдиним варіантом, де ми можемо напряму продовжувати говорити про організацію конкретних речей.

Як українська сторона має реагувати на подібні заяви?

– Тоді реакція була достатньо позитивна на заяви Макрона, от коли він сказав, що давайте переходити від загального "блаблабла" до конкретики, що не має сенсу зустрічатися, якщо ми не готові запропонувати якийсь план, тобто тоді це було достатньо позитивно сприйнято Україною. Тому що дійсно ця ситуація набридає всім, і Україна перша, хто зацікавлений в тому, щоб були конкретні домовленості. Тому що коли є конкретна домовленість, потім можна виходити і показувати – от подивіться, ми домовились про обмін полоненими до 25 числа, а РФ не йде на переговори, чи там працівники ОРДЛО не йдуть на переговори, є порушення. Тобто отака позиція для нас була би теж вигідна. А зараз, звичайно, якщо активізація переговорів могла б мати позитивний ефект на зміну поточної ситуації, яка не влаштовує українську сторону, тому що в нас припинення вогню, ми не можемо повністю зібрати ні полонених, ні тих, хто на території РФ. То, звичайно, певний поштовх для української сторони теж був би вигідний. 

Запитання від слухача: "Коли Україна житиме своїм розумом, а не Макрона, Суркова, Меркель?".

– Це неправильна постановка питання. Ні в якому разі ми не живемо мізками Макрона чи Меркель. 95, мабуть, відсотків конфліктів за останні 100 років врегульовувались завдяки посередникам. Але посередники – це необов’язково ті, хто приходять, кладуть план на стіл і кажуть – ви зробите так. Ні, це ті люди, які, скоріше, можуть допомогти і гарантувати, щоб сторони конфлікту сиділи за столом переговорів, і були би певними такими ад’ютантами. В даному випадку посередники, які є, можуть бути свідками, гарантами того, що там сказано, до чого домовились, вони можуть вмовляти певним чином, вони можуть використовувати власний авторитет. А для України, ми вже бачимо, що і Макрон, і Меркель не є абсолютно нейтральним. Вони неупереджені, але вони не нейтральні, хоча б тим, що підтримали санкції проти РФ. Давайте згадаємо всі жорсткі заяви Меркель щодо поведінки Володимира Володимировича. Відповідно, ми можемо говорити про те, що це наші союзники під час цих переговорів, ті, хто допомагає нам мати більше і важелів впливу на РФ, і морального впливу. Все ж таки гуртом набагато впливовішим можна бути, ніж якщо б Україна була одна. Особливо, давайте згадаємо, що таке була Україна на початку 2015 року, коли підписувався другий пакет Мінську. Ми були набагато менш не те що впливовими, а в нас не було ще цієї сили, ще не було достатньої кількості реформ у ЗСУ. Тобто для нас тоді посередники, які стояли більше на українській стороні, які розуміли, хто є агресором в цій ситуації, і що це не Україна, це була лише велика підтримка. 

Читайте также: Донбасс между Минском и Киевом

Наступного тижня на полях Мюнхенської безпекової конференції  відбудеться  зустріч у нормандському у форматі на рівні міністрів закордонних справ. З якими  пропозиціями  має  поїхати до Німеччини  українська сторона?

– Поки що не було про це жодної мови, тобто ми не знаємо позиції України. Звичайно, будуть підніматися два головних для нас питання – це припинення вогню і обмін полоненими "всі на всі". Тобто ці два питання стовідсотково будуть на порядку денному, вони на кожній зустрічі на порядку денному. І третє питання, звичайно, яке в нас на сьогодні є – це миротворча місія ООН на Донбасі. Беручи до уваги останні заяви після зустрічі Суркова і Волкера в Дубаї про те, що є певні здвижки, ніхто не розуміє які, але що вони є. Звичайно, що це питання знову стане на порядок денний і нормандського формату. 

Остання зустріч глав держав "нормандської четвірки" відбулася в Берліні в жовтні 2016 року, а остання зустріч глав Міністерств закордонних справ в "нормандському форматі" відбулася в лютому минулого року. Чому так рідко проходять ці зустрічі? 

– Ефективність – це звичайно. А друге, давайте, не забувати, що минулий рік в нас був дуже важкий рік виборів як у Франції, так і у Німеччині. Відповідно, наші посередники були зайняті дуже серйозною внутрішньою політикою і давайте згадаємо, які були важкі вибори у Франції, коли могли дуже проросійські політики пройти до влади, а Німеччина – тільки вчора ми маємо певні новини щодо створення коаліції. Тобто ми розуміємо, що наші партнери були дуже серйозно зайняті внутрішніми процесами. Просто зустріч у форматі Україна-Росія – це ми уявляємо собі, наскільки важче, і навряд чи можна на сьогодні уявити просто двосторонню зустріч Порошенка і Путіна для обговорення ситуації на Донбасі чи, тим більше, в Криму. Тому ці два питання – вибори в наших партнерів, неготовність дати щось нове на стіл переговорів з нашої сторони, і третє – це неефективність попередньої зустрічі. 

Ранее политолог-международник Максим Яли заявлял, что США усилят давление на Украину по политической части "Минска".

А эксперт-международник Владимир Кушниренко в свою очередь отметил, что эффективность минских договоренностей обеспечивают Волкер и Сурков.

Самое читаемое
    Темы дня