РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Верховная Рада приняла закон о реинтеграции Донбасса. "За" проголосовали 280 народных депутатов. При обсуждении шла дискуссия об упоминании Крыма и Севастополя в названии законопроекта, однако такая инициатива не набрала достаточной поддержки.
Документ официально определяет временно оккупированными территориями Донецкой и Луганской области такие, где вооруженные формирования и оккупационная администрация установили контроль (а это суша, воды, недра и воздух). Начало и завершение мероприятий по обеспечению нацбезопасности и отражения агрессии России определяется решениями президента.
Инфографика. Закон о реинтеграции Донбасса: ключевые пункты
Также на Россию возлагается ответственность за моральный и материальный ущерб, причиненный Украине, органам государственной власти и местного самоуправления, как и обязательства обеспечить защиту гражданского населения.
Принятые положения закона в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Алексей Якубин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Більшість політичних експертів ще напередодні схилялися до того, що нардепи провалять голосування за цей законопроект. Чому прогнози провалилися?
— Насправді я теж був серед тих експертів, які підтримували ідею, що все ж таки ВР вистачить здорового глузду не приймати цей законопроект. Тим паче, що з тих положень, які ми знали з цього законопроекту, дуже багато у наших міжнародних партнерів, які займаються безпосередньо роботою по розблокуванню мінського процесу, критикували ці положення як такі, що ускладнюють мінський процес. І в тому числі, наприклад, в форматі роботи навіть того ж Волкера і Суркова. Але те, що ВР проголосувала, знову-таки, я думаю, що багато що пов'язано з тим, що за оці три дні, коли ВР почала розглядати цей законопроект, певні положення паралельно були або змінені, або пом'якшені в тих формулюваннях, які ми побачимо остаточно. Тобто я не виключаю, що за цей час, коли ВР голосувала і провалювала різні поправки, паралельно точилися перемовини з, в тому числі, нашими міжнародними — і західними нашими партнерами щодо цього законопроекту. І плюс знову-таки, ще є час після голосування ВР до підписання президентом.
Ми пам'ятаємо, що ВР проголосувала за цей законопроект з техніко-юридичними правками. Що це значить? Це означає, що після голосування можливі певні зміни формулювань того, що депутати говорили в залі. Знову-таки, за великим рахунком виходить зараз депутати голосували за такого своєрідного, знаєте, кота в мішку голосували. Тобто депутати до кінця, голосуючи сьогодні, вони не знають, який буде кінцевий варіант цього законопроекту. Тому що ще будуть зроблені техніко-юридичні правки в сам текст. Тому, я думаю, що найбільш такі проблемні аспекти, наприклад, пов'язані з розривом дипломатичних відносин тощо, всі ці речі були до того зняті. Але якщо говорити реально, чи є цей проголосований наразі законопроект законом про реінтеграцію, насправді, він не є законом про реінтеграцію.
Знову-таки, чому влада вирішила його прийняти? Я так розумію, що просто-напросто наразі влада сама себе поставила, особливо БПП, Банкова поставила на такий своєрідний шпагат. Тобто, з одного боку, влада не хотіла розглядати закон про антикорупційний суд і намагалася після нищівної критики Заходу, максимально відтягнути дату початку розгляду закону про антикорупційний суд. А цей закон, виходить, став таким способом переключення нашої уваги на ці норми, з одного боку. З іншого боку, влада також заплуталася в тих нормах і в проголошених деклараціях щодо цього закону. Тобто влада так багато говорила, що цей закон потрібно прийняти, без нього в подальшому не можна вибудувати нову політику, що влада просто вже сама себе змусила йти до того, щоб прийняти хоч щось в межах цього законопроекту. І відповідно, які він вирішує питання? Глобально насправді цей законопроект ускладнює ситуацію з виконанням мінських домовленостей.
До того ж зараз достовірно не відомо, чи є згадка про мінські угоди в законі, чи немає.
— Я про це і кажу. Тобто зараз виходить, що проголосаовний кіт в мішку. Тобто ми побачимо лише в остаточному варіанті, чи є ця згадка, чи немає. Чи, можливо, вона закамуфльована під дуже умовною назвою посилання, що ми вирішуємо питання Донбасу в контексті міжнародних домовленостей. Тому що там є, була спроба теж таке формулювання додати, щоб безпосередньо не згадувати про мінські домовленості.
Коли цей документ має бути поданим на підпис президенту?
