наверх
29.03.202407:27
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Эксперт о применении английского права в приватизации

Новая волна приватизации в Украине (168)

(обновлено: )354
Вице-президент Украинской академии корпоративного управления Андрей Бойцун считает, что новый закон будет способствовать сокращению длительности самого процесса приватизации.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Депутаты Верховной Рады Украины приняли новый закон о приватизации, который входит в пакет требований Международного валютного фонда. Так, документ делит объекты госимущества на большие (с активами более 250 млн гривен) и малые. Первые можно продавать с привлечением профессиональных советников, а вторые — на электронных площадках, таких как «Prozorro. Продажи».

Также закон сокращает сроки подготовки к продаже с нынешних 9-12 месяцев до 4-5 месяцев. Еще закон запрещает участие в приватизации покупателям из России. 

Подробнее о принятом законе и сможет ли привлечь инвесторов в Украину, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал член Стратегической группы советников по поддержке реформ, вице-президент Украинской академии корпоративного управления Андрей Бойцун.

(текст публикуется на языке оригинала)

Як ви оцінюєте цей документ? Які ви можете назвати плюси й мінуси цього документу?

— Мені здається, що Ви основні його плюси вже назвали. Я їх конкретизую. Він вносить велику ясність у процес приватизації, тобто на сьогоднішній день у нас є дуже погано зрозуміла класифікація на групи, дуже складні процедури, дуже тривалі процедури приватизації. Він ділить, як ви вже сказали, підприємства на великі та малі, а також він каже: якщо це підприємство велике, то приватизація відбувається через залучення інвестиційного радника і далі конкурс. Якщо це підприємство мале, то тут головним критерієм є ціна, відповідно, прозорий продаж через електронний аукціон. Також він усуває деякі адміністративні процедури, зменшує за рахунок цього тривалість процесу приватизації. Наприклад, усуває необхідність оцінки у більшості випадків. Також закон передбачає можливість міжнародного арбітражу та  можливість застосування англійського права. Це дуже важлива новація для багатьох іноземних інвесторів, які були б претендентами у приватизації саме великих підприємств.

Тобто, тепер спрощений підхід для приватизації цих підприємств і для іноземців? 

— Насправді немає дискримінації на українців чи іноземців. Є просто можливість застосовувати англійське право, а актуальним це питання є для іноземних інвесторів. Дуже часто такі інвестори, не лише в Україні, і є основними претендентами на покупку якихось важливих великих підприємств.

Чи закладений у цьому законопроекті якийсь механізм, що дозволяє визначити кінцевого бенефіціара, щоб убезпечити себе від купівлі якихось підприємств, представниками країни-агресора?

— Так, цей механізм передбачений. В основному пропонується, щоб це визначення відбувалося через походження коштів. Банки роблять ці перевірки, і визначення бенефіціара, за наявності бажання, — це абсолютно можлива задача. Окрім всього іншого, відповідальність за подання інформації при участі в приватизації несе покупець. Тобто якщо покупець, грубо кажучи, нам збрехав, а потім встановилося, що він збрехав, то ми теж відповідно можемо визнати, що ця угода є порушеною.

Смотрите также: На пороге большой приватизации. Бортник о ситуации в ФГИ

Від майбутньої приватизації хочуть виручити 21,3 мільярда гривень. І ці цифри вже закладені в бюджет-2018. Усього 3500 підприємств. Чи вдасться таку суму отримати від приватизації протягом року?

— Дійсно, на рівні центральної влади держава володіє 3500 підприємств, але не усі з них можна приватизувати. Тому кількість кандидатів до приватизації є меншою, і сума, яку планується виручити, є меншою. Але головна проблема минулих років була не в тому, що було мало кандидатів на приватизацію, чи вони дешево продавалися, а в тому, що фактично приватизація не відбувалася як така. І в даному випадку розрахунок якраз на те, щоб цей процес зрушити з місця, а за рахунок цього будуть відповідно і надходження.

Один з параграфів каже, що до січня 2021 року покупці об'єктів приватизації мають право затребувати заключити всі правові стосунки або угоди в рамках права Англії та Уельсу. Чому саме до 2021 року?

— Тому що зауваження, яке було з боку президента, полягало в тому, що Україна розбудовує власну судову систему. Пропозиція включити право іноземної держави в даному випадку виникла через те, що іноземні інвестори здебільшого не довіряють українській системі правосуддя. Оскільки концепція реформи системи правосуддя запланована саме до цього моменту приблизно, то ця дата й була зазначена в законі про приватизацію.

Якщо говорити про стратегічні об'єкти, які не підлягають приватизації, які тут є визначення? Тут є якісь списки, категорії? 

— Закон, який прийнято ВРУ, стосується процесу приватизації. Він дає відповідь на запитання, як приватизувати. Він не дає по суті нової відповіді на питання, що приватизувати. Є окремий закон, в якому встановлено перелік підприємств і написано: вони заборонені до приватизації. Законодавча логіка в даному випадку полягає в тому, що давайте ми спочатку покажемо, що нові процедури приватизації реально працюють, у нас же є підприємства, дозволені до приватизації. А коли ми покажемо, що вони працюють, ми тоді прийдемо до ВРУ і запропонуємо зменшити перелік підприємств, які заборонені до приватизації. І особисто я би пропонував якраз більш серйозні підприємства, які на сьогоднішній день знаходяться у переліку. У нас, насправді, державної власності дуже багато. І підприємств, які є потенційними кандидатам на приватизацію, теж дуже багато. Серед них —  великі. 

Наприклад?

— Наприклад, грубо кажучи, у нас заборонено до приватизації підприємство «Артемсіль». Просто для прикладу. Я не бачу сенсу в тому, що держава займається виробництвом солі. Це не роль держави, виробляти сіль. Не є роллю держави розводити коней, але «Конярство України» це підприємство, яке знаходиться у державній власності. І таких прикладів безліч. Крім того, якщо б ми дійсно пішли тим шляхом, яким пішли цивілізовані і розвинені країни, ми б дійшли висновку, що нема сенсу, наприклад, володіти державі пасажирськими перевезеннями на залізниці. Та і вантажними. Це речі, які можуть робитися приватними власниками. 

Напомним, доктор экономических наук, директор Института экономической безопасности Александр Рябченко высказал мнение, что сейчас не время приватизировать предприятия, прибыльные для государства.

А профессор, доктор экономических наук Сергей Якубовский считает, что приватизации в Украине зеленый свет дают только олигархи.

Самое читаемое
    Темы дня