РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Первая пленарная неделя Верховной Рады в этом году стартует во вторник, 16 января. И уже в первый день депутаты планируют рассмотреть во втором чтении законопроект о реинтеграции Донбасса. Также, в планах нардепов, включить в повестку дня закон об Антикоррупционном суде. Об этом говорится в расписании заседаний парламента на 16-19 января, опубликованном на сайте Верховной Рады.
Стоит напомнить, что депутаты должны были рассмотреть законопроект о реинтеграции Донбасса на последней пленарной неделе прошлого года, однако планы изменились.
Как изменился законопроект о реинтеграции Донбасса, рассказал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому депутати так і не розглянули законопроект про реінтеграцію Донбасу наприкінці минулого року?
— Тому що в результаті його доопрацювання він наповнений сьогодні конфліктними, контроверсійними нормами, які не влаштовують весь парламент, навіть ті фракції більшості і фракції коаліції, які його ініціювали. Нагадаю, що законопроект вносився на розгляд парламенту в пакеті із законопроектом про продовження дії Мінських угод. Те рішення прийнято, Мінські угоди на рік продовжені, а цей законопроект, який має багато радикальних положень, був частиною домовленостей між більш радикальною частиною депутатів і тими, хто бажав продовжити Мінські угоди. А сьогодні в цьому законопроекті є дуже багато жорстких положень. Наприклад, говорять про те, що в ньому буде положення про розірвання дипломатичних стосунків з Росією, введення додаткових обмежень на торгівлю, взаємодію з Росією, будуть жорсткіші положення, які дозволяють президенту використовувати Збройні сили України. Тобто цей законопроект в результаті перетворився в політичний кодекс по Донбасу, і не всі ці положення підтримуються навіть на Банковій і президентом. Адже те ж саме розірвання дипломатичних стосунків з Росією може докорінно погіршити становище України в нормандській четвірці, в мінській переговорній групі.
Ці скандальні положення, які не влаштовують всіх, так і залишилися. Що це означає?
— Навіть, якщо комітет їх залишив, то я переконаний, що депутати вимагатимуть голосування цих скандальних положень з голосу. І, розумієте, парламент потрапляє в такий політичний капкан, тому що, проголосувавши за них, потрапиш під критику західних партнерів, які ведуть свою гру і вимагають мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Не проголосувавши, потрапиш під критику патріотичної, націоналістичної частини суспільства, яка буде звинувачувати їх в роботі на Москву. І тому до цього часу цей законопроект не розглядався і відтерміновувався постійно. І нинішній можливий його розгляд я пов'язую з іншим питанням, про яке ви говорили, з антикорупційним судом. Тому що винесення на перше місце розгляду законопроекту про реінтеграцію, насправді про дезінтеграцію Донбасу може стати бар'єром для розгляду ще більш важливого питання про антикорупційний суд.
Питання про антикорупційний суд також збираються розглядати наступного тижня?
— Так-так, цього тижня, при чому я нагадаю, що це останній парламентський тиждень в цій парламентській сесії, і наступного разу парламент працюватиме вже в лютому. І питання антикорупційного суду сьогодні вимагають розглянути наші західні партнери — ЄС, США, навіть МВФ. Дуже серйозна боротьба іде навколо того, яким має бути цей антикорупційний суд, президент вніс свій законопроект, є ще чотири альтернативних. Якщо корелюватися з президентським законопроектом, то антикорупційний суд вже фактично запрацює аж після виборів. Західні партнери і частина українського суспільства вимагають більш швидшого його запровадження, то йде дуже складна боротьба навколо інституції, яка може стати ключовою в боротьбі з корупцією в Україні, яка може вчиняти дуже серйозний вплив на українські політичні і економічні еліти.
Депутати затягуватимуть час чи максимально швидко намагатимуться ухвалити такі потрібні Україні закони?
