РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Антикоррупционные структуры нуждаются в защите со стороны главы государства. Об этом заявил президент Петр Порошенко. По его словам, события прошлого года вокруг НАБУ и других антикоррупционных структур показали, что президент должен более активно заниматься защитой этих органов.
В свою очередь, о давлении на антикоррупционные органы Украины заявили и представители Великобритании. В частности, посол Великобритании в Украине Джудит Гоф сказала, что давление на антикоррупционные органы создает серьезные риски для Украины и ее репутации.
Есть ли у НАБУ шанс на выживание, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Петр Олещук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Активно займатися захистом антикорупційних органів — це взагалі в повноваженнях президента?
— Ні, до повноважень президента взагалі не належить будь-яке втручання до роботи правоохоронних органів, тим більше, їх захист. Єдине, що в цій ситуації президент може і має робити, це демонструвати нейтралітет і будь-яким чином не дозволяти іншим структурам виконавчої влади якимось чином впливати на діяльність правоохоронних органів.
Тобто ця заява була політичною? Навіщо?
— Очевидно, вона була політичною і була спрямована, аби вивести президента з-під шквалу критики, який на даний момент спостерігається на його адресу як всередині України, так і за межами України, особливо в контексті всіх тих скандалів, які були пов'язані наприкінці минулого року з НАБУ та НАЗК.
А хто повинен дбати про захист антикорупційних органів?
— Захист антикорупційних органів повинен визначатися виключно нормами законодавства та діяльністю самих правоохоронних органів. Тобто їх захищати не треба, їм треба визначити компетенцію за законом і нехай вони в рамках цієї компетенції діють таким чином, як вони і повинні діяти.
Читайте также: Сам себя не похвалишь… НАБУ отчиталось о достижениях в 2017 году
Чому так активно розвивалася тема антикорупційних органів і їх конфлікту минулого року в Україні? З чим це пов'язано?
— Ми знаємо, що в цей період якраз мала відбутися передача відповідних слідчих функцій від прокуратури до несформованого ще Державного бюро розслідувань. На той момент прокуратура не могла похизуватися особливими результатами. Якщо ми проаналізуємо роботу прокуратури протягом минулого року, ми побачимо, що жодна резонансна справа не була доведена до логічного результату, навіть до суду, а ті справи, які там опинялися, так звана, за висловом генпрокурора Юрія Луценка, "справа сторіччя", процес щодо державної зради Віктора Януковича, яка опинилася в суді якраз минулого року, там жодного прогресу не було. Більше того, якщо подивитися на цю ситуацію об'єктивно, ми бачимо, що там справу прокуратура завалила, обіцяючи вирок до кінця серпня, і, м'яко кажучи, фактично зараз процес знаходиться в глухому куті, тому що довести безпосередньо державну зраду Януковича вони виявилися неспроможними. І в цій ситуації цілком логічно, що відбувається і загострюється боротьба за повноваження, оскільки повноваження в будь-якому випадку означають владу. І в цьому контексті, безперечно, ми не можемо не дивитися на дані конфлікти як на продовження цієї боротьби за владу, за повноваження, за контроль над ресурсами. Але оскільки це все зачіпає не лише інтереси всередині України, але і наших західних партнерів, які фактично виступали спонсорами та бенефіціарами всієї цієї ситуації, пов'язаної з формуванням нових антикорупційних органів, то зрозуміло, що ця ситуація, цей конфлікт вийшов далеко за межі України і в кінцевому рахунку призвів до міжнародних скандалів і захист від цих міжнародних скандалів, мабуть, так само рухає президентом, коли він робить відповідні заяви.
Як міжнародні партнери можуть вплинути на те, щоб знизити тиск на антикорупційні органи в Україні?
— Вони фактично вже вплинули. Ми пам'ятаємо, як за одну ніч зник з порядку денного Верховної Ради законопроект щодо зміни порядку призначення керівництва НАБУ. Тоді цей законопроект викликав дуже бурхливу реакцію у багатьох західних посольств в Києві, і не тільки посольств, і буквально за ніч цей законопроект зник, і всі зробили вигляд, що його не було. Тобто це от відповідний зразок даного тиску. І зрозуміло, для мене особисто, що якби даного тиску не було, то ніякого НАБУ вже зараз би не існувало.
Цього року обіцяють створення Антикорупційного суду. Щось зміниться на краще в роботі антикорупційних органів і загалом з ситуацією в країні, з корупцією?
— Чесно кажучи, я би не дуже розраховував на створення Антикорупційного суду. Думаю, в цій ситуації тягнути будуть максимум. Я вже згадував справу Януковича, її, наприклад, використовувала прокуратура, з метою відтермінування створення ДБР. Тобто вони фактично обґрунтовували свою неспроможність довести до логічного завершення найбільш резонансні справи, вони це обґрунтовували необхідністю відтермінування створення ДБР, зокрема, справа Януковича, вони це все обґрунтовували необхідністю відтермінування створення ДБР. Там буквально лише три місяці Кабмін розробляв порядок проведення тестування на поліграфі претендентів на керівництво ДБР, тому вони витягнули всі строки, і коли вже ДБР повинно було переймати справи у ГПУ, на той момент лише відбулося призначення керівника ДБР. Тобто тягнути час вони вміють. І як на мене, очевидно, що у справі створення антикорупційних судів вони будуть тягнути час по максимуму. Якщо не буде відповідного тиску, не менш серйозного, з боку наших західних партнерів, вони можуть тягнути довго.
Є група українських аналітиків, які кажуть, що протистояння ГПУ та НАБУ, або СБУ та НАБУ, це добре, це значить, що з корупцією в Україні все ж таки борються і для наших західних партнерів це також сигнал. Що Ви думаєте з цього приводу?
— Я думаю, що в нормальній, відрегульованій системі відповідного протистояння бути не повинно. Тому що кожен повинен займатися безпосередньо своїми справами. Наприклад, та сама ГПУ повинна доводити нарешті до логічного завершення справу Януковича. І там показувати безпосередньо свою дієздатність і свою справоздатність, чого вона на даний момент не може продемонструвати. Стосовно знову ж таки НАБУ, вони повинні займатися відповідними справами, пов'язаними з корупцією. Те саме стосується СБУ, повинні займатися відповідними справами, які пов'язані з державною безпекою. Наприклад, в США, там ЦРУ і ФБР не воюють, і цілком очевидно чому. Тому що кожна з них займається конкретним напрямком безпосередньо діяльності внутрішньополітичної, або зовнішньополітичної. Тому нічого доброго тут немає. Вони безперечно можуть стикатися, інтереси цих структур, але в будь-якому випадку кожен повинен займатися своєю справою.
Мабуть в тій точці відліку, коли створювалися антикорупційні органи, не домовилися про розподіл повноважень, правильно?
— Ми-то домовилися, безперечно, і поділ повноважень в принципі існує, але питання в іншому. Що в будь-якому випадку ніхто не хоче ділитися повноваженнями, просто тому що повноваження — це влада, і в кінцевому рахунку це — гроші.
Между тем, политолог Олег Саакян в эфире "ГС" отметил, что ГПУ и НАБУ — виртуальные структуры, которые продолжат конфликтовать.
А директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков считает, что грядет очередное проявление публичной "дружбы" Генпрокуратуры с антикоррупционными органами.
