РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В 2018 году вступает в силу ряд изменений, которые направлены на улучшение благосостояния населения. В частности, с 1 января запланирован рост до с 3 200 до 3 723 гривен минимальной зарплаты и увеличение прожиточного минимума в Украине.
Вместе с тем экономисты и политологи не ожидают в 2018 году серьезных прорывов в жизни Украины. Рост минимальной заработной платы, по мнению экспертов, нивелирует инфляция.
При этом председатель Совета Нацбанка Богдан Данилишин подчеркнул, что в 2018 году колебания курса гривны будут зависеть от того, как будет развиваться экономика и каким будет баланс между притоком и оттоком валютной выручки на рынок Украины.
Итоги банковской деятельсности в 2017-м, инфляционные риски и прочность гривны в 2018-м в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал бывший член совета НБУ и эксперт по вопросам финансов Василий Горбаль.
(текст публикуется на языке оригинала)
Долар здешевшав на 17 копійок відучора. Це природно?
— Достатньо традиційно для новорічних та різдвяних свят з точки зору готівкової і бізнес-активності, нічого надзвичайного не відбулось. Давайте згадаємо минулі роки. Все абсолютно в тренді.
Далі він буде дешевшати?
— Нагадаю, що в бюджеті розрахунковий курс на 2018 рік – це 30,2. Якщо брати курсовий показник на минулий рік, він був на рівні, здається, 28, і він фактично в цьому коридорі був, за винятком коливань, які були в кінці року, до яких населення було не готове, тому що були певні прорахунки НБУ з рефінансуванням декількох банків. Це коливання не спричинить якогось збурення, так як воно знаходиться у макроекономічному коридорі, прогнозі. Але насправді навіть падіння гривні з 26 до 27 достатньо активно обговорювалась.
Долар подешевшав за курсом НБУ, але на вулиці відбувається коливання. Як відрізняється НБУ від того, що відбувається на вулиці, і чи можна з цього вибудувати певну залежність?
— Звичайно, готівковий курс залежно від сезону відрізняється, тому що він повністю орієнтується на потреби населення. Тим більше, після того, як НБУ дозволив міняти курс протягом дня, ці тенденції стали більш цікавими з точки зору аналізу, тому що одна справа, коли виставляється раз у день, як це було раніше, тоді тренд можна було дивитись протягом тижня. Зараз це можна дивитись протягом буквально дня-двох. Дивно, коли в новорічну ніч на сайті взагалі виставляють курси незрозумілі, навіть на гривню нижче, розуміючи потребу. Але при цьому все рівно базовим є міжбанківський курс і курс НБУ.
Ми можемо якось передбачити міцність гривні цього року і якось казати, чи виправдаються бюджетні очікування?
— Якщо подивитися на макроекономічну ситуацію з точки зору величини золотовалютних резервів, і взяти до уваги те, що минулий рік був достатньо сприятливий для українського експорту з точки зору цін, цін на метали, які виросли в минулому році, то можна сказати, що це заклало такі хороші підвалини для достатньо стабільного, прогнозованого курсу на 2018 рік. Розрахунковий курс 30,2. Однак слід зважати, що рівень інфляції як в минулому році, так і в позаминулому році не був витриманий. Нагадаю слухачам, що в минулому році в бюджеті було закладено рівень інфляції 8%, по року статистика буде з наступного тижня, і там більше 14%. Відповідно, НБУ приймав фактично в останню декаду грудня рішення про збільшення облікової ставки. Все це говорить про те, що рівень інфляції, який закладений у бюджет минулого року на рівні 11,2%, був занадто оптимістичним, а інфляційні ризики ще достатньо високі, а це те, що відчує кожен українець. Я вже не говорю про те, що методика обрахунку рівня споживчих цін досі є недосконалою.
Тобто, якщо ми отримали рівень інфляції з 8% до 14% і відчули це на цінах та інших показниках, то наступного року ми можемо у тих самих пропорціях відчути?
— У першу чергу, українців цікавить все-таки ріст цін, а не курс долара в обмінниках. Ріст цін – це те, з чим стикаються пересічні громадяни кожного дня.
На думку нацрегулятора 2017 рік був успішним для банківської системи, оскільки вона стала більш стійкою і краще капіталізованою. Ви такий оптимізм поділяєте?
