наверх
11.12.201814:16
Курсы валют НБУ
  • USD27.78- 0.05
  • EUR31.74+ 0.10

Украине надо повышать энергоэффективность экономики - эколог

(обновлено: )22701
Для прозрачного и эффективного распределения квот на выбросы между предприятиями в Украине должна быть достаточно эффективная административная система, подчеркнула эколог Ирина Ставчук.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Украина введет квоты на выбросы для предприятий. Однако схема торговли парниковыми газами в Украине стартует через три года. До этого правительство будет внедрять нужные законы и создаст систему распределения квот. Пока Украина поставила цель сократить выбросы на 40% от уровня 1990 года. 

При этом по сравнению с девяностыми количество выбросов в Украине уменьшилось с 600 до 190 миллионов тонн в 2016 году, о чем свидетельствуют данные Статистического ежегодника мировой энергетики. В частности, 56% выбросов происходит из-за сжигания угля, 28% приходится на газ, и 16% — на нефтепродукты. 

Действительно ли Украине необходима такая система квотирования, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала эколог, исполнительный директор общественной организации "Екодия" Ирина Ставчук.

(текст публикуется на языке оригинала)

Зменшення викидів — це наслідок модернізації чи банального зменшення потужностей? 

— Насправді, в Україні перший такий великий спад викидів був після розвалу СРСР через те, що багато підприємств перестали працювати, взагалі економіка реструктуризувалася. Наступна хвиля скорочення викидів у нас була після кризи 2008 року, і зараз така третя велика хвиля скорочення викидів звичайно пов'язана із війною, із скороченням економічного виробництва, із втратою підприємств у Криму і на Донбасі. 

Яким чином спонукати підприємства слідкувати за викидами? Квоти — один із дієвих механізмів?

— Позиція громадських організацій, що Україні наразі досить рано закладати таку комплексну систему. По-перше, візьмемо розподіл викидів. Для цього адміністративна система в країні має бути досить ефективна, щоб цей розподіл був прозорий і ефективний. Щоб не було такого, що деякі підприємства отримали необґрунтовано велику кількість квот. З іншого боку, у нас, як на думку громадських організацій, є набагато більша потреба не просто скорочувати викиди, бо вони в нас і так скорочуються внаслідок економічного спаду, а працювати над тим, щоб економіка ставала більш енергоефективною. Щоб були стимули, і вони вже є, для жителів утеплювати будівлі, створювати ОСББ, і було прийнято кілька законів цього року, які ще не імплементовані, і про комерційний облік тепла в будівлях. У нас зараз, навіть якщо жителі скорочують споживання тепла, це не обов'язково автоматично відображується в їх платіжці, тому що не у всіх будинках є облік цього тепла. І поки в нас не запрацюють такі базові закони, накладати таку досить складну схему, на думку громадських організацій, не є дуже ефективним. 

З практичної точки зору, це означає змінити все, повністю змінити систему?

— Складно сказати. Тому що система активно працює в ЄС, але якщо подивитися на десять років існування цієї системи, вона не завжди працювала ефективно. І вона на є головним інструментом скорочення викидів парникових газів. У них насправді більшість скорочень були досягнуті завдяки стандартам з енергоефективності, і цілям зменшення енергоємності економіки на 20% до 2020 року. Другий механізм — досягнення цілей з відновлювальної енергетики. Тобто в економіки є внутрішні цілі — досягти обсягу джерел відновлювальної енергетики у 20% до 2020 року. І під ці цілі було розроблено ряд механізмів, які цьому сприяли. В Україні також є цілі і по енергоефективності, і по відновлювальній енергетиці, вони працюють. Але, наприклад, у нас є ціль — досягти 11% до 2020 року з відновлювальних джерел енергії, але ми вже дані цілі не виконуємо. Тобто, в нас зараз чотири відсотка, і не факт, що ми за такий короткий термін досягнемо цих цілей. Якби напрацьовувалися механізми вже під досягнуті цілі, то такі інструменти,на нашу думку, були б більш дієвими. Тому що вони, по-перше, сприяють енергоефективності, а по-друге, сприяють енергонезалежності, і взагалі там дуже багато соціальних позитивних факторів.

Не виконуємо цілі, можливо, ніхто перед собою таке завдання не ставить? Чи це не є надзавданням сьогодні для нашої країни? 

— Цілі є, але немає політичної волі робити на це більш сильний акцент. У нас вагонами їздить вугілля із зони АТО. В нас кожного року питання, як пройти зиму. Тому що ми не хочемо купляти газ, у нас невідомо що з вугіллям, і навіть у процесі формування енергетичної стратегії ми не побачили такої чіткої політичної волі, як ці проблеми вирішити комплексно. Тобто, в нас знову ж таки пропонується закладати велику кількість вугілля, будівництво нових вугільних електростанцій. При тому, що вугільна галузь дотаційна, піднімається кожного року питання виділення мільярдів гривень на підтримку цих шахт, які не є прибутковими,  вугілля із зони АТО, знову ж таки, проблема. І немає політичної волі прийняти політичні рішення на майбутнє і сказати чітко, що ми робимо курс на відновлювальну енергетику, у нас немає необхідної кількості вугілля, тому ми маємо щось з цим робити.

