РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
На украинском рынке труда – дефицит кадров. Причинами этому послужили трудовая миграция и низкие зарплаты. Об этом сообщил зампредседателя Государственной службы занятости Сергей Кравченко. Он добавил, что еще одна причина кадрового голода в Украине — отсутствие квалифицированной рабочей силы из-за нехватки образования.
По его словам, сейчас практически на всех предприятиях существует большая проблема с подбором кадров. Однако кадровые проблемы ощущают не только украинские предприниматели. Аналогичная ситуация в Европе и Китае — там не хватает именно квалифицированных работников.
Читайте также: Зимовец: инфляция съест 50% увеличенных зарплат
Насколько заявление замглавы Госслужбы занятости соответствуют действительности, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала руководитель экспертно-аналитического центра компании HeadHunter Украина Екатерина Криворученко.
(текст публикуется на языке оригинала)
За Вашими даними, чи дійсно українські підприємці відчувають кадровий голод? В яких саме галузях?
— Власне, ситуація така, що протягом 2017 року ми дійсно спостерігаємо зростання кількості робочих пропозицій, фактично в усіх профсферах. І за 2017 рік кількість таких пропозицій збільшилася на 28% порівняно з 2016 роком. Тобто з'являються вакансії, робочі місця, причому десь 63% компаній, коли ми спілкуємося з роботодавцями, кажуть, що не тільки оптимізували штати, реагували на якісь ситуації, намагалися знайти якісь моменти для розвитку бізнесу, але це ще було і створення нових робочих місць. Відповідно, був найм нових співробітників. І дійсно, є певна потреба в різних профсферах у хороших фахівцях. На загал, в українському ринку праці в принципі роботодавець шукає кваліфікованого співробітника в свою команду, і це почалося не вчора.
Шукає, а знайти може?
— Так, є проблеми з пошуком, особливо якщо ми говоримо про робітничі спеціальності. І навіть останній місяць 2017 року, він показує, що у сфері будівництва, там де потрібні люди, які вміють класти цеглу, класти плитку, то там збільшилася кількість вакантних пропозицій, таких людей шукають, але їх знайти на сьогодні — не так просто, тому що є дійсно трудова міграція, і всі ті фактори, які впливають на ринок праці. І роботодавці вже сьогодні докладають значно більше зусиль, ніж раніше, щоб знайти свого кваліфікованого співробітника до себе в компанію.
Це відбувається тому, що кваліфіковані співробітники виїжджають до інших країн? Чи освіта погана?
— Треба розуміти, що це — комплексне питання, і не можна говорити, що в цьому винна тільки трудова міграція, тому що вона не з'явилась вчора, не зникне завтра, і вона є як внутрішня, так і зовнішня, коли українці виїжджають за кордон. Це не завжди конкурентні зарплати, в цьому також є питання. Що стосується освіти, то є і позитивні тенденції за 2017 рік, дуже активно самі роботодавці йдуть в навчальні закладі і починають пропонувати якісь програми, наприклад, стажування. Особливо, що стосується таких дуже практичних виробничих професій, і взагалі намагаються максимально реалізувати такий інструмент, як дуальна освіта, коли 50% йде теоретичних знань, і це виші, ПТУ і так далі, а з іншого боку 50% — це роботодавець, який дає свою практичну базу, тому що не завжди коледжі, або ПТУ, можуть закупити сучасну техніку, на якій вже сьогодні треба працювати. А роботодавець це робить, тому що він має йти в трендах ринку, пропонувати нові послуги своїм покупцям або клієнтам, тому, відповідно, починають шукати механізми всі разом, щоб якось цей кадровий голод мінімізувати, або підготувати співробітників для себе.
А рівень зарплати? В який бік тут коливається маятник?
— В країні вони поки що менше, ніж можуть запропонувати тим же фахівцям за кордоном, але знову ж, наприклад, сільськогосподарський сектор, особливо в сезон, він пропонує достатньо непогані зарплати. Знову ж таки, тут конкретно про цифри говорити ми не беремося, тому що в вакансіях і резюме вони не завжди вказуються, але разом з тим, коли ми проводимо дослідження і запитуємо, то знову ж таки, якщо дивитися на 2017 рік, то чимало роботодавців піднімали зарплати. Відсоток не завжди був високий у цього підвищення. Начебто, співробітникам і більше платять, але вони не завжди це відчувають, тому що дорожчають і послуги, і все інше. Тому я ж кажу, тут — комплексна ситуація, її треба розглядати в комплексі, і вирішувати. Якщо говорити про робочі спеціальності, в яких вже давно спостерігається кадровий голод, то тут є ще і імідж професії, тобто не завжди молодь і хоче йти на ці професії, тому що є певне уявлення про цю професію. Тому тут треба одночасно всім гравцям ринку праці об'єднуватися і знаходити спільно механізми, і ми бачимо, що цей процес починається.
Були повідомлення з регіонів, що не вистачає навіть водіїв автобусів і маршруток, також не можуть знайти співробітників на іноземні заводи, хоча зарплата і непогана. Наскільки така проблема є системною, або це просто разові випадки?
— Такі ситуації дійсно є, і говорити, що вони поодинокі, не можна. Тому що дійсно є проблеми, які треба вирішувати. І ті публікації, я теж з ними знайома, теж дивилася, аналізувала, спілкувалася з цього приводу. Тобто всі ці проблеми, які Ви озвучуєте, які ми обговорюємо, вони дійсно є, але разом з тим треба бути відвертими, що є і ситуації, можна знайти приклади, коли є і позитивні зрушення, і ринок праці також змінюється. Ми бачимо, що і співробітники теж можуть вже сьогодні собі шукати місце роботи, і, можливо, трошки більше витратити часу, але знайти ту компанію, в якій хочеться працювати. Тому є проблемні точки, але є і певні позитивні зрушення.
Як зараз з працевлаштуванням переселенців?
— Вони працевлаштовуються. Оскільки ми говоримо теж з роботодавцям, то відбувається це достатньо зрозумілими механізмами, нормальними, коли є конкуренція вже на рівні фахівців. І самі переселенці за ці кілька років частково адаптувалися до ситуації, тому що на початках були там історії, коли погоджувалися на меншу зарплату, будучи хорошими фахівцями. На сьогодні вже більше звертається увага, якщо це роботодавець — перевірений, якщо цей роботодавець планує розвивати свій бізнес, то він в першу чергу дивиться на те, який це фахівець, а вже потім, звідки він. І більше робиться саме акцент на навичках, на досвіді, який має співробітник і що він може принести в компанію, щоб покращити роботу.
Чи існують ситуації, коли люди, які після отримання безвізу намагалися скористуватися цим для працевлаштування в Європі, вже повертаються до України і намагаються тут знайти роботу?
— Такі хвилі теж є, ми це спостерігаємо, коли говоримо з колегами, які допомагають працевлаштовуватися за кордоном, там теж не все так просто, є і законодавчі моменти, тим паче, безвіз не дає можливості працювати. І дійсно повертаються, і деякі починають працевлаштовуватися, а деякі починають навіть, наприклад, відкривати свої якісь стартапи або бізнеси.
Напомним, ранее президент Ассоциации компаний по международному трудоустройству Василий Воскобойник в эфире "ГС" заявил, что украинцев хотят лишить возможности легально работать в ЕС.