— Як в цілому для банківської системи, минулий рік був достатньо стабільним з огляду на те, що з ринку НБУ виводилися незначні банки. НБУ пішов на компроміс з невеликими банками в кінці року стосовно докапіталізації, це питання перенесли фактично на наступний рік. Нагадаємо, що націоналізація "ПриватБанку" відбулась уже рік тому, фактично наприкінці 2016 року. В минулому році уряд фактично докапіталізовував "ПриватБанк". Ми зараз можемо з вами бачити результати з 11 місяців, тому що порядок подачі звітності такий. Десь з середини січня ми побачимо всю звітність і зможемо більш ґрунтовно проаналізувати діяльність банківської системи у цифрах за минулий рік, хоча основні тренди зрозумілі. Збиткові у нас банки з російським капіталом. По ним це питання заморожене з точки зору як управлінського рішення, як їх акціонерів, так і регулятора взагалі. Напевно, тягнути далі не варто, і треба приймати рішення у наступному році.
Читайте также: Власть будет повышать уровень жизни, ведь скоро выборы – политолог
Я б назвав 2017 рік роком відкладених рішень на 2018 рік, тому що у "ПриватБанку" у нас досі в.о., стратегія державних банків мала бути переглянута з огляду на те, що з’явився ще один державний банк, має бути прийняте в 2018 році рішення стосовно закону про погані активи. Там була дискусія стосовно створення окремої інституції з управління активами, і це питання також відкладене на наступний рік. НБУ підготовлено законопроект, який вивчається в уряді, тобто, також відкладено на наступний рік закон про фінансову реструктуризацію, який був достатньо сильно розпіарений стосовно можливості реструктуризації кредитів, в тому числі, і валютних. Закон фактично не працює і в нього, судячи з усього, будуть вносити зміни також у 2018 році. Що вже говорити про те, що в самому НБУ в.о. і рішення, які логічно було б прийняти в кінці минулого року, також депутати разом з президентом відклали на наступний рік.
Чи впливає це на роботу НБУ?
— Є рішення, які мали би бути прийняті в 2017 році, але не були прийняті, тобто їх відклали, на жаль. Фінансова система, банківська система – напевно, це не той бізнес, де рішення можуть відкладатись, і де можна діяти по принципу "якось само собою вирішиться".
Може, тому цей рік і був успішним, на думку НБУ, оскільки всі рішення були прийняті в 2016 році?
— Цей рік був відносно стабільним. Ми повинні говорити про те, що в 2018 році потрібно повернутись до питання відновлення природньої функції банківської системи – кредитування. Для цього потрібно працювати з поганими активами. Що з ними робити? Питома вага поганих активів вже достатньо критична. В цілому по системі більше 53%, по державним банкам ці цифри ще вищі. Над цим потрібно працювати. До того ж питання непризначення керівника "ПриватБанку" полягає не тільки в кадровій площині чи нерішучості, але і в нерішучості стосовно моделі існування "ПриватБанку" взагалі на майбутнє. Є різні версії – від поділу до злиття, але це тільки відголоски певної дискусії, яка досі ще триває.
Після націоналізації "ПриватБанку" частка держави в банківському секторі зросла до 60%. Протягом 2017 року вона тільки збільшувалася –кожен з держбанків агресивно нарощував кредитний портфель і залучав кошти, нав'язуючи сильну конкуренцію приватним банкам.
— Минулі роки ми могли говорити з приводу курсу, мовляв, певні банки-спекулянти на ринку завищують курси. Завжди можна було те чи інше коливання перекласти в якості відповідальності на якісь комерційні банки. В даному випадку вже перекладати відповідальність немає на кого. У нас є уряд в особі Мінфіну, який керує фактично державними банками і НБУ, і питома вага держави в банківській системі, дійсно, більше 50%. Відповідно, коли щось відбувається на ринку, то питання виключно до держави.
Заступник голови НБУ Катерина Рожкова підкреслювала, що якісне корпоративне управління поки є тільки в "ПриватБанку", інші держбанки "відстають". Чому відстають, як вважаєте?
— "ПриватБанк", мені здається, – це імітація корпоративного управління. Було добрано зірковий склад наглядової ради, і зараз ми маємо банк без голови правління, а лише в.о. Мова, напевно, йде про більшу кількість незалежних членів наглядових рад в інших банках, зокрема, в Ощадбанку, Ексімбанку, де, згідно чинного законодавства, зберігається принцип трьох п’ятірок. Тобто, наглядова рада обирається за таким принципом: п’ять чоловік від Кабміну, п’ять чоловік від президента і п’ять чоловік від ВР. Традиційно з точки зору голосування там складається завжди пропрезидентська більшість. Традиційно, при будь-якій владі. Основні зауваження, які озвучують наші міжнародні фінансові партнери, дещо відірвати державні банки від політики, щоб було більше незалежних директорів. Відповідний законопроект поданий, знову ж, на розсуд нардепів. Я прогнозую, що ці зміни будуть прийняті. Але знову ж таки тривалі конкурси стосовну добору. Я за те, щоб у стратегію розвитку державного банку вкладався якийсь зрозумілий і якісний зміст, а не так, що у нас всі банки конкурують між собою, всі займаються підтримкою малого та середнього бізнесу при тому, що його питома вага є достатньо невеликою. Можливо, якісь соціальні функції можуть бути покладені, але все це потрібно описати не в якійсь декларативній стратегії, а в достатньо конкретній. Знову ж, я противник, коли подібні стратегії за достатньо значні кошти пишуть іноземні радники. Мені здається, що це абсолютно в силах написати та підготувати правлінням і фахівцям відповідних державних банків.
