РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент Петр Порошенко после встречи с федеральным канцлером Австрии Себастьяном Курцем рассказал, чем будет заниматься миротворческая миссия ООН на Донбассе. Он также поблагодарил Австрию за поддержку идеи введения международной миротворческой миссии на Донбассе под мандатом Совбеза ООН, которая сможет обеспечить закрытие неконтролируемого участка границы.
Роль Австрии в урегулировании конфликта на востоке Украины в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Олег Саакян.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки Австрія може бути вдалим майданчиком для спільного пошуку виходу з Донбаської кризи?
— Австрія це один з небагатьох в світі майданчиків, який дійсно може підходити для цього, оскільки таких країн з нейтральним статусом — небагато, умовно кажучи, Швейцарія, Австрія, Фінляндія, і само собою, в цьому випадку чисто формально вони підходять. Політично в сьогоднішньому контексті Австрія так само є, на відміну, наприклад, від Білорусі, стороною сторонньою, третьою. Відповідно, там міг би проходити навіть перемовний процес, і про це неодноразово говорили на різних рівнях. І ця тема підіймається час від часу.
Які саме шляхи до миру може запропонувати Австрія Україні?
— Австрія може запропонувати виключно майданчик. При чому, нейтральний майданчик, і гарантувати цю нейтральність. Пропозиції — це вже питання української і російської сторони, тобто суб'єктів цього процесу. Ніяких ні утворень, ні зовнішніх сторін, а суто України. Якщо Україна буде здатна окреслити свій національний інтерес і виборювати, то Австрія — це один з можливих майданчиків. Можуть бути пропозиції, але пропозиції в рамках нормандського, наприклад, формату, в рамках просто двостороннього формату від будь-яких країн. Тут — всі рівні по своєму впливу.
Які паралелі можна провести між Австрією та Росією? Чи є ліки від імперіалізму в австрійських еліт?
— Є ліки. Головними ліками від шовіністично-імперських поглядів на європейському просторі став відхід від колоніальних воєн і колоніальних ідей. Фактично, в Європі через літературу, через політичну думку, через філософію подивилися на трагедію колоніалізму очима колонізуємого, тобто того, кого колонізують. І через це Європа фактично відмовилася від цих злочинних методів.
Якихось значних важелів впливу в Європі і світі австрійське керівництво не має, але вони можуть показати прикладом і надати майданчик?
— Абсолютно вірно. Очікувати, що за нас хтось сформує порядок денний, було б вкрай неправильним, і потім можна пожалкувати дуже сильно, якщо цей порядок денний буде формуватися ззовні і нав'язуватися.
Читайте также: Миротворцы в Донбассе: отделяем желаемое от действительного
Спецпредставник США Курт Волкер заявляв, що Росію не зможуть позбавити права вето в ООН. Що може заставити Росію змінити свою політику?
— Поки що взагалі складно говорити про моменти появи місії, оскільки є технічна складова, яка дуже довга навіть після прийняття рішення. Триватимуть політичні перемовини, узгодження бюджетів, тощо, тобто вісім місяців весь цей комплект — мінімум, а взагалі практика показує десь півтора роки. Це після узгодження позицій голосування. Є, дійсно, інструмент, як обійти вето РФ – це голосування Генасамблеєю ООН. Але, знову ж, тут у Росії — достатньо серйозний вплив, і є частина країн, які не проголосують проти, є частина, яка просто утримається, щоб просто не псувати відносини і для того, щоб не заявляти свою однозначну позицію, тобто там також не все гладко. Чесно кажучи, на сьогодні без узгодження Росією і підтримання Росією такої ідеї введення миротворчих я не бачу, щоб стало можливим. На які поступки готова піти РФ? Поки що вони не йдуть на жодну з поступок. Більше того, складається все більше враження, що вони просто намагаються затягнути час до передвиборчого моменту в Україні і до завершення виборів в РФ і, що не менш важливо, світового чемпіонату з футболу.
Відносини України з Польщею псуються, відносини з Угорщиною — незрозумілі. Як вибудовувати відносини, щоб не пересваритись?
— Перш за все, треба розуміти, що це — сталий тренд, і це буде продовжуватись, оскільки є ціла низка внутрішньоєвропейських і національних криз в цих країнах, які зумовлюють таку риторику і такі настрої. Перш за все, це бачення сьогоднішнього ЄС його розвитку завтрашнього дня. Не до кінця зрозуміло на сьогоднішній день, яку картину світу пропонує звичайному громадянину Європи, само собою, це породжує євроскептицизм. Це економічне зменшення зростання у країнах Східної, Центральної Європи і треба на це давати відповідь. Але відповідь дати дуже складно, тому вони шукають легкі, популістичні кроки. Історія за відсутністю майбутнього завжди є універсальним інструментом. Тому це — тренд.
Який в цьому урок для України?
— Перш за все, не можна підходити з міфологічними моделями братів, сестер, друзів до міжнародної політики. Неправильно це. Як би нам не подобалась позиція Польщі, але потрібно навчитись в них і подивитись, як вони це роблять, вчитись відстоювати навіть те бачення, які вони мають. У України в цьому проблема. У нас до сих пір реально національний інтерес, не кажучи навіть про внутрішній, не окреслений до кінця. Тобто відстоювати дуже складно те, що не сформовано. По-друге, неможливо підходити до міжнародної політики з глобусом України. Не все крутиться навколо нашої країни. Є дуже багато інших процесів, в яких ми маємо мати власну акцію, маємо в ці процеси долучатись, пропонувати, тобто бути проактивними. І третє – це проблеми політики інтеграції. У нас декілька областей є прикордонними і по всіх цих областях є проблема з захистом державності. Десь інформаційно ці області інтегровані більш до Білорусі, ніж до нас, десь логістично набагато легше добратись до Варшави, ніж до Києва, десь культурно, мовно, тощо. Все це державна політика забезпечення власного суверенітету. Поки вона не буде виробленою, не буде ефективною, для інших країн ми будемо завжди ласим інструментом для використання нас і нашої теми у внутрішній політиці для отримання власних електоральних дивідендів.
Читайте также: За замечание – нож в спину… Соцсети об убийстве шеф-повара "атошником"
К слову, политолог Кирилл Молчанов в эфире "ГС" заявил, что переговоры по миротворческой миссии на Донбассе затянутся на весь 2018 год. Он уверен, что идея введения миротворцев способна объединить и украинский политикум, и украинское общество.
