РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Хорошее дело открыло новое поле для спекуляций. Вступили в силу изменения в Закон Украины "О предупреждении насилия в семье". Таким образом украинское законодательство адаптировали к европейским стандартам.
Среди прочего, появились новые меры и защитные инструменты, а именно: срочное ограничительное и запретительное предписания в отношении обидчика. Последнее выносится полицейскими в случае непосредственной угрозы жизни или здоровью потерпевшего или потерпевшей.
Юристы отмечают, что этим документом обидчика могут заставить покинуть дом, в котором он жил со своей жертвой. Запретить не только там жить, но даже переступать порог дома, а также контактировать с потерпевшим.
Подробнее о рисках, которые появились в результате этих новаций в законодательстве, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал адвокат Иван Либерман.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що це за нові норми стосовно насилля в сімї?
— У нас збільшується кримінальна відповідальність до п’яти років позбавлення волі, також є обмеження волі. У нас буде заборонено згідно КК приходити, знаходитись поруч або знаходитись в одному помешканні із потерпілою стороною. Інші також є обмеження щодо доступу речей, обмежень тих людей, права яких було порушено. Плюс до того, у нас буде ще ряд перехідних положень, де будуть додаткові санкції до кривдників.
Ці правила можуть призвести до порушення прав осіб на володіння, розпорядження майном, як про це говорять експерти?
— Так, може бути. Візьмемо саму таку просту ситуацію. Насправді кривдник є власником помешкання. Він співмешкає з людиною, яку він скривдив. Він є власником. Його до десяти діб можуть, відповідно, наприклад, правоохоронці затримати. Тепер уявімо собі, що власник помешкання, а в нього фактично в гостях знаходиться людина, яка, скажімо, в цивільному шлюбі перебуває, тобто на «птічьїх правах», по-простому, і ця ж людина, яка написала скаргу або заяву про вчинення відносно неї неправомірних дій, вона, в принципі, залишається, по суті, користуватись цим помешканням, а власник цього помешкання, йому на законодавчому рівні забороняють фактично мати доступ до тіла цієї жертви, до дітей, до її речей, предметів. З одного боку, це зрозуміло, це законно, правильно, а, з іншого боку, куди йти власнику помешкання, який володіє квартирою, будинком і т.д., куди йому йти, тим більше, що якщо в нього, наприклад, є квартира, але в нього немає коштів на зйомне житло. Якщо він не виконує рішення суду, то він наближається у своє помешкання, де в нього в цивільному шлюбі є людина, яку він, скажімо, принизив, підняв руку і т.д., застосував насилля, він в своє помешкання має заходити право? Має. Але він не має права наближатись ближче до жертви, то виникає питання: це конфлікт інтересів, причому конфлікт конституційних прав, як одних, так і інших.
Читайте также: …пока смерть не разлучит. О жертвах семейного насилия
Великі є питання з цього приводу. Моя думка дуже проста. Мені здається, тут можновладці трошки застосовують декларативну більше форму, ніж форму, по суті, змінютьти ці принципи. Декларативно – це показати всьому світу, Європі, що дивіться, які ми, ми сповідуємо принципи верховенства права, не допускаємо домашнього насилля і т.д., але норм, які б забезпечували права самого кривдника, його права на користування, володіння цим помешканням, його ж помешканням і т.д., тут не враховано. Цей закон просто не доопрацьований.
За законом необхідно доводити факт насилля в родині. Наскільки його легко чи важко сфабрикувати?
— Це складне питання. Кримінальне провадження щодо насильства розслідуються місяцями, як мінімум, два місяці, як максимум, шість місяців і це тільки в період досудового слідства. Потім ще суди, які можуть тягнутись також місяцями, а то і роками. Весь цей час людина, навіть кривдник або потенційний кривдник, якого суд ще не визнав кривдником, в принципі, також позбавляється нормального права бути в своєму помешканні, тому що там же є запобіжні заходи доступу до жертви. Я ж кажу: закон не доопрацьований, точно можуть бути порушені конституційні права людини не тільки на вільний доступ, володіння своїм приватним житлом, помешканням, а й, виходить, що людині можуть вміняти в вину те, що законом, тобто рішенням суду ще не встановлено точно, тобто рішення суду не набрало законної сили, тільки розглядається. Дуже багато питань, справді.
На якій підставі термінові заборонні приписи можуть вноситись?
— Два види приписів є. Поліція може виносити приписи на 10 днів, і суд може виносити приписи також. Так ось, з цього приводу зараз навіть самі судді, коли збираються навіть на відповідних нарадах, вони зараз обговорюють, як взагалі це застосовувати, при тому всьому, щоб не порушити і конституційні, і не конституційні, тобто інші права людини. Виходить, такими законодавчими декларативними формами, які є сьогодні суддів, самих суддів заганяють просто в кут, і зрозуміло, що вони якось вийдуть з цього положення, але як точно, ми ще не знаємо. Одна справа показати всім, що які ми хороші, ми за права дітей, жінок, тому що жінки — здебільшого це ті, хто голосують на виборах, а, з іншого боку, як, справді, тепер суддям виходити з цих положень. Непрості запитання. У нас зараз перехідні положення по цьому законодавству. Тому допоки у нас не буде самої реальної практики, як це застосовується реально в житті, як це оскаржується у вищих інстанціях, ми не можемо точно сказати. Принаймні, вам сьогодні компетентно і чітко однозначно 100% ніхто не зможе надати таку вичерпну відповідь.
Напомним, ранее юрист Олег Простибоженко заявил, что эффективным рычагом борьбы с насилием в школе может стать выплата родителями агрессивного школьника ущерба пострадавшим.
