наверх
29.03.202416:26
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Украинско-польские отношения быстро наладить уже не получится - Максак

Дружба Украины и Польши разбилась об закон о Бандере (555)

(обновлено: )35510
Неоднозначные польские законы направлены на планомерное завоевание правящей партией страны электората накануне выборов, считает эксперт.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Польские и украинские историки должны вести откровенный диалог, чтобы решить исторические проблемы между Украиной и Польшей. Об этом заявил глава Министерства иностранных дел Польши Яцек Чапутович.

Он также сообщил, что провел встречу с послом Украины Андрем Дещицей, во время которой были обсуждены двусторонние отношения, которые в последнее время существенно испортились. Частично из-за заявления нашего Института нацпамяти.

Масла в огонь также подлили польские политики, которые накануне поддержали поправку к закону "Об Институте национальной памяти". На ее основе вводится наказание за приписывание польскому народу преступлений, совершенных Третьим рейхом и других преступлений против человечества, мира и военных преступлений, а также за пропаганду "бандеровской идеологии".

Возможное развитие украинско-польских отношений в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал председатель совета внешней политики "Украинская призма" Геннадий Максак.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи є зараз спільні пункти порядку денного для України і Польщі? На що ми можемо спиратися для того, щоб вибудовувати спільні сусідські відносини?

— У цілому ті пункти, які були позитивними для нас раніше, вони залишаються. Це питання нашого політичного діалогу на вищому рівні, це питання знову ж таки безпеки, це питання економічної співпраці, енергетична безпека, тобто багато рівнів, на яких ми співпрацюємо. Просто не знаю чому, але польська сторона останнім часом намагається прив'язати історичну пам'ять, як такий один із рівнів співпраці саме з іншими напрямками, з якими вони працюють відносно України. Тому я думаю, тут і є певні у нас зараз розбіжності в поглядах.

То, можливо, не варто прив'язуватися до цієї історичної пам'яті? Навіщо нам тут знаходити спільні знаменники?

— Це нормально для звичайної людини. Але, якщо говорити про політиків, які на цьому будують свою політичну програму, з якими гаслами вони йшли в 2015 році, маю на увазі "Право і справедливість", до влади, то думаю, що тут інакше будували, будучи на польській стороні, своє бачення цього процесу. Тому тут треба дивитись на те, що починається процес електоральний, цього року мають бути вибори до місцевих органів влади, і наступного року мають бути вже парламентські вибори, тому тут треба розуміти, що це уже іде процес планомірного завоювання електорату. І ми бачимо, що навіть ці заяви і ці закони, які приймаються, хоча на зовні вони сприймаються досить інколи дико, але це дає додаткові бали правлячій партії, і ми бачимо, що майже вже 50% готові за них голосувати на парламентських виборах.

На нас же теж чекають вибори наступного року, як використовуватимуть цю ситуацію українські політики? На ній також гратимуть?

— Абсолютно. Я думаю, що ми вже побачимо гру наступного тижня, коли буде пленарне засідання, пленарна сесія в парламенті, будуть певні спроби заяв або навіть самі заяви, не впевнений, що вони будуть політично вивірені і збалансовані, і я думаю, що це питання теж буде правими силами більш актуалізуватися, особливо в тій частині Західної України, де підтримка саме іде між націоналістичними партіями і тими правими політичними силами, які намагатимуться прийти до парламенту.

Українські політики і дипломати з одного боку, польські політики і дипломати — з іншого боку, не повинні шукати компроміс?

— Про це кажуть. Але у нас це кажуть, скажімо, представники владних структур, якщо ми чуємо, що говорить президент і що говорить наш голова уряду, і що говорить наш міністр закордонних справ, то ми бачимо, що все-таки з нашого боку пошук компромісу йде таки більш цілеспрямований. На жаль, на даний момент, ще раз на цьому закцентую, що в контексті політичної ситуації, яка склалася зараз в Польщі, не завжди це натикається на порозуміння, а скоріше, навпаки, і тому оцей процес поки затягнутий. Але те, що має бути пошук чогось серединного, і ми мусимо, звичайно, це вимагати і від наших польських партнерів, але цей процес буде не такий короткий, це займе трохи часу.

Пересічні громадяни Польщі говорять про те, що зараз в країні дійсно дуже посилився і націоналістичний, і шовіністичний рух. Наскільки це правда, наскільки ця тенденція взагалі впливова зараз в Європі?

— У принципі націоналістичні рухи дійсно посилюються, і, дякувати богу, не завжди вони приходять до влади в тих центрах впливу в ЄС, які важливі для України. Але, якщо говорити про Польщу, тут так, навіть в цьому напрямку, якщо говорити про посилення як такого обстоювання, що Польща є, скажем так, жертовною країною, яка потерпала від комунізму, яка порпала від фашизму, і тепер, щоб всі мали це визнати, на цьому теж грають і націоналістичні сили в цій країні, і напевне, я думаю, це є останній такий конфлікт. І потенціал, який виріс з цим законопроектом, уже, власне, без п'яти хвилин законом, він теж був побудований на тому, що на одній із приватних телекомпаній показали відео, де націоналістичні організації святкували день народження Гітлера. Тобто тут таке питання, що вони мають і реагувати, хоча при тому при всьому інші партії показують, що «Право і справедливість», вони підтримують, або, скажем так, не заважають діяльності правонаціоналістичних партій в країні. Як подивитись на Угорщину, подивитись на інші країни, цей процес також спостерігається, можливо, просто з іншою динамікою і іншими темами, які піднімаються.

Що може знизити напруженість у відносинах двох країн, і за яких умов? Бажання компромісу з обох боків є?

— Бажання має бути. Має бути політична воля. Я думаю, що, можливо, певні кроки стануть простішими після зміни польського уряду, тому що ми знаємо, що при попередньому міністрі закордонних справ деякі питання були просто емоційно насиченими, і це нам заважало. Але ми мусимо розуміти, що цей процес буде довгим, і я би в даному випадку рекомендував бути більш мудрими українській стороні. Бо процеси якраз ті, які набирають оберти в нашій сусідці, яка була партнеркою стратегічною довгий час, показують, що тут ми мусимо бути дійсно більш розважливими і, можливо, розуміти, що цей процес, який ми хочемо владнати, займе трішки більше часу, ніж просто таким наскоком, як це може нам хотітися зараз.

Читайте также: Кто из украинских политиков спешит помолиться с Трампом за США

Українська влада і Український інститут національної пам'яті має якимось чином відреагувати на ситуацію в Польщі і щодо заяв польського Інституту національної пам'яті. Поки що такої активної державницької позиції з нашого боку не чутно, чому?

— Є дві позиції. Перше — офіційний Київ максимально намагався депатріозувати питання, тобто дійсно пустити на рівень Інституту національної пам'яті. Я би не казав, що це лише проблема Інституту пам'яті, це дійсно питання двостороннього діалогу.

Напомним, директор Института глобальных трансформаций Алексей Семений считает, что Израиль может пойти на радикальные шаги в ответ на принятие в Польше закона, запрещающего упоминать об участии поляков в Холокосте.

Самое читаемое
    Темы дня