Чи можна сказати, що банківська система Україні пішла в плюс?
— Минулі роки були збитковими, банки показували збитки, таким чином, це були роки активного формування резервів під сумнівну та проблемну заборгованість. Наразі можемо говорити про те, що всі резерви сформовані, і банки вже, нехай обережно, показують прибутки. Я вважаю, що це ще недостатні прибутки, але банки покажуть прибутки, окрім декількох українських банків і банків з російським капіталом, по яким ситуація є абсолютно зрозумілою.
Здається, що невеликий плюс пов'язаний саме з проблемними кредитами і необхідністю докапіталізації. Зокрема, тільки "ПриватБанк" може додатково отримати 16 мільярдів гривень. Ощадбанк також потребує докапіталізації через зниження якості кредитів, виданих великим бізнес-групам і знецінення застави за такими кредитами. Чи справді це ледь не єдина велика проблема?
— Один із основних викликів як 2017-го, так і вже цього 2018 року – це якість активів українських банків. Нагадаю, що питома вага поганих активів, непрацюючих активів вище 53% – це ледь не найвищий показник взагалі в світі, а по державним банкам цей показник ще вищий. Тому, звичайно, це те завдання, яке уряд як власник державних банків і НБУ повинні вирішити. Нагадаю, що НБУ підготувало законопроект. Немає ще думки уряду стосовно цього законопроекту, тобто коли з’явиться кінцевий варіант, і документ буде зареєстрований, ми зможемо більш активно обговорити це, але це питання, яке має вирішуватись у наступному році, тому що насправді подібні активи тягарем лежать на балансі банків. Ось наприклад. В тому чи іншому банку під будівництво з двадцяти кредитів вісімнадцять проблемних у сфері будівництва. Звичайно, кожен наступний кредит будівництва кредитувати буде складніше, будуть вищі відсоткові ставки. Тобто, якщо не оздоровити цей кредитний портфель, то наступне кредитування буде все складнішим і складнішим.
Кредитування підприємців будь-якого розміру, малих або середніх, здійснюється під великі відсотки, в середньому під 30%.
— Уже нижче. Відсотки були насправді нижче. Я поверну Вашу увагу до рівня інфляції, з якого ми почали з Вами розмову. Зрозуміло, що ставка по депозитам не може бути нижчою, ніж рівень інфляції, відповідно, далі формується ставка на кредитні ресурси. Це перше.
Читайте также — Дьяченко: на пенсии и зарплаты денег нет, а на чиновников всегда есть
Якщо рівень інфляції зростає, то і ставка кредитна теж?
— Відповідно, зростають ставки до депозитам і далі, як наслідок, ставка по кредитам. Після появи "ПриватБанку" серед державних банків стало амбітним питання щодо можливості пониження депозитних ставок. Дійсно, таке питання обговорювалось на зустрічі керівників державних банків у квітні-травні минулого року, і навіть були певні етапи пониження, але інфляція не була втримана в тих прогнозних показниках, і фактично це питання було відкладене. Це вперше, коли прозвучало, що держава, користуючись такою великою присутністю на ринку, мала можливість дещо знизити рівень депозитних ставок. Хоча цей крок був також достатньо ризикованим з огляду на те, що кошти тільки почали повертатись у банківську систему, і цим кроком можна дещо налякати вкладників з точки зору повернення до банківської системи.
Налякали чи ні?
— Фактично зниження не відбулось, запланованого зниження відсоткових ставок. Тобто, зниження відбувалось тільки влітку, а далі ми отримали ту інфляцію, яка є, і ці плани відійшли назад також з тим, щоб "ПриватБанк" займався дещо іншими проблемами, ніж ринковими позиціями стосовно депозитів і консолідованою роботою з іншими державними банками.
Чи можемо ми прогнозувати зниження ставки споживчого кредиту на 2018 рік?
