РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
На территории Национального музея истории Украины собрались участники акции с требованием снести часовню Украинской православной церкви Московского патриархата, возведенную возле фундамента Десятинной церкви в Киеве.
В общем, у часовни присутствовало более 200 человек. В основном это — представители националистической организации «СИЧ» и киевляне, которые выступают против существования храма УПЦ МП на территории Десятинки.
Также на месте присутствовали люди, которые пришли в храм на субботнюю литургию, они стояли рядом с часовней и держали в руках иконы.
Для предотвращения столкновений возле часовни территорию патрулировали полицейские, на прилегающих улицах дежурили шесть автобусов с Нацгвардией. Между сторонами периодически возникала толкотня и словесные перепалки, их разнимали правоохранители.
Сколько политики в этом конфликте, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, директор Центра общественно-информационных технологий "Форум" Валерий Дымов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Якою мірою політика присутня саме в цьому питанні?
— Там, де є Російська православна церква, а Московський патріархат, як вони самі визнають, є практично їх філіалом, Російської православної церкви, завжди існувала політика. Російське православ’я ніколи не розділяло кесарю кесареве, а богу – богове, як сказано було в писанні Христом. Вона управлялася священним синодом, і те, що казала влада, те робила і церква. Тому там, де є Російська православна церква і Московський патріархат Української православної церкви, завжди існувала політика. На відміну від, скажімо так, інформації, яка зараз подається, що там зібралися націоналісти, нагадаю, що буквально за декілька днів було зібрано більше 10 000 підписів з вимогою до Київської міської державної адміністрації, скажімо так, оцей намет, який вони називають капличкою, знести, оскільки був возведений він незаконно, про це ми всі прекрасно пам’ятаємо. При Януковичу хотіли взагалі відновити і віддати Московському патріархату Десятинну церкву, і тільки втручання громадськості, ЮНЕСКО й інших охоронних організацій завадило цьому політичному жесту. Тому я дуже добре пам’ятаю, усі кияни пам’ятають, як з’являвся брезентовий спочатку намет, потім його обносили деревом, потім… ми прекрасно знаємо, навіть хто з політиків стояв за цими наметами.
Читайте также: Лукаш: в религиозной войне нет компромисса
А хто з політиків стояв за цими наметами? Кому це вигідно в Україні?
— В Україні це нікому не було вигідно. Це було вигідно тим, хто правив в Україні тоді. Наприклад, нагадаю, що Янукович – перший президент України, який ходив тільки до церкви Московського патріархату. Ми прекрасно зараз знаємо ситуацію, як Московський патріархат відмовляється, освящає зброю на територіях, окупованих Росією, як відмовляється відспівувати, що є порушенням фактично всіх канонів, всіх таїнств, відспівувати бійців, які полягли за волю України на окупованих Росією територіях. Нещодавно в Запоріжжі відмовився російський патріархат відспівувати дитину дворічну, яка загинула, тому що її насправді хрестили в Київському патріархаті. Тому люди, які лякають розколами, насправді є розкольниками, вони і є тими, кому це вигідно. Можемо говорити про тих депутатів, які сьогодні знаходяться в Партії регіонів, вірніше в його «ошмьотках», залишках, в Опозиційному блоці. Тому в даному випадку я не буду прізвища називати, тому що я можу бути таким самим, як ті два архітектори, які зараз звинувачуються і фактично підлягають арешту, хоча прокуратура цього не просила, але суд дав їм арешт, тих хлопців, які виступали проти того, аби цей намет під виглядом каплички, був агітаційно-пропагандистською машиною для Московського патріархату в Україні.
Якщо з Московським патріархатом на території України так все погано, чи можуть на себе українські політики, наприклад, депутати ВР, взяти відповідальність і заборонити його в Україні?
— Ні, тому що в нас церква відділена від держави. Але Росія завжди використовувала, знаєте, свободу слова для своєї пропаганди, як ми бачимо, це від США до Європи, вони використовували ліберальні ідеї для того, щоби порушувати всі норми демократії, і в даному випадку вони використовують те, що держава не має втручатися в справи церкви. Але те, що вони ніколи не розділяли кесареве від богова, насправді, воно тільки показує, що вони завжди використовували свободу слова, свободу віросповідання для того, щоби надалі тримати Україну на короткому поводку, принаймні в цьому релігійному аспекті.
Що від початку було не так для того, щоб зараз створити цей прецедент?
— Я дуже добре пам’ятаю, як створювався Київський патріархат. Фактично абсолютно в легітимний спосіб, під головою церкви був патріарх Мстислав із американської церкви, і все це було дуже правильно. У Харкові зібрали собор, там не було епіскопів практично, але, враховуючи силу і міць російської пропагандистської машини, їм вдалося створити те, що називалось Московським патріархатом. Але нагадаю, що навіть Володимир Слободан їх не влаштовував, і ми пам’ятаємо, як при Януковичу, і зараз ця кримінальна справа розслідується, вони вимагали і практично усунули Володимира від керування церквою. Патріарх Кирил приїжджав з настоятелем Антонієм, він представив зустрічі з Франциском, з головою католицької церкви, з Папою Римським, він представив Антонія як фактично свого намісника, навіть Онуфрій туди не приїжджав. Тому в даному випадку вони ніколи не розглядали Московський патріархат, скажімо так, самостійною церквою. Тому в даному випадку ми говоримо про те, що політичний аспект релігійного питання завжди був присутній в Україні. Тому в даному випадку вони можуть лякати і якимись актами протесту, і навіть інформація, яка подавалась, що 200 двісті націоналістів, а по ту сторону були віряни, які йшли на суботню літургію. Ми прекрасно знаємо, я дуже добре знаю, як вони туди приходять.
Ранее эксперт общественной организации «Слово и дело» Александр Москалюк заявлял, что умысел разжигания ненависти запорожскими священниками доказать будет непросто.