Рік тому уряд  ухвалив концепцію реалізації держполітики в сфері змін клімату на період до 2030 року. Що передбачає цей документ? Як він допоможе нам жити далі? 

— Цей документ досить якісний. Він комплексний і передбачає, що, по суті, всі сектори економіки: сільське господарство, енергетика, промисловість, транспорт — повинні інтегрувати питання зміни клімату у свої стратегічні цілі. І коли формується якась стратегія, вона має враховувати, як питання необхідності скорочення викидів відповідно до цілей Паризької угоди, так і питання адаптації. Головна проблема — у реалізації, тому що головним органом є Мінекології, якому дуже складно впливати на політику інших міністерств. І нещодавно була прийнята енергетична стратегія, і дуже слабка роль Мінекології у тому, щоб фундаментально вплинути на розвиток енергетичного сектору. Маю на увазі, що Мінекології не змогло вплинути кардинально на те, щоб енергетична стратегія відповідала цілям Паризької угоди.

Читайте также — Климатолог: человечество на всех парах летит к катастрофе

Думку Мінекології просто не беруть до уваги? Чи питання не розглядають як нагальні? 

— Я так розумію, що беруть до уваги. Але не приймають це серйозно. Розумієте, мова йде про те, що потрібно повністю формувати те, як буде виглядати енергетичний сектор з урахуванням проблеми зміни клімату. І до цього багато енергетиків не готові. Маю на увазі, підприємства вугільної енергетики, оскільки у нас вугілля завжди відігравало дуже серйозну роль в економіці країни. І немає прийняття на багатьох рівнях, що ситуація дуже сильно змінилася, і ми повинні дивитися у майбутнє вже по-іншому. 

Мінекології дивиться у майбутнє, а Міненергетики  орієнтується на сьогоднішній день? 

— Правильно. Тому що на цьому була побудована роками вся енергетична система в Україні. У нас енергетична система централізована. В світі зараз відбувається тенденція децентралізації, коли встановлюються відновлювальні джерела енергії на приватних будівлях, які виробляють електроенергію для себе, ще й продають у мережу. Це абсолютно інша система. В нас є великі підприємства, якась АЕС, чи ТЕС, від неї йдуть великі лінії електропередач, які потім розподіляються. У світі такі великі мережі вже не потрібні, вони мають бути розумні, сучасні, і вони мають реалізовувати можливість виробляти для себе і продавати в мережу. 

За угодою з ЄС країна має також запровадити внутрішню систему торгівлі парниковими викидами. Що це означає? Який у нас дедлайн? 

— Насправді, ця система мала бути запроваджена з 1 січня 2018 року. Але ми не встигаємо. ЄС не наполягає, вони також говорять про те, що не вважають це найбільшим пріоритетом для України наразі. З усієї кількості наших зобов'язань це не є пріоритетним. Але дедлайн був встановлений саме такий. Що це за система? Вона передбачає постановлення цілей, наскільки ми хочемо скоротити викиди на рівні країни…

Цілі встановлює сама країна? 

— Цілі встановлює сама країна. І в Україні ця ціль та, що ми подали в Паризьку угоду, мінус 40 від 1990 року, наразі викиди в нас в нас мінус 70. Тобто, якщо ми поставимо для себе мінус 40 і розподілимо квоти, то в нас системи ніякої не буде, підприємства будуть мати набагато більше квот, тобто, нікому не потрібно буде нічим торгувати, у всіх буде надлишок. І тоді система працювати не буде. Щоб вона працювала, ціль по скороченню викидів має бути ще менше. У нас зараз мінус 70% від 90-го року, має бути мінус 80, наприклад. Тобто, ми ставимо ціль, і ми розподіляємо квоти серед підприємств за певними методиками. Відповідно, на ринку створюється певний дефіцит, тобто всім розподіляється менше, ніж їм потрібно. І тоді кожне окреме підприємство рахує, що для нього вигідніше — скоротити в себе, модернізувавши системи, чи купити на ринку квоти в підприємства, якому дешевше скоротити. Таке підприємство скоротило для того, щоб задовольнити свої квоти і ще й продати. І таким чином працює ця система. Вона вигідніша тим, що підприємствам досягати скорочення набагато дешевше. Є чітке досягнення конкретної цілі, тобто країна вирішила, що треба скоротити на 10% від поточного рівня, і вона розподілила кількість квот. Відповідно, автоматично відбувається досягнення цілі. Якщо порівнювати з податками, то ринок сам вирішує, яка буде ціна цього скорочення викидів парникових газів.

К слову, эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко высказал мнение, что дома украинцев потребляют вчетверо больше энергии, чем в Европе.

Председатель правления Биоэнергетической ассоциации Украины Георгий Гелетуха считает, что переход Украины на сжигание соломы сэкономил бы 30 млрд кубометров газа в год.

Самое читаемое
    Темы дня