— Давайте підсумуємо: інфляційні ризики залишаються достатньо високими для 2018 року, і підтвердженням цьому є рішення НБУ про збільшення облікової ставки в кінці року. Уряд заклав у бюджет 11,2%, і цей показник здається достатньо оптимістичним. Нагадаю, нацрегулятор визначив інфляційне таргетування, тобто стримування інфляції, як своє основне завдання, відповідно, на показник інфляції будуть орієнтуватись ставки по депозитам. У 2017 році був ріст видачі, якщо дивитись по обсягам споживчого кредитування, зокрема, банки пішли в кредитування з огляду на достатньо високу ліквідність коштів у банківській системі, тому знову повернулись до споживчого кредитування, хоча відсоткові ставки все рівно ще є в будь-якому випадку достатньо високими.
З початку 2017-го населення вже взяло понад 20 млрд грн кредитів. Однак в НБУ відзначають, що незважаючи на високі темпи споживчого кредитування, за рівнем проникнення кредитів фізичним особам Україна на останньому місці в Європі. Чим це пояснити?
— З однієї сторони, відсоткові ставки. З іншої сторони, і досі функціонує недосконала законодавча база стосовно захисту прав кредиторів. Насправді багато питань залишились невирішеними ще з кризи 2008-2009 року. Нагадаю, що одним із чинників кризи 2008-2009 року був різкий ріст споживчого кредитування, і Україна виявилась неготовою до подібного росту. Тому я б обережно відносився до планів різко підвищити обсяги споживчого кредитування, не підвищивши, по-перше, якість цих кредитів і не передбачивши створення у банках відповідних процедур. Знову ж, якщо ми говоримо про державні банки, то хто з них буде займатись подібним кредитуванням з огляду на те, що стратегія державних банків буде переглянута.
Якщо буде переглянута стратегія державних банків, то якою вона може бути?
— Традиційно звикли вважати Ощадний банк банком, який займається роздрібним кредитуванням і споживчим кредитуванням населення. Але після появи "ПриватБанку" стало зрозуміло, що, напевно, "ПриватБанк" є тим банком, який займається більше роздробом з огляду на кількість рахунків та карток. Тому або можливі варіанти об’єднання банків, навіть такі варіанти обговорюються, тобто якийсь з банків буде ощадним по принципу роботи з населенням цих всіх банків, відповідно, хтось буде займатись корпоративом, тобто звідси з’являються ідеї по поділу "ПриватБанку", відповідно, корпоратив в одну сторону, роздріб в іншу сторону. Це лише свідчить про те, що дискусія ще не закінчилась. Фактично такою яскраво вираженою є стратегія Укргазбанку – малий, середній бізнес, що було заявлено в стратегії, і зараз з’явилася нова фішка з точки зору екобізнесу та енергозбереження. Тому якщо і подаються баланси, Укргазбанк не потребує на цей рік додаткових вливань зі сторони держави стосовно докапіталізації, що не можна сказати про Ощадний банк, Ексімбанк, а дискусія по "ПриватБанку" досі триває.
На що вплине призначення голови НБУ, якщо таке буде найближчим часом?
— Воно б мало відбутись і мені дивно, чому це не відбулось у кінці 2017 року, як було заявлено. У будь-якому випадку це завжди позитивний месседж для наших міжнародних фінансових партнерів, тому що така невизначеність їх також турбує. Була б цікавою дискусія при призначенні, тому що, погодьтесь, коли призначалась пані Гонтарєва, більше голосували не за неї, а депутати голосували за довіру президенту. Я думаю, що якби вона при цьому заявила своє певне бачення розвитку банківської системи з етапами очищення, то кількість голосів була б дещо іншою, вже не враховуючи всі емоційні помилки і кроки, які зробила пані Гонтарєва на своєму шляху. Тому навіть розуміючи, що наступник буде продовжувати взятий курс НБУ, питань до нього має бути у ВР достатньо багато стосовно його бачення банківської системи на наступні декілька років. Маю на увазі позицію регулятора стосовно поганих активів, державних банків, зокрема, "ПриватБанку", і відновлення банківської системи в кредитуванні. НБУ пробував абстрагуватись від обговорення ролі банківської системи у відновленні економічного росту, але депутати все рівно вимагають більш активного втручання НБУ в економічну політику, незважаючи на те, що було змінено законодавство про НБУ.
Читайте также: Налог на вредные привычки загонит в гроб быстрее привычек
К слову, экс-министр экономики Украины, президент Центра рыночных реформ Владимир Лановой высказал мнение, что правительство всегда заинтересовано в росте инфляции.
А эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун полагает, что доходы государства в 2018 году обеспечат инфляция и налоги.
