наверх
25.04.202418:57
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Оформление сотрудников. Что, если к вам пришли с проверкой?

Украина 2018: новые испытания (132)

(обновлено: )109903
Юрист Центра социальных и трудовых исследований Виталий Дудин отмечает, что в отличие от стран-соседей, теневой сектор трудоустройства в Украине составляет 30-50%.

РИА Новости Украина Радиостанция Голос Столицы

С 1 января с изменением минимальной зарплаты изменился и размер финансовых санкций. Так, фактический допуск одного сотрудника к работе без трудового соглашения может обойтись в около 129 тысяч гривен. В эту сумму входит фактический штраф для предприятия в 111 тысяч, 17 тысяч штрафа для директора предприятия и выплата средней заработной платы сотрудника. За недопуск ревизоров на предприятие компания должна будет заплатить штраф в размере 100 минимальных зарплат, т.е. около 350 тысяч гривен.

Ситуацию с проверками выполнения трудового законодательства в Украине в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал юрист Центра социальных и трудовых исследований Виталий Дудин.

(текст публикуется на языке оригинала)

Наскільки цей метод стимулювання роботодавців — сплачувати мінімальну зарплату не нижче офіційної — працює за допомогою спеціальних перевіряючих?

— По-перше, треба сказати, що штрафи у нас нерідко називають драконівськими. Треба сказати, що у нас і розмір тіньової зайнятості — теж немаленький. Називати його драконівським чи іншим словом, це вже питання для дискусій. Але в європейських країнах, на які ми орієнтуємося, це сусідні держави, та ж Польща, Словаччина, Угорщина, там тіньовий сектор складає кілька відсотків, але не 30-50% як у нас. Тому такі штрафи будуть виправдані ще цей рік, на мою думку. Зарплати у нас суттєво не зросли. Навіть з цим підвищенням мінімалки у нас зараз зарплата — на рівні Сьєрра-Леоне та Індії. Тобто країн зі значно нижчим рівнем ВВП на душу населення. Тому порада — оформляти працівників легально і сплачувати їм повну мінімальну зарплату. Суди розглядають ці справи досить об'єктивно, вони вказують на недоліки перевіряючих. Скажімо, було визнано, що є помилково організовувати перевірки на підставі повідомлень або звернення держадміністрацій. Така практика існувала в ряді регіонів, зокрема, в Тернополі, але суди визнали це незаконним.

Як часто подібні перевірки закінчуються саме накладенням штрафу?

— Майже всі перевірки закінчуються накладенням штрафу.

Якщо перевіряючий вже прийшов, тоді будьте готові платити?

— Так. А якщо роботодавець допустив до перевірки, то вважається, що він визнав законними підстави для її проведення.

Чи має роботодавець право не допустити перевіряючих?

— Цих підстав — багато, вони зазначені в пункті 14 Порядку, що регулює перевірки, і роботодавці можуть скористатися цією нормою. Суди зараз схиляються до такої позиції, що не можна казати про недопуск інспектора, якщо роботодавець просто законно реалізував свої повноваження, надані йому цим пунктом 14. А там — достатньо прав. Це і право на недопуск, на фіксацію, відеофіксацію, право запитати причини візиту і так далі. В той же час є певні межі, наприклад, не можна запитувати, хто саме, яка фізична особа написала скаргу, тому що конфіденційність тут — один з принципів.

В суді запитують взагалі, яка фізична особа написала скаргу?

— Це, звичайно, непросте питання, але воно врегульовано міжнародною організацією праці у основоположних конвенціях про порядок інспектування. І там чітко написано, що працівник має бути захищений, коли він подає скаргу. Як це в наших умовах реалізується, це вже інше питання, це не питання до антикорупційних органів.

А що стосується того, як це в українській практиці реалізується?

— В таких випадках, як правило, суди користуються спеціальним порядком перевірки і кажуть, що це питання не можна досліджувати. Саме про те, яка фізособа була автором звернення. Але у нас є закон 877 так званий, про засади здійснення контрою за підприємництвом, і якщо дивитися на норми цього закону, то іноді судді все ж таки аналізують. У нас фактично є колізія між законодавством про перевірки взагалі у сфері господарської діяльності і про перевірки за дотриманням трудових норм. Тому іноді суди тут допускають різну практику, і визнають незаконною перевірку, тому що вона нібито на основі анонімки була проведена. Такі справи перевірки розглядаються в адміністративному процесі, а в ньому завжди тягар доведення покладається на чиновника, на орган державної влади. І в даному випадку це — Державна служба з питань праці. Тому у підприємця тут більше можливості по доведенню, і ще треба згадати такий момент, що з підняттям соціальних стандартів і прийняттям нових процесуальних кодексів, справи з ціною позову приблизно 881 тисяча гривень — до цієї суми — справи розглядатимуться в порядку спрощеного провадження. Тобто штрафи за недопуск інспектора, це 372 тисячі гривень. Вони будуть розглядатися, швидше за все, в такому спрощеному провадженню. Чи плюс, чи мінус для підприємців — покаже час.

Читайте также: Хозяйке на заметку. Что ждет украинцев с 1 января

Ви кажете, що існує правова колізія. Тоді рішення залежить суто від настрою судді?

— Все залежить від того, чи визнає суд пріоритет міжнародних конвенцій над законом України. Закон про перевірки в сфері господарської діяльності, він дійсно вигідний роботодавцям, і вони ним користуються, якщо можуть. Але якщо суддя знається в міжнародних трудових стандартах, то він зробить висновок на користь Конвенції про інспекції праці.

Дуже багато «якщо» в цих питаннях. Чи є якась стала судова практика конкретно в цій галузі?

— Дійсно, навіть в межах адміністративної юрисдикції є різнобічна практика, і міжнародні партнери України, зокрема, Міжнародна організація праці, вимагають, щоб закон про перевірки в сфері господарської діяльності не поширювався на сферу праці. І зараз йдуть перемовини з нашим урядом. Якщо він не буде поширюватися, то практика однозначно буде однолінійною і більш передбачуваною. Наразі тут є певний хаос.

Як часто взагалі працівники намагаються звернутися до суду, аби змусити роботодавця виконувати норми законодавства про працю?

— Це відбувається нечасто, тим більше під час того, як люди працюють, дуже часто вони звертаються навіть зі скаргами на невиплату зарплати вже після того, як вони звільнилися з роботи. Але в той же час є і випадки, коли люди доведені до відчаю під час цієї роботи. Показовий випадок був в Хмельницькій області. Там один працівник написав скаргу, а роботодавець потім уклав трудові договори з 56 працівниками своєї торговельної мережі. Тобто скаржитися можна не лише на свої права, а й вимагати усунення порушень, які вчиняються щодо інших працівників.

Между тем, директор департамента Госслужбы труда Игорь Дегнера отметил в эфире «ГС», что лишь пятая часть предприятий, оштрафованных за нарушения с оформлением сотрудников, платят штрафы. Тем временем нарушения на предприятиях в основном связаны с вопросами оплаты труда. 

Самое читаемое
    Темы дня