РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В США готовятся к запуску программ по созданию двух новых видов ядерных боезарядов морского базирования. Об этом накануне журналистам рассказал руководитель Национального управления по ядерной безопасности Фрэнк Клотц. Он добавил, что его ведомство после окончания холодной войны никогда не осуществляло больше одной программы продления срока годности ядерных боеголовок единовременно. Но вот сейчас по его словам, "по сути реализуются сразу четыре такие программы".
Журналисты также попросили прокомментировать Клотца обнародованную ранее в СМИ версию проекта новой ядерной доктрины США. Но он отказался. В этой доктрине, по данным различных СМИ говорилось, что в ближайшее время США модифицируют уже существующие боеголовки, а затем создадут новейшую ядерную крылатую ракету морского базирования.
По поводу ядерной программы США в эфире радиостанции Голос Столицы высказался руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи є розуміння, чим саме нові боєзаряди будуть відрізнятись від вже існуючих боєголовок і що це змінює в розкладі ядерного паритету?
— Щодо того, чим вони будуть відрізнятись, наразі важко сказати, тому що все-таки більша частина стратегії наразі засекречена. Те, що потрапило в ЗМІ — це лише частина. Але на кінець січня Адміністрація президента і Дональд Трамп сам обіцяв, що він буде презентувати цю ядерну стратегію. Тому залишилось недовго. А взагалі, я думаю, що це, в першу чергу, сигнал РФ. Ви ж пам'ятаєте раніше заяви Путіна про те, що він не збирається виконувати умови договору про нерозповсюдження ядерної зброї, вони продовжать ядерні випробування і модернізацію того ядерного арсеналу, який є. От і США, і, до речі, їх найближчий союзник Велика Британія теж збільшила видатки на ракетну програму.
А те, що саме на морське базування здійснюється ставка, це свідчить про зміну підходів?
— Не можна сказати, що це, скажімо так, кардинально свідчить про зміну підходів, оскільки такі програми були і раніше. І, в принципі, якщо взяти той же британський ядерний арсенал, він весь на морському базуванні, він весь на підводних човнах. Тому такі підходи були і раніше, і, в принципі, якщо сказати про США, які завжди прагнули контролювати моря і океани світові, то вони цьому приділяли належну увагу, як і літакам-бомбардувальникам, що здатні нести ядерні боєголовки, так і кораблям, і підводним човнам. Просто наразі постало питання якраз, що стратегічно це потрібно модернізувати. І, наскільки мені відомо, там цей план передбачається аж на 30 років, тобто він має розтягнутись аж на такий тривалий проміжок часу.
Існує думка, що це сигнал США для Китаю?
- Про Китай тут, вибачте, смішно говорити, тому що при всій міцності, при всій потузі економічній, яку має Китай, то у військовому плані вони не мають того ядерного арсеналу, який би настільки загрожував США. Там переважно розробки радянських років із ядерної зброї, тому вони не становлять такої небезпеки і загрози, як може становити РФ саме в ядерному протистоянні.
Так і в Росії в ядерному сенсі ще радянські розробки.
— Китай на сьогодні, якщо подивитись, готовий співпрацювати з США. Це видно з того, що і Трамп зустрічався з Сі Дзінпінем двічі за минулий рік — спочатку в США, потім в Китаї і, в принципі, є налагоджений діалог. До речі, США і Китай досягли взагалі безпрецедентні за останні роки домовленості про обмін розвідданими, що стосується Північної Кореї, такого не було раніше. Тому це свідчить про те, що США і Китай вийшли на новий рівень відносин і, в принципі, я не думаю, що це сигнал саме Китаю. Це стосується виключно РФ, тому що по рівню ядерного потенціалу, ядерного озброєння це єдина держава, яка може конкурувати з США.
Такі дії не викличуть нові ядерні перегони в світі і не загрожує це підвищенню ризиків ядерної ескалації?
— Безумовно, викликають. Подивіться, не тільки на великих гравців — США, РФ, а зараз же питання Ірану, який хоче мати свою ядерну зброю, Північна Корея. Зараз іде мова про те, що Туреччина і Саудівська Аравія разом можуть щось розробляти. Тобто сунітський блок арабських держав також хоче мати свою ядерну зброю. На сьогодні, мені здається, що певною мірою ця ситуація відкотилась десь років 70 назад, коли якраз після Другої світової війни почалась активна гонка ядерних озброєнь.
Які ще країни, які зараз не перебувають в ядерному клубі, можуть отримати такі технології?
— Ви знаєте, якщо говорити, наприклад, про фінансовий рівень і технологічний, то, здавалося б, наприклад, та ж Північна Корея, далеко не багата держава, не могла б собі це дозволити. Іран, який не є дуже великою, економічно готовою державою. Пакистан ще в 1990-х роках створив ядерну зброю. Тобто на сьогодні світ стає настільки глобалізованим, що я не здивуюсь, якщо пройде, наприклад, п'ять-десять років і ця ядерна зброя може з'явитись і в якійсь африканській державі.
ПАР або в кого?
— Можливо, ПАР, можливо, в інших, можливо, в Єгипті. Тим більше, Єгипет на сьогодні багато в чому співпрацює по військовим програмам із США, і з РФ і виключати цього також не можна.
Читайте также: Киев – Вашингтон: переходим на язык ультиматумов?
Ранее директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко заявлял, что Япония и Южная Корея могут быстро стать ядерными державами.
Кроме того, директор Центра ближневосточных исследований Игорь Семиволос считает, что ЕС не поддержит идею Трампа разорвать ядерную сделку с Ираном.