— Він має бути поданий насправді найчоближчими тижнями. Але в нас є така практика у президента, коли президент в принципі не готовий або з якихось міркувань може затримувати підписання документа. Тобто взагалі на декілька місяців. Тобто в нас були випадки, є окремі законопроекти, які ВР вже прийняла, але президент їх, незважаючи на свій конституційний обов'язок, не підписував.
Тут питання в тому, якими статтями будуть гратися, якщо буде відкладатися АП?
— Я про це кажу, що ВР проголосувала за нього в контексті техніко-юридичних правок. Якими статтями будуть гратися? Очевидно, що будуть гратися статтею, яка дозволяє президенту збільшити свої повноваження в контексті, як президент, як головнокомандувач, в тому числі щодо введення військового стану. Тому що ця норма насправді суперечить чинній Конституції України, де чітко прописано механізм того, яким чином вводиться військовий стан. Тобто для цього потрібно рішення ВР. Без цього згідно чинній Конституції президент не може просто взяти і просто з власної волі оголосити введення військового стану. Я думаю, що навколо цієї норми будуть гратися. Будуть гратися навколо норм згадок РФ і окупованих територій. Тобто, наскільки я розумію, були спроби просто залишити поняття окупованих територій без згадки РФ. Я думаю, що навколо цього також можлива певна гра.
Читайте также: Читайте также: День Ч. Закон о реинтеграции Донбасса: последний шанс депутатов
Знову-таки будуть гратися навколо тепер питання АТО, тому що, наскільки я розумію, президенту було дуже важливо за допомогою цього законопроекту сказати: от бачите, ми прийняли цей законопроект, я обіцяв перед виборами закінчити АТО, оцей законопроект дозволяє це переформулювати у вигляд військової кампанії або кампанії по обороні, тобто я АТО закінчив. Тобто президент буде це використовувати з точки зору такого власного піару. Знову-таки, по голосуванню в залі ВР ми бачили, що деякі депутатські групи навіть змінювали свою думку або, незважаючи на те, що вони навіть не були ознайомлені з законопроектом. До речі, єдина фракція, яка чітко не голосувала, це був Опозиційний блок. А от, наприклад, "Батьківщина" і "Самопоміч" змінили дещо свою думку. Тому що до цього "Самопоміч" говорила, що вона не буде голосувати за цей законопроект, але зрештою вони дали за нього голоси. При тому, що вони навіть не ознайомилися з кінцевим варіантом, коли навіть Березюк в залі наполягав: дайте нам кінцевий варіант, тому що ми не знаємо, за що ми голосуємо. Їм не дали його. Але вони проголосували. Те саме стосується "Батьківщини". Тобто внесена була її одна поправка, депутата Рябчина, вона нібито пройшла, і зрештою "Батьківщина" проголосувала за цей законопроект. РПЛ і до цього говорила, що вони готові за це голосувати.
Але знову-таки сам факт, чому владі було дуже потрібно, щоб хоча б частина, більше фракцій, ніж ті, які входять формально в коаліцію, проголосували? Тому що тепер влада буде намагатися нашим західним партнерам говорити, що бачите, от нас тут є ціла група фракцій, яка готова підтримувати такі формулювання. Тобто спроба легітимізувати певні рішення. З точки зору мінського процесу тут є ще одна дуже небезпечна річ у цьому законопроекті, побачимо, що буде в кінцевому варіанті. Поняття окупаційних адміністрацій щодо самопроголошених ЛНР і ДНР означає, що тепер Київ з ними може безпосередньо не проводити перемовини. А ми пам'ятаємо, що якраз мінські домовленості стосувалися того, що Київ якраз із самопроголошеними ЛНР і ДНР за допомогою мінської контактної групи при участі Франції в контексті "нормандської четвірки", за участі Франції, Німеччини і Росії, веде перемовини з представниками самопроголошених ЛНР і ДНР. Виходить, що за допомогою цього законопроекту ця норма нівелюється. Тому що якщо це окупаційні адміністрації, відтак виникає питання, що Київ не може з ними вести перемовини. Тобто він має вести перемовини з тим, хто є суб'єктом в даному випадку ініціатором окупації.
Напомним, по мнению политического эксперта Андрея Золотарева, от приятия закона о реинтеграции Донбасса выиграют только трое. Также он считает, что законопроект наделяет Петра Порошенко дополнительными полномочиями, и то, как он ими распорядится, вызывает опасения.
