РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Налоговики в этом году запланировали увеличить сумму поступлений в государственную казну. Достичь прироста они хотят за счет увеличения сборов по налогам на 20%. Об этом заявил и.о. председателя ГФС Мирослав Продан. В то же время чиновник не обещал введения в стране новых видов налогов или повышения действующих налоговых ставок. Следовательно, речь идет об улучшении качества администрирования налогов.
Удастся ли Государственной фискальной службе работать эффективнее, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал руководитель секретариата Совета предпринимателей при Кабмине Андрей Забловский.
(текст публикуется на языке оригинала)
За рахунок яких факторів планують підвищити податкові збори в ДФС?
— Перший факт — очікування зростання економіки, навіть на рівні 2-3%, збільшується податкова база. Тобто за рахунок збільшення ПДВ, податку на прибуток. Другий фактор — так званий інфляційний. Інфляція завжди є частиною збільшення надходжень. Третій фактор, це, безумовно, зміна соціальних параметрів, соціальних стандартів. Тобто підвищення рівня соціальних стандартів, прожиткового рівня, мінімальної зарплати. За рахунок цього буде збільшуватися ця так звана податкова база, з якої також будуть нарахування, сплата ЄСВ і інше. Тобто це також факт, який вплине на загальне надходження податкових надходжень. Щодо введення нових податків, то наприкінці року Верховна Рада проголосувала за чергові зміни до Податкового кодексу, якими передбачили ряд новацій. Передусім вони передбачають спрощення режиму адміністрування, деякі пільги для певних галузей, зокрема, щодо імпорту обладнання, надання права по розстрочці ПДВ на 24 місяці і т.д. Тобто тут мова поки не йде про запровадження чи скасування нових податків. Наприклад, запровадження так званого податку на виведений капітал замість податку на прибуток, воно, так би мовити, зараз зависло. Тому що очікувалося, що він буде запроваджений з 1 січня, тобто з 2018 року. Але з ймовірністю цей податок був перенесений на наступний вже рік. Ну і питання, чи буде запроваджений, теж поки що залишається відкритим.
Представники уряду кажуть, що вони роблять все можливе для поліпшення умов ведення бізнесу. Що означає заява в.о. голови ДФС для бізнесу?
— Я сподіваюсь, що покращення умов. Але, на жаль, питання адміністрування податків, роботи фіскальних органів, остання проблема, про яку вже, мабуть, набридло говорити, про реєстрацію податкових накладних, свідчить про те, що реформування системи ДФС залишається одним з пріоритетів в частині реального покращення бізнес-клімату в Україні. Тому я сподіваюсь, що заяви Продана кореспондуються з тим, що ми очікуємо реального, якісного покращення бізнес-клімату, але він також пов'язаний з іншими факторами, включаючи боротьбу з корупцією, з рейдерством, захист прав власності і таке інше.
Деякі зміни до Податкового кодексу цього року вже почали діяти. Що це означає для української економіки і бізнесу? Що б Ви виділили в якості першочергових змін до Податкового кодексу?
— Я вже сказав, що там значна частина стосується як певного полегшення механізму адміністрування, надання податкових пільг, зрозуміло, підвищення акцизів, це — традиційно, тут можемо говорити про те, що було досягнуто певного компромісу по деяким галузям, щоб не підвищувати більше, ніж очікувалося. Але серед таких новацій, які більш-менш будуть впливати, зокрема, на реальний сектор економіки, я вже згадав про імпорт виробничого обладнання з відстрочкою ПДВ на 24 місяці, ще кілька пільг для ІТ-галузі, космічної галузі, в частині того, щоб підвищити їх конкурентоспроможність, але зрозуміло, що ці заходи залишаються ще досить несистемною точкою, тому не можна говорити про те, що найближчим часом вони матимуть значний ефект, але це — перший крок, який треба було зробити, на якому наполягав, в тому числі, парламент, це така комплексна робота по запровадженню податкових пільг.
Читайте также: Оформление сотрудников. Что, если к вам пришли с проверкой?
Чому немає системної роботи?
— Тому що не зовсім збалансовано працює частина трикутнику, передусім, по лінії уряд-парламент, тому що є багато ініціатив уряду, які не приймають. Справа так само в Верховній Раді. Є багато ініціатив, які губляться через так званий законодавчий спам. Навіть нормальні законодавчі ініціативи, вони просто не проходять, тому що реєструється багато інших законопроектів, які просто тактично мінімізують можливість прийняття нормальних законопроектів, які б дійсно працювали на економіку.
Це дійсно поганий рівень координації, чи є проблема і в низькій якості?
— Що сточується законодавчого спаму, то кількість не переростає якість. І якість досить серйозно знизилася, про це всі говорять, тобто не треба відкривати якісь нові істини. Є різні інтереси, які, так би мовити, тягнуть ініціативи в різні сторони, часто не можна знайти порозуміння і консенсус. Є вплив, зрозуміло, міжнародної спільноти, тобто політика МВФ, інше, які також впливають на загальне вироблення скоординованої політики. Плюс, фактор передвиборчий. Чим ближче ми до 2019 року, тим більше буде популістичних рішень, точкових, несистемних. І це — також проблема для України в цілому.
Минулого року багато говорили про податок на виведений капітал. Наскільки це необхідно Україні сьогодні?
— Минулого року я так само підтримував запровадження цього податку як можливість пошуку внутрішнього інвестиційного ресурсу за рахунок акумуляції внутрішніх ресурсів, економіки. Перспективи його прийняття в цьому році також залишаються відкритими. Час покаже, але чим ближче до виборів, тим реальність його прийняття буде знижуватися. Різні оцінки, 30, 40, 20 мільярдів дірка, яка створюється в перші роки запровадження цього податку, Ви зрозумійте, що зараз треба цю дірку чимось закривати. А чим закривати? Підняття податку, це — неприйнятно. Де шукати? За рахунок інших резервів, зрозуміло, що найкращий резерв — це підняття тих же акцизів, чи інших податків. Але це — неприпустима річ абсолютно для бізнесу. Тому ймовірність, вона досить невисока залишається запровадження навіть наступного року податку на виведення капіталу. Хоча це, дійсно, той захід, який був фактором зростання економіки не в короткостроковій, а в середньостроковій перспективі — точно.
Читайте также — Дизель дорожает: причины и тенденции. Мнение эксперта
Эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун в эфире "ГС" заявила, что доходы государства в 2018 году обеспечат инфляция и налоги. По ее словам, в бюджете-2018 нет стимулов для роста экономики, поэтому запланированное увеличение ВВП в размере 3% вряд ли произойдет.