— З мого, більш ніж десятилітнього парламентського досвіду, січневі засідання завжди не дуже численні, не всі депутати ще повертаються, і тому на січневих засіданнях дуже складно приймати рішення і дуже складно формувати продуктивні голосування. Думаю, все ж таки шанси на схвалення законопроекту про антикорупційний суд в першому читанні, для подальшого розгляду, вони є. Про реінтеграцію Донбасу — думаю, шанси досить малі, політикам буде складно між собою домовитись.
Кажуть, що до другого читання законопроекту про Донбас підготували понад 700 правок, це так?
— Так, дійсно. Невеликий на початку законопроект перетворився на кодекс, і перетворився за великим рахунком в політичну декларацію дуже багатьох політичних сил. І ці політичні сили співають не хором, а співають в різнобій часом, і всі ті правки потрібно буде розглянути, і кожна політична сила чи кожен депутат, який їх вносив, намагатиметься на цьому безумовно отримати якийсь політичний піар. І тому нас чекатиме тривала і неприємна, конфліктна процедура розгляду законопроекту у парламенті.
До вашої аналогії хору, повинен хороший диригент. Хто в даному випадку повинен ним стати, президент?
— Да, тільки президент. Питання суто політичне, знаходиться повністю в його компетенції, на мою думку, президент має зібрати лідерів фракції, хоча б реальної більшості, і спробувати між ними узгодити цей законопроект, який за великим рахунком непотрібний, якщо чесно говорити, цей законопроект особливо непотрібен. Чогось особливо нового, докорінного він в українське суспільство і право не вносить.
Це просто політична декларація, але саме з політичної точки зору важливий документ?
— Це політична декларація, одностороння заява, яка знімає відповідальність з частини депутатського корпусу за продовження дії Мінських угод на один рік.
Документ важливий нам з політичної точки зору для самовизначення і для західних наших партнерів — як ми це декларуємо?
— Законопроект важливий, він в значній мірі визначатиме україно-російські стосунки напередодні виборів. Цей законопроект в значній мірі визначатиме оті політичні ставлення України до конфлікту на Донбасі і те, як Україна оцінюватиме цей конфлікт передусім всередині суспільства.
В одній з правок пропонується відмовитись від поняття ЛНР і ДНР, замість них ввести "тимчасова окупаційна адміністрація Росії". Що скажете з цього приводу, хто ініціатор цієї правки, що вона принципово змінює?
— ЛНР і ДНР не існує сьогодні в документах ніяких. Нагадаю, що в офіційних документах існують "окремі райони Донецької, Луганської області", так вони названі і в Мінських угодах. Але ця правка суттєва і різниця суттєва, вона полягає в тому, що якщо з представниками окремих районів Донецької, Луганської області передбачено прямий діалог стосовно політичних питань, вибори та все інше, це закріплено в Мінських угодах, то з окупаційною адміністрацією немає сенсу вести діалог. Це намагання виключити оцих представників окремих регіонів Донецької і Луганської області з переговорного процесу. На мою думку, такий підхід суттєво відрізняється від того, що закріплено в Мінських угодах.
Було ухвалено і інший законопроект про продовження ще на рік дії закону про спецстатус Донбасу. Принципова різниця між цими документами?
— Так, продовжено на рік дію закону, прийнятого ще в 2014 році після перших Мінських угод. Нагадаю, цей закон фактично імплементовував Мінські угоди, запроваджував автономію регіону, встановлював процедуру виборів, формування органів місцевого самоврядування, формування силових структур після його реінтеграції в склад України. Але разом з тим цей закон пізніше, навесні 2015 року, його вступ у дію був відтермінований до моменту проведення виборів. Оскільки вибори не проведені, то і закон фактично не діяв, але існував в українському правовому полі. Сьогодні його продовжили на ще один рік, відповідно таким чином продовжили ключові положення Мінських угод. Але я вкрай сумніваюсь, що за цей рік вдасться наблизитись до процедури проведення виборів, яка б дозволила в повній мірі запустити цей закон.
Ранее политолог Алексей Якубин заявил, что закон о реинтеграции Донбасса остановит минский процесс.
А директор Института анализа и прогнозирования Юрий Лесничий подчеркнул, что закон о реинграции Донбасса примут, когда придет время для пиара.
