наверх
26.04.201807:08
Курсы валют НБУ
  • USD26.27+ 0.09
  • EUR32.01+ 0.04

Из-за повышения минималки будет кризис - эксперт

Тотальная нищета, рост цен и тарифов (986)

(обновлено: )123861
Каждый очередной рост зарплаты бюджетников приведет к новому росту цен в Украине. Об этом заявил управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы

Президент Петр Порошенко подписал закон о бюджете на 2018 год, который парламент принял еще 7 декабря. Основными приоритетами бюджета-2018 указаны экономический рост и повышение доходов населения, укрепление обороноспособности, поддержка аграрного сектора и строительство дорог, децентрализация и энергоэффективность, а также развитие человеческого капитала.

Доходы бюджета составят, как ожидается, более 913 млрд гривен, что на 18,5% больше предварительной сметы. Расходы вырастут на 17,5% до 988 млрд.

Подписанный президентом документ в эфире радиостанции Голос столицы проанализировал управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний.

(текст публикуется на языке оригинала)

Традиційно український кошторис називатимемо бюджетом проїдання?

— Так, так воно і є. Проблема в тому, що цей бюджет не закладає нових формул для фактичного реформування економіки, незрозумілі пріоритети економіки, те, що там говориться, що на 17% зросла, це просто означає, що фактично на стільки зросла інфляція в нашій країні. Тобто фактично у нас економіка зростає тільки на папері, виконується бюджет теж за рахунок інфляції, тому говорити, що цей бюджет чимось відрізняється, немає причин. Це по-перше. По-друге, там збереглася величезна, наприклад, нереальна знов стаття закладена, на мій погляд, щодо приватизації. Минулого року вони заклали 17 млрд гривень, а отримали п'ять. Зараз вони 22 млрд заклали. Скільки отримують — теж невідомо. По-друге, не зменшене фіскальне навантаження на економіку, тобто там або повзе якось економіка — 2-3%, і такими темпами ми, дай боже, через 10 років досягнемо рівня 2013 року. Але в цьому році, наприклад, була гарна кон'юнктура на наші сировинні товари, головні наші експортні статті, а наступного року очікується корекція цін десь 5-7%, це означає, що нові експортні статті не будуть зростати, тобто аграрна продукція, яка у нас зростає, це фактично сировина в гіршому розумінні, тому я нічого не очікую такого особливого. І плюс, ще велика програма запозичення, теж вона зберігається. Тому в даному випадку звичайно, що це — бюджет проїдання.

Велика програма запозичень. Саме в 2018 році ми починаємо повертати тіло наших боргів перед зарубіжними кредиторами?

— Ні, ми починаємо віддавати борги по МВФ головні у 2019-му все ж таки, але запозичення вже будуть, вже заплановані у наступному році достатньо великі відсотки, тобто замість того, щоб розкручувати розвиток економіки, щоб нам непотрібні були запозичення, уряд живе фактично в старій парадигмі, нічого не хоче міняти, тобто або щось не було, не дай боже, так, і не ризикуючи і плавно переповзаючи в 2019 рік з невідомо якими показниками, як ми будемо повертати наші пікові виплати.

Основними пріоритетами бюджету-2018 зазначено економічне зростання і підвищення доходів населення, зміцнення обороноздатності, підтримка аграрного сектора і будівництво доріг, децентралізація та енергоефективність. Ви не бачите тут несумісності, наприклад, щодо зміцнення обороноздатності і підвищення доходів населення?

— Це звичайна така, знаєте, бюрократична балаканина. Якщо ми хочемо підвищити обороноздатність, повинна бути сильна економіка, сильною економікою у нас ніхто не займається, у нас нарощуються борги, бюджет фактично виконується за рахунок друкованого верстату, інфляція в цьому році, в цьому бюджеті була закладена 7%, вона вже — 14%, тобто в нас двозначний показник інфляції, дуже низькі темпи зростання, від цього залежить інфляція в економіці. Але в даному випадку це все розмови суцільні. Головне, що можна сказати, нічого вони не змінили, ніхто не збирається боротися з корупційними потоками, ніхто не зменшує додаткове навантаження на економіку, підприємцям зростають податки фактично на індекс інфляції, тому в даному випадку це все, знаєте, таке бла-бла-бла.

Планується чергове підвищення заробітної плати. Колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що зростання зарплат, закладене в державному бюджеті, відірване від економіки. Що скажете Ви?

— Абсолютно погоджуюсь з Пинзеником. Зростання зарплат можливе, навіть, пенсій, тільки в тому випадку, якщо у нас підвищується продуктивність праці або зростає економіка. І те, і те реально у нас не зростає, або не такими темпами, як нам говорять. В даному випадку, якщо ми починаємо знов закладати те, що ми недоробимо, ми повинні це десь позичати, жити в борг, що зараз і відбувається, і ніяких реформ це не демонструє. Ми можемо і 10 тисяч гривень написати собі, але питання в тому, що це викличе додатковий виток інфляції, який вже викликав підвищення мінімальної зарплати, особливо через зростання бюджетної сфери, тому в даному випадку вони на 10% підняли зарплату, а на 15% зросли ціни, от вам відповідь на це запитання.

Так само із підвищенням прожиткового мінімуму?

— Абсолютно так само. Ми не заробили ці гроші, ми можемо піднімати в тому випадку, якщо у нас вже будуть приблизні темпи зростання економіки 5-7% на рік або двозначне зростання економіки.

Основний ризик держбюджету на наступний рік, на думку МВФ, це зашвидке зростання держвидатків. Ви особисто погоджуєтесь з цим?

— Тут я погоджуюсь з МВФ, бо у нас бюджет, як тільки він з'явився в парламенті, він був, там були одні цифри доходів та витрат, а коли він пройшов через достатньо швидке обговорення, там зросли і доходи, і витрати, тобто фіскальний тиск на економіку і перерозподіл зберігся на дуже високому рівні, приблизно 40-44% на перерозподіл валового внутрішнього продукту. Тобто тут — дуже високі показники, нам потрібно давно їх скорочувати, в тому числі за рахунок скорочення витрат на державний апарат і так далі. Але у нас вони продовжують зростати, тому що чиновникам цікаво, щоб це було в їхніх руках.

Ще один ризик — уповільнення проведення деяких реформ. Про це також заявляють в МВФ. Чи дійсно є такий ризик, що через прийнятий держбюджет деякі реформи будуть сповільнюватись? І які саме?

— Дивіться, ми повинні розуміти вже умовність взагалі порад МВФ. Те, що радить МВФ, це консервативний сценарій, десь 3% зростання на рік, тому що МВФ переслідує власні інтереси, він хоче, щоб ми повернули йому гроші, ось і все, що він хоче. Наше завдання, щоб було 5-7%, і треба діяти не за рецептами МВФ, те, що вони нам радять. Тобто в даному випадку ми повинні зважати на власні інтереси і дивитися, як повинна розвиватися економіка, і коригувати політику, в першу чергу, в бік більшого протекціонізму, захисту преференцій для деяких галузей економіки, які будуть експортувати в першу чергу продукцію високої доданої вартості, а на те, що пропонує МВФ. МВФ пропонують нам консервативний сценарій сировинної економіки, яка буде експортувати людей, людський капітал, зменшувати кількості населення, от і все, що хоче і фактично робить МВФ.

Читайте также: Тренд дня: "со времен Сталина не было такой власти у нас"

Между тем, кандидат экономических наук Евгений Невмержицкий в эфире "ГС" отметил, что для Украины важно сотрудничество с МВФ, поскольку его наличие демонстрирует, что в страну можно инвестировать. При этом важность следующего транша от МВФ с точки зрения финансов — незначительна.

Темы дня