РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Главный редактор сайта "Страна.ua" Игорь Гужва выехал в Вену и попросил политического убежища у властей Австрии. Он покинул Украину после окончания срока меры пресечения, определенного судом.
Сам Гужва в эфире одному телеканалу заявил, что ему поступали угрозы физической расправы.
Стоит напомнить, 22 июня 2017 года в редакции "Страна.ua" провели обыск, после которого Игоря Гужву забрали в СИЗО. Генпрокуратура заявила, что через посредника Гужва требовал и получил 10 тысяч долларов за неразмещение компромата на нардепа от "Радикальной партии" Дмитрия Линько.
24 июня Шевченковский райсуд Киева принял Гужву под стражу на 60 суток с возможностью выйти под залог в 544 тысяч гривен. Уже через несколько дней залог была оплачен и Гужва вышел из следственного изолятора. Суд также назначил ему новую меру пресечения, запретив покидать пределы Киева.
С тех пор столичный суд заседал раз в месяц, чтобы продублировать предыдущее решение. Но 6 января сотрудники Генпрокуратуры не обратились в суд с соответствующей просьбой.
Что дает статус политического беженца, который просит журналист, и что делать украинский фемиде в случае его получения Гужвой, рассказала адвокат, правозащитник Елена Карнаух в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
З яких причин і як надають політичний притулок?
— В кожній країні законодавство трошки відрізняється. Але за загальним принципом, якщо країна, до якої звертається особа, вбачає, що права особи в країні, з якої вона прибула, порушуються і не дотримується той рівень прав, який декларується країною, до якої він звертається. Тобто якщо Австрія побачить, що в Україні дуже сильно порушуються права Гужви і політично вмотивовано порушуються, якщо такі підстави будуть знайдені, то, в принципі, за світовою практикою країни, які декларують себе як демократичні країни, можуть надавати політичний притулок.
Але для цього, напевно, потрібні якісь аргументи?
— Звичайно. Просто так сказати, що я є політично переслідуваним, замало. Найперше – треба визначити, чи є країна, батьківщина людини, на території якої людина не хоче перебувати в зв’язку з погрозами, загрозою життю, інше, чи є вона в списках цих країн, в яких наявні політичні переслідування. Наприклад, Білорусь — це є міжнародно встановленим фактом.
Що це за списки?
— Це я умовно. Це є за звітами міжнародних організацій, наприклад, ООН, рішень Європейського суду з прав людини щодо політичних переслідувань опозиційних лідерів або опозиційних діячів. Якщо таких документів немає на міжнародному рівні, тоді досліджуються, в будь-якому випадку конкретні документи. Але якщо країна не вперше має проблеми з політичними переслідуваннями, то тут уже більш серйозна буде увага. Наразі Україна не настільки вважається країною, яка сильно політично переслідує, а заяв багато, дуже багато, особливо від наших колишніх очільників, які в 2014 році покинули межі України. Однак, вважати ці заяви політично мотивованими — такого факту в світі не визнається. Однак, можливо, що конкретну особу можуть переслідувати за її політичні погляди, конкретні окремі дії і тоді певні документи, певна інформація, наприклад, звернення до правоохоронних органів щодо погроз і відсутність будь-якої реакції правоохоронних органів України може послужити доказом того, що особа зверталась, робила все можливе, щоб захистити свої права, але ризик не зменшувався.
П’ять проваджень відкрито проти Ігоря Гужви. Він зазначає, що у правоохоронців до нього можуть бути якісь запитання, а він поїхав до Відня просити політичного притулку. А що буде з цими п’ятьма кримінальними провадженнями, і що буде робити прокуратура по відношенню до Гужви?
— Згідно інформації, яку ми бачимо в ЗМІ, у нього немає запобіжного заходу на сьогодні, тобто він законно покинув територію України. Кримінальні провадження у зв’язку з цим закриватись не будуть. Вони будуть продовжуватись або зупинятись на час відсутності його на території України. Я думаю, якщо вже будуть передаватись справи до суду або необхідно буде викликати Гужву, то будуть контактувати з Австрією для того, щоб просити видати після прийняття Австрією рішення про надання або ненадання статусу біженця, політично вмотивовано в цьому випадку. Кримінальні провадження, я так думаю, будуть продовжуватись, однак трошки буде тяжче розслідувати їх в зв’язку з відсутністю особи. Тобто на допити не зможе з’являтись людина, на якісь спільні допити з іншими особами не зможе з’являтись. Це дещо ускладнює розслідування, проте вони не припиняться.
Читайте также: Виноградов: Гужву преследовали по политическим мотивам
С политической точки зрения ситуацию проанализировал политолог Петр Олещук.
Чому суд "забув" продовжити термін запобіжного заходу, а прокуратура забула подати на продовження?
— Повірити в те, що безпосередньо хтось міг в цій ситуації щось забути може лише той, хто вірить в Санта Клауса або казки. Для мене очевидно, що це все було невипадковим, тобто пану Гужві просто дуже сильно натякають, точніше, натякали, що, можливо, варто йому все ж таки залишити Україну і він, очевидно, до цього прислухався.
Хто міг натякати?
— Як на мене, все елементарно. Тобто, в першу чергу, в цьому зацікавлена ГПУ, яка останнім часом, м’яко кажучи, не демонструє ефективності в розслідуванні найбільш резонансних справ.
В чому саме зацікавлена прокуратура?
— Немає Гужви – немає проблеми. Завжди можна сказати: дивіться, у нас була вся доказова база, але він втік через відповідну халатність.
Ви кажете, що ГПУ потрібна ця справа, бо у них дуже низька результативність, але ж вони дають Гужві втекти.
— Я якраз мав на увазі, що, як на мене, ця можливість для Гужви втекти якраз свідчить про те, що, мабуть, в прокуратурі порахували, що довести її безпосередньо до логічного завершення вони з якихось причин не зможуть. І, очевидно, на тлі загальних справ, на кшталт справи Януковича, в якій вони обіцяли результат ще 24 серпня у вигляді вироку, але до цього часу не те що вироку не видно, але завершення цієї справи і є лише нескінченний виклик численних свідків, які нічого конкретного показати не можуть і єдине, що можуть вони в цій ситуації – це тиснути безпосередньо на адвокатів і вимагати. І мабуть, ще одна така справа їм не сильно потрібна, тим більше, ще раз кажу, безпосередньо вони самі називали справу Януковича процесом сторіччя, але довести до логічного завершення не можуть.
Депутат Ігор Мосійчук у своєму Facebook написав: "Коли держава не здатна карати колаборантів та шпигунів, цю функцію беруть на себе невідомі патріоти! Навіяно втечею Гужви та ліквідацією Бузини". Чи можна говорити, що ці слова можуть зіграти на руку Гужві у проханні ним політичного притулку?
— В принципі, було б логічно, якби він це все скріншотив, роздруковував і підшивав до своєї справи, аби потім це використав з метою обґрунтування свого допиту. Тобто було б дивно, якби він це не використовував. Чи справді це буде вагомим аргументом, я не знаю. Але, чесно кажучи, на місці пана Мосійчука я б подібних заяв не робив, тому що, очевидно, тепер він буде, якщо, не дай боже, з паном Гужвою щось трапиться, в числі основних підозрюваних.
Ранее председатель Национального союза журналистов Украины Сергей Томиленко отмечал, что НСЖУ по ситуации с Гужвой ждет ответа от президента.
Сам же Игорь Гужва в эфире радиостанции Голос Столицы заявлял, что дело против "Страна.ua" — начало системного давления на СМИ.
