РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Финансирование государственного оборонного заказа в 2018 году увеличено на 37% и превысило 21 миллиард гривен. Об этом заявил президент Петр Порошенко на заседании Совета национальной безопасности и обороны. Гособоронзаказ также предусматривает увеличение средств радиоэлектронной борьбы в три раза, противотанкового вооружения в четыре раза, и рост обеспечения антиснайперскими комплексами в десять раз. При этом речь идет как об украинских, так и иностранных образцах.
Также на Совете нацбезопасности и обороны было отмечено, что количество беспилотников у нас увеличено в 4,5 раза. Стоит добавить, что по результатам выполнения гособоронзаказа в 2017 году для нашей армии поставлено почти 2,5 тысячи образцов вооружения, военной техники, специальных изделий и более 27 тысяч ракет и боеприпасов.
Читайте также: Давос: будут ли "давить" Порошенко? Опрос экспертов
Эти цифры проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки ріст фінансування державного оборонного замовлення на 37% принциповий?
— Дійсно, в принципі, це зростання істотне, порівняно з минулими роками. Але все одно ця цифра тримається десь близько 20% видатків оборонного бюджету. Тобто насправді це не так багато, якщо порівнювати з арміями країн НАТО, де такі цифри складають 40 і 50%. А щодо контролю, то тут є величезні проблеми, оскільки, дійсно, все оборонне замовлення практично йде під грифом "цілком таємно" і воно розподіляється між підприємствами "Укроборонпрому", яких є понад сто. Також воно розподіляється, наскільки можна зрозуміти, між підприємствами, які фактично перебувають в орбіті діючого президента Петра Порошенка. Це, наприклад, завод "Кузня на Рибальському", це і корпорація "Богдан". Тому, в принципі, особливого контролю за цим немає. Взагалі, якщо говорити про "Укроборонпром", то в свій час його Янукович створював для того, щоб була чітка вертикаль контролю за всією оборонною галуззю України, яка зосереджувалася і замикалася на президентові. Були сподівання, що ця вертикаль буде поламана, що буде створена належна наглядова рада, що буде запроваджений цивільний контроль — це те, що передбачено, в принципі, в нас в реформуванні відповідно до стандартів НАТО. Але, на жаль, цього на сьогодні не зроблено. І я хочу сказати, що деякі документи не надавалися навіть народним депутатам із профільного комітету з питань нацбезпеки і оборони. Тобто навіть депутати, які мають найвищий допуск до державної таємниці, не мали допуску і доступу до певних документів, пов'язаних із діяльністю "Укроборонпрому". НАБУ в свій час проводили певні перевірки. І СБУ тоді відкривало кримінальні провадження і говорило про те, що працівники НАБУ порушують державну таємницю, розголошуючи певну інформацію. Тобто якщо тільки ти зачіпаєш тему озброєння, тему контролю за видатками на оборонний сектор, в тебе починаються ті чи інші проблеми, або ти просто не отримуєш жодної інформації.
В США майже всі подібні закупівлі державні, в тому числі військові, є відкритими. Що нам заважає таку систему запровадити?
— В принципі, нам нічого не заважає. Але ви розумієте, що в США навіть та частина невеличка, там близько 3-5% в них є закритих видатків, жорстко контролюються Сенатом. І сенатський комітет відповідно буде тримати все під контролем, навіть якщо це йде під грифом "таємно". В нас депутати, на жаль, таких повноважень не мають. В нас заважає це запровадити, мені здається, бажання багатьох політиків з вищого ешелону влади просто заробляти гроші на цій темі і примножувати свої статки. Ось що заважає. Хоча ми обіцяємо НАТО, крім того, ми вводимо в українські нормативно-правові документи те, що ми маємо запровадити цивільний демократичний контроль над органами безпеки і збройних сил. Але я хочу сказати, що ми ще дуже далекі від стандартів країн НАТО в цій сфері. Нам ще далеко до демократичного контролю. Тому що якщо депутати не можуть отримати повної інформації, то що говорити про громадський сектор, який фактично не має жодного доступу до цього.
Якщо корупційні явища мають місце, то хто знімає головні дивіденди з цього в "Укроборонпромі"?
— Судячи з тих людей, які працювали в "Укроборонпромі", судячи з того, що фактично партнер президента України Олег Гладковський є заступником секретаря РНБО, який до цього працював в корпорації "Богдан", судячи з того, наприклад, що не так давно і "Богдан" продав евакуаційні броньовані автомобілі українській армії, якщо робити висновки про те, що Роман Романов, який з 2014 року був в керівництві "Укроборонпрому", крім того, він був головою виборчого штабу БПП і головою виборчого штату діючого президента в Херсонській області, то можна зробити висновки, хто контролює. Що це контролюється президентом України. І крім того, ви ж дивіться, що мала би працювати наглядова рада в "Укроборонпромі", яка, в принципі, на сьогодні не працює, оскільки там немає кворуму. Там з п’яти членів, здається, на сьогодні лише є лише. Тобто все робиться для того, щоб ця чітка вертикаль була замкнена на Банкову, і таким чином працювала.
Зараз дуже багато говорять про те, що Україна незабаром може отримати "Джевеліни" від США. Наскільки це дійсно важливо для України, бо дуже багато було зауважень, що ми можемо через наше оборонне замовлення на українських заводах замовити фактично аналогічне озброєння?
— Стверджувати на 100%, що ми можемо замовити на українських заводах, надзвичайно складно. Бо про це знає тільки обмежена кількість людей: хто отримує, як отримує тощо. От, наприклад, ще з 2015 року обіцяють "Південмашу" в Дніпрі оборонне замовлення. Судячи з фінансового і економічного стану цього стратегічного підприємства, я б не сказав, що воно процвітає, що воно отримує велике оборонне замовлення тощо. А щодо "Джевелінів" — це важливий політичний дійсно крок, оскільки питання надання летальної зброї для України фактично розморожене. Те негласне ембарго, яке було запроваджене адміністрацією Обами, знято. І це дуже важливий процес. На сьогодні дуже важливо Україні показати себе дійсно ефективним дієвим партнером в цій сфері. Тобто я маю на увазі, прийняти комплекси, навчити персонал, забезпечити схоронність, що дуже важливо, цих комплексів. І дуже мені б особисто хотілося, щоб комплекси взагалі, не тільки "Джевеліни", а і новітнє озброєння, яке виробляється в Україні, надходило на першу лінію оборони, на лінії АТО, на лінії фронту. Бо дуже часто виходить, що в нас ведуть розмови і демонструють на парадах якусь техніку, яку на першій лінії ніхто і не бачив ніколи.
Ранее заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Юрий Грымчак заявлял, что закон о реинтеграции Донбасса поможет Украине получить летальное оружие от США.
А военный эксперт Сергей Ковтун в свою очередь отметил, что мотивы получения летального оружие политические, а не военные.
