РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Поступления в бюджет от военного сбора в прошлом году составили 15 млрд гривен, что на треть больше чем в 2016 году, и почти в половину больше, чем в 2015-м. Такие данные сообщили в ГФС. Больше всего военного сбора уплатили киевские налогоплательщики. Немного меньше — жители Днепропетровской, Харьковской и Львовской областей.
Насколько 15 млрд гривен – большая сумма для Вооруженных сил Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал военный эксперт Института евроатлантического сотрудничества Игорь Козий.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що на ці гроші було придбано для армії?
— Це дійсно цікаве питання і завжди треба розбиратися, я погоджуюсь з цим, до кінця. Але не забувайте, коли воно йде в загальний бюджет, то ми з вами не можемо чітко сказати, що воно пішло на закупівлю танка, чи ремонт обладнання, чи на харчування і зарплати. Тому, щоб можна було чітко зрозуміти, треба трошки змінювати за певними стандартами НАТО підходи до фінансування. І саме основне, це демократичний контроль, який необхідно вживати з метою контролю витрати коштів. Що на сьогоднішній день, на жаль, ми не можемо чітко сказати, тому що більшість статей або закриті, є тільки загальна інформація. Чи вийде «Біла книга» 2017 року від Міноборони на цей рік, ми не знаємо. Я вже не кажу про інші військові інститути — Нацгвардію і розвідувальні органи. Зрозумійте правильно: сьогодні платник податків платить податки, а як вони витрачаються, ми з вами можемо тільки здогадуватися. Оце є проблема.
Читайте также: Коррупция в Минобороны. Главные подозреваемые уже сбежали — Вакаров
Коли питаєш нардепів чи представників уряду, вони завжди посилаються на державну таємницю, на те, що в країні триває конфлікт, і відкривати такі дані неможливо. Чому в США це є можливим?
— Знову кажу, це класне питання. І фактично треба радіти, що врешті-решт ЗМІ починають ставити це питання. Знову ж таки, тому що недосконала чи відсутня структура цивільного демократичного контролю. От лише уявіть собі, що на посаду заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції ми призначаємо військову людину, замість попередника, який був дипломатом. Це саме по собі вже каже про щось не те. Не ті підходи. Я вже не кажу про прозорість, я вже не кажу про міністра оборони, я вже не кажу про те, що Верховна Рада своїм комітетом не має впливу ні на формування оборонного бюджету, ні на контроль за тими питаннями, які перевищують певні суми, ані за присвоєнням військових звань. Тобто мається на увазі вищого рівня, коли фактично вищий посадовець, від нього залежить, чи буде щось в державі зроблено антидемократично, чи не буде. Оце і є проблемне питання так званого цивільного демократичного контролю. Ви ж подивіться, наприклад, повноваження комітету в парламенті чи Конгресі США. Вони аж до того, що затверджують заступників міністра оборони, я вже не кажу окремих посадовців, які знаходяться на більш серйозних, потужних посадах. Після того, як вони розглядаються, кандидати, вони вже пропонують щось для затвердження на ту чи іншу посаду. Такого на сьогодні в Україні немає просто. Сьогодні це йде або кланово, або за певними гілками, напрямками влади. Як приклад, те, що у нас відсутнє серйозне оборонне планування. Воно відсутнє. Чому? Є постанова Кабміну про прогнозні показники оборонного планування. Ви подивіться, що документ як 2010 році підписав Микола Азаров, прем'єр-міністр України колишній, який зараз в бігах в Росії, так його більше ніхто не розглядав. На цей рік відповідно до цього документу Міноборони повинно було отримати приблизно 24-26 мільярдів. Отримало 54 мільярди. Коли Кабмін не знає, що він робить однією рукою, чи іншою, у нас виникає питання того, що є дійсно запитання до бюджетних ресурсів, які збирає народ на утримання чиновників, на утримання ЗСУ, на утримання всього того, що повинно слугувати задля народу України.
Наскільки все це прозоро відбувається?
— Наприклад, в комітеті з питань безпеки та оборони зараз розглядаються два законопроекти стосовно процедури виробництва озброєння, і фактично це озброєння або продається, або через певні процедури закупляється ЗСУ. Я був приємно здивований, коли у нас від виробництва до остаточної реалізації, тобто продажу озброєння, проходить п'ять років. Зараз проектом пропонується 90 днів для продажу озброєння за кордон. Зрозумійте правильно. Поки ми не почнемо його поставляти в ЗСУ, у нас ніхто не буде його закупляти. За все існування ЗСУ, скажіть мені, скільки Ан-72 було закуплено? Чи Ан-70? Планувалося два. Наскільки я знаю, жодного. Скільки було закуплені бойових танків, які виробляються у нас? Якщо для підрахунку мені вистачить пальців рук, то я абсолютно не здивуюсь. Тобто зрозумійте правильно, систему треба однозначно змінювати. І Ви сказали ключову фразу, те що вони кажуть, що армія забезпечена всім необхідним. Скажіть мені, а що таке необхідне? Доки гинуть хлопці. От що таке необхідне, яким забезпечена вся армія наша, поки гинуть військовослужбовці, поки вони в окремих випадках знаходяться в злиднях… Кабмін створив чергову загрозу для України, якщо ми почитаємо закон про основи нацбезпеки, статтю 7, своїми певними недолугими діями. Тобто тут ясно, що система повинна модернізовуватися, як і повинні модернізовуватися ЗСУ, як і повинні змінюватися і вже почався процес зміни державних закупівель. Однозначно, реформи потрібні. І треба було їх проводити, не планувати на 2020 рік, коли ще невідомо, хто прийде до влади. А їх треба було робити зараз. І вже зволікати з цим питанням, на мій погляд, це просто вже є злочинна недбалість.
Экономический эксперт Максим Праздников в эфире «ГС» отметил, что уплаченный украинцами военный сбор растворяется в бюджете. По его словам, поскольку конфликт на Донбассе вряд ли будет урегулирован в ближайшее время, правительство не пойдет на отмену военного сбора